Справа № 212/9759/25
2/212/5192/25
30 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Терещук М.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив таке.
До суду звернулася представник позивача Літовченко О.О. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив розгляд на 02.10.2025, а потім - на 30.10.2025.
В обидва судові засідання сторони та/або їх представники не з'явилися, хоча повідомлялися належним чином. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач повідомлялася про розгляд справи належним чином; до суду не з'явилася, правом на участь у розгляді справи - не скористалася.
Оскільки всі учасники справи не з'явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.
Позиції сторін.
Позивач заявив про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24.01.2025-100001628 від 26.01.2025 року у розмірі 20 585,10 грн та судових витрат у розмірі 2 422,40 грн судового збору.
Позов обґрунтував таким. Між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 26.01.2025 року було укладено кредитний договір № 24.01.2025-100001628 шляхом підписання позичальником електронним цифровим підписом заявки, що є невід'ємною частиною даного договору, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн шляхом відкриття кредитної лінії строком на 168 днів зі сплатою відсотків за його користування, які позичальник мав сплатити відповідно до графіку платежів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Однак ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконала повною мірою. Як зазначає позивач, відповідачкою здійснювалися заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата за зазначеним договором на загальну суму 2 495 ?грн. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на дату звернення позову відповідач має заборгованість 20 585,10 грн, яка складається з такого: 7 025,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 360,10 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 1 200,00 - комісія, 4 000,00 грн - неустойка.
Відповідач своїм правом на подання відзиву тощо не скористалась.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
26.01.2025 року о 18:46 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом накладення електронного цифрового підпису (одноразового ідентифікатора) укладено кредитний договір № 24.01.2025-100001628 шляхом підписання заявки Кредитного договору, за умовами якого кредитор зобов'язався надати боржнику кредит у сумі 8 000 грн шляхом відкриття кредитної лінії строком на 168 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,00% за процентною ставкою «Стандарт» та 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; дата повернення кредиту: 12.07.2025. Процентна ставка складає 547,5 % річних. Загальні витрати за кредитом становлять 12 240,00 грн, орієнтовна вартість кредиту за весь строк користування кредитом становить 20 240,00 грн (а. с. 10-16). Згідно з п. 4.1. Пропозиції про укладення договору спосіб надання коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізиів електронного платіжного засобу споживача 4149 -50ХХ-ХХХХ-2362 (а. с. 10).
До позову серед доказів надано довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а. с. 17), згідно з якою було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 26.01.2025 о 18:46:58 на суму 8 000,00 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 635272254, призначення платежу: видача за договором кредиту № 24.01.2025-100001628.
До позову також додано Довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, в якій зазначено про заборгованість відповідача та її складові (а. с. 23).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1-1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Отже, обов'язок повернення кредиту та сплати процентів пов'язується з обставиною надання такого кредиту та є наслідком отримання позичальником коштів та користування ними. Відповідно, ця обставина має бути доведеною (або визнаною іншою стороною, що звільняє від обов'язку доведення).
Щодо тіла кредиту та відсотків
На підставі наданих позивачем доказів суд вважає доведеною обставину укладання кредитного договору між сторонами та отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі, заявленому позивачем.
Що стосується нарахованих та заявлених до стягнення відсотків, слід зазначити таке. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин та період нарахування відсотків, Законом України «Про споживче кредитування» обмежено максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, в межах строку кредитування, з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування», суд погоджується з правом позивача нарахувати відсотки, які не можуть перевищувати 1 % в день, які в загальній сумі становлять 8 360,10 грн.
Відповідно, суд вважає такими, що підлягають до задоволення вимоги позивача в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 7 025 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 8 360,10 грн.
Щодо комісій.
Право нараховувати комісії передбачено п. 8 та 9 Заявки кредитного договору та відповіді позичальника про прийняття пропозиції, графіком платежів, який є частиною зазначених документів.
Пунктом 8 передбачено право нарахувати комісію, пов'язану з наданням кредиту у розмірі 5% від суми кредиту, що дорівнює 400,00 грн.
Пунктом 9 передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 400 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; така комісія сплачується згідно Графіку платежів. Економічна сутність такої комісії: за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю в особистий кабінет як відділено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До комісії за обслуговування не включено послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Законом України «Про споживче кредитування» в редакції станом на час укладення Договору визначав можливість встановлення комісії, пов'язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (ст. 1, 8). Як свідчить Заявка кредитного договору (а. с. 13 зворот) та Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт; а. с. 14-15), мова йшла про одноразову комісію за надання кредиту та комісію за його обслуговування. Отже, відповідач розуміла орієнтовну загальна вартість кредиту, укладаючи договір; була обізнана про неї та її складові, в тому числі комісію, і погодилася на цю умову. Суперечність або невідповідність Закону України «Про захист прав споживачів» - відсутня.
Відповідно, суд вважає, що вимога про стягнення комісії в загальному розмірі 1 200,00 грн, має бути задоволена.
Щодо неустойки
Позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки у розмірі 4 000 грн. На підтвердження цієї вимоги позивач надав довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором.
Цю вимогу суд визнає не доведеною, оскільки в зазначеній довідці-розрахунку - відсутні відомості про фактичний період нарахування неустойки за кредитним договором. Крім того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення; неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, в силу прямої норми закону умова кредитного договору про сплату неустойки (п. 17 Заявки кредитного договору) не може бути застосована, а нарахована позивачем неустойка в сумі 4 000 грн має бути списана; вимога про стягнення такої неустойки не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, виходячи із принципів законності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 16 585,10 грн, що складається з: 7 025 грн - основний борг, 8 360,10 грн - проценти, 1 200,00 грн - комісія. В іншій частині позову - відмовити.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовна заява підлягає частковому задоволенню, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 951,73 грн.
Позивач зазначив у позові також про витрати на професійну правничу допомоги у розмірі орієнтовно 6 000,00 грн. Однак не просив їх стягнути з відповідача. У зв'язку з цим, керуючись засадами диспозитивності та змагальності цивільного процесу, суд не оцінює відповідні витрати як вимогу позивача та не дає їм оцінку і не вирішує питання про їх стягнення.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитом у загальному розмірі 16 585,10 грн (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн 10 коп), що складається з: 7 025 грн - основний борг, 8 360,10 грн - проценти, 1 200 грн - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1 951,73 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 04 листопада 2025 року.
Суддя: М. В. Швець