Справа № 560/16915/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
03 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 10.06.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 01.10.2023, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що підстав для призначення та виплати пенсії в разі втрати годувальника з 13.11.2023, у головного управління немає.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 13 листопада 2023 року позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (м.Деражня) з метою призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за померлого чоловіка ОСОБА_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №2200-0308-8/119120 від 30.12.2024 року відмовлено у призначенні пенсії через розбіжності, виявлені в документах, а саме: згідно копії свідоцтва про смерть чоловік по батькові - ОСОБА_3 , у копії свідоцтва про одруження по батькові відображено не повністю, а згідно штампу у паспорті позивача - ОСОБА_4 .
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02.05.2024 у справі № 673/192/24 встановлено факт перебування у зареєстрованому шлюбі громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.12.1969 року, виданого Мерійською радою Махардзевського району Грузинської ССР, з 26.12.1969 року по день смерті ОСОБА_2 , зазначивши, що вони доводилися один одному дружиною та чоловіком.
10.06.2024 ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою та документами про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за померлого чоловіка ОСОБА_2 .
До заяви позивачкою надано рішення Деражнянського районного суду від 02.05.2024, яким встановлено факт перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 від 26.12.1969.
18.06.2024 відповідачем прийнято рішення про призначення з 10.06.2024 пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 5022,00 грн, з 11.09.2024 - 5178,00 грн.
23.09.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та призначення їй пенсії в разі втрати годувальника з 13 листопада 2024 року, тобто з дня звернення за пенсією.
Відповідач листом від 09.10.2024 повідомив позивача, що пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена і виплачується згідно норм чинного законодавства. Підстав для призначення та виплати пенсії в разі втрати годувальника з 13.11.2023, у головного управління немає.
Позивач не погодилася із вказаною відмовою та звернулась до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 вдруге звернулася до відповідача із заявою від 10.06.2024 та усіма документами, що підтверджують право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника - до спливу 12 місяців з дня смерті годувальника, пенсійний орган зобов'язаний призначити та виплачувати позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника, як це передбачено п.3 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до пенсійних виплат віднесено пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Встановлено, що чоловік позивачки, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, ОСОБА_1 вперше (13 листопада 2023 року) та вдруге (10 червня 2024 року) із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника звернулася протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Проте, позивачці призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 10.06.2024 (з дати повторного звернення).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 вдруге звернулася до відповідача із заявою від 10.06.2024 та усіма документами, що підтверджують право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника - до спливу 12 місяців з дня смерті годувальника, пенсійний орган зобов'язаний призначити та виплачувати позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника з дня, що настає за днем смерті годувальника, як це передбачено п.3 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.