Провадження № 22-ц/803/9174/25 Справа № 205/7375/22 Головуючий у першій інстанції: Костромітіна О. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
22 жовтня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Костромітіної О.О. від 09 квітня 2025 року по справі за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов'язання проведення перерахунку нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення,-
У листопаді 2022 року КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що що між ним та відповідачем ОСОБА_3 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 , абоненту відкритий особовий рахунок. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. За довідкою про склад сім'ї у житлі ОСОБА_3 зареєстровані інші члени її сім'ї - відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які є солідарними боржниками, оскільки користуються нарівні з відповідальним квартиронаймачем усіма правами і обов'язками, що випливають з договору найму. Сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 за період з 31.10.2016 по 31.08.2023 складає 20604,43 гривень. Також позивач здійснив розрахунок боргу відповідача з урахуванням положень ст.625 ЦК України, відповідно до якого інфляційне збільшення суми боргу за період з 01.07.2018 по 31.01.2022 складає 2251,31 гривень, сума 3% річних за період з 01.07.2018 по 31.01.2022 складає 260,20 гривень. Загальна заборгованість відповідача перед КП «Дніпроводоканал» ДМР складає 23115,94 гривень. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути на свою користь солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму заборгованості по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення в розмірі 23115,94 гривень з яких 20604,43 копійки - сума основного боргу, 260,20 гривень - сума 3% річних та інфляційне збільшення у розмірі 2251,31 гривень (а.с. 218-222 т.1).
Із зустрічним позовом до суду звернувся ОСОБА_1 , обґрунтовуючи його тим, що визнає частково первісні позовні вимоги. Строк накопичення заборгованості з урахуванням строку позовної давності починається з 01.07.2019 року по день звернення з уточненою позовною заявою до суду, тобто по 31.08.2013 року. На час звернення до суду з уточненим зустрічним позовом відповідач сплатив частину боргу по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 8000,00 гривень. Факт непроживання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в квартирі за адресою АДРЕСА_1 протягом останніх трьох років підтверджується відповіддю на запит адвоката №172 від 24.05.2024 року. Непроживання в квартирі ОСОБА_4 підтверджується договором №Св 0011 від 16.08.2021 року про навчання у ДВНЗ УДХТУ. Непроживання в квартирі ОСОБА_3 підтверджується договором оренди житла від 24.02.2022 року та копіями квитанцій про сплату комунальних платежів за орендоване житло. Позивач безпідставно продовжує нарахування за послуги водопостачання та водовідведення за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом просив зобов'язати КП «Дніпроводоканал» ДМР провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення за період користування послугами з 01.07.2019 по 16.08.2021 на 4 особи, з 17.08.2021 по 24.02.2022 року на 3 особи, з 25.02.2022 року по день подання уточненої позовної заяви в редакції від 17.07.2024 з рахуванням раніше сплачених коштів за вказаний період на одну особу (а.с. 194-198 т.1, 33-38 т.2).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року позовні вимоги КП «Дніпроводоканал» ДМР задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення у розмірі 12702,01 гривень, з яких 10190,38 гривень - сума основного боргу, 2251,31 гривень - інфляційне збільшення суми боргу, 3% річних у розмірі 260,20 гривень. В частині позовних вимог Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 12925,56 гривень відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 2481,00 гривень, по 827,00 гривень з кожного. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов'язання проведення перерахунку нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2023, власником квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.07.1997, виданого Виробничим об'єднанням Південний машинобудівний завод м. Дніпропетровська, свідоцтва про право на спадщину за законом №1971 від 29.09.2018, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І.А. (а.с. 223-224 т.1).
Між КП «Дніпроводоканал» ДМР та ОСОБА_3 встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 , абоненту відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 11-14 т.1).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, виданої 30.05.2022 року КП «Дніпроводоканал» ДМР, у квартирі за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані з 05.04.1983 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.12.2005 ОСОБА_1 , з 22.10.1992 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 03.02.2004 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з 26.11.2009 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 225 т.1). Це також підтверджується копією довідки про склад сім'ї та місце реєстрації №5200 від 29.03.2016, виданої КП "КЖЕП №25" ДМР (а.с. 226 т.1).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданої Амур-Нижньодніпровським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області 17.02.2018, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 156 т.1).
30 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до позивача за первісним позовом із заявою від 24.04.2023, в якій повідомив, зокрема, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та надав копію свідоцтва про смерть (а.с. 155-157 т.1).
У серпні 2023 року КП «Дніпроводоканал» здійснив перерахунок заборгованості, у зв'язку із смертю ОСОБА_5 , а саме були зняті нарахування на 1 особу за період з 16.02.2018 по 31.08.2023 за водопостачання у розмірі - 7430,68 гривень, за водовідведення - 4408,93 гривень.
Відповідно до розрахунку КП «Дніпроводоканал» ДМР, сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 за період з 31.10.2016 по 31.08.2023 складає 20604,43 гривень (а.с. 227, 228-229 т.1).
Позивач за первісним позовом здійснив розрахунок боргу відповідачів за первісним позовом з урахуванням положень частини другої ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якого інфляційне збільшення суми боргу за період з 01.07.2018 по 31.01.2022 складає 2251,31 гривень, сума 3% річних за період з 01.07.2018 по 31.01.2022 складає 260,20 гривень,
Загальна заборгованість відповідачів за первісним позовом перед КП «Дніпроводоканал» складає 23115,94 гривень, в тому числі сума основного боргу - 20604,43 гривень, інфляційне збільшення суми боргу - 2251,31 гривень, 3% річних - 260,20 гривень.
Згідно зі статтями 319, 321 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року №1875-IV (який був чинним по 01.05.2019), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IVвиконавець зобов'язаний, підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Враховуючи наведене обов'язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IVспоживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IVпередбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII (який набрав чинності 10.12.2017), до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2189-VIII).
Пунктами 1, 5 частин другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
За змістом пунктів 1, 2 частини другої статті 8 вказаного вище Закону, виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII).
У даному випадку між позивачем та відповідачами склалися фактичні договірні відносини, за якими у житло, в якому вони зареєстровані, надавалися комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно положень ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З наведеного вбачається наявність встановленого законом обов'язку споживачів сплачувати за одержані комунальні послуги, оскільки відповідачі зареєстровані у житловому приміщенні за вказаною вище адресою, де позивачем надаються послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Вказаний обов'язок поширюється на всіх осіб, що зареєстровані чи проживають за адресою надання послуг, є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-кого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14 (провадження №61-33329св18).
Враховуючи викладене, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про доведеність факту неналежного виконання відповідачами за первісним позовом умов договору та наявність, у зв'язку із цим, заборгованості перед позивачем за первісним позовом за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 за період з 31.10.2016 по 31.08.2023, з урахуванням внесеної сплати, у розмірі 10190,38 гривень (20604,48 гривень - 8000,00 гривень - 1000,00 гривень - 485,30 гривень (часткова сплата заборгованості) - 928,80 гривень.
Разом з тим, ОСОБА_1 до ухвалення оскаржуваного рішення подано заяву про застосування строків позовної давності, яка викладена у відзиві на позовну заяву (а.с. 189-192 т.1).
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до частин першої, другої статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, кредитор протягом усього часу вправі заявити в суді вимоги про повернення тієї частини боргу, що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Відтак, оскільки у даних правовідносинах встановлено обов'язок відповідачів сплачувати вартість наданих житлово-комунальних послугщомісячно на підставі показників лічильника (індивідуального чи загальнобудинкового) на кінець розрахункового періоду, тобто зі спливом кожного календарного місяця, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.
Подібний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У пункті 31 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення погоджено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послуги нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
За змістом пункту 33 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиті послуги.
Отже, перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення, починається через один місяць за звітнім місяцем, у якому надано відповідну послугу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Встановлено, що первісний позов пред'явлений до суду 03.11.2022 року, що стверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції місцевого суду на першому аркуші позовної заяви (а.с. 1 т.1).
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30 червня 2023 року.
Отже, беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 до 30.06.2023.
Крім того, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.
Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023) встановлено, що уперіод дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною слід вважати позовну давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.
Відповідно до розрахунку позивача сума заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 нарахована за період з 31.10.2016 по 31.08.2023.
При застосуванні строків позовної давності підлягає стягненню заборгованість, яка утворилася за період з березня 2017 року по серпень 2023 року; заборгованості відповідачів за первісним позовом за період з жовтня 2016 по березень 2017 року в сумі 2651,85 гривень стягненню не підлягає, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Розрахунок інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних здійснено в межах строку позовної давності за період з липня 2018 року по січень 2021 року включно.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення солідарно з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованості за період з 03.2017 року по 08.2023 року у розмірі 10050,04 гривень, з яких 7538,53 гривень - сума основного боргу, 2251,31 гривень - інфляційне збільшення суми боргу, 3% річних - 260,20 гривень.
Доводи апеляційної скарги про застосування строків позовної давності до заборгованості, яка утворилась до 01.07.2019 (тобто за межами трьох років з часу подання первісної позовної заяви у березні 2022 року) є безпідставними. Адже місцевим судом правильно зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину. Тому пропущеною слід вважати позовну давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.
Щодо обґрунтування апеляційної скарги в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, колегія зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 3) п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила №630), які були чинні на час виникнення спірних правовідносин, споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Відповідно до п. 1 Порядку звільнення наймачів (власників) квартир (приватних будинків) та членів їх сімей, за період їх тимчасової відсутності, від оплати за послуги холодного і гарячого водопостачання та водовідведення, затвердженого рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 26.02.2013 № 82 (далі - Порядок №82), наймач (власник) квартири (приватного будинку) та члени його сім'ї, за період тимчасової відсутності, мають право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення при дотриманні певних умов (а.с. 13 т.1).
Відповідно до п. 1.1 Порядку №82, у разі тимчасової відсутності всієї сім'ї: при відключенні виробником (надавачем) послуг холодної та гарячої води, опломбуванні запірних вентелів на вводі у квартиру (приватний будинок) та зняття пломб і відновлення послуг виробником (надавачем) - за письмовою заявою наймача (власника) квартири (приватного будинку).
При цьому наймач (власник) квартири (приватного будинку) повинен надати в районні дільниці КП «Дніпроводоканал» такі документи:
- заяву про відключення холодної і гарячої води та опломбування запірних вентилів із зазначенням періоду тимчасової відсутності;
- Акт КП «Дніпроводоканал» про відключення та опломбування вентилів холодної і гарячої води.
Відповідно до п. 1.2. Порядку №82, у разі тимчасової відсутності одного або декількох членів сім'ї, за умови подання протягом місяця в районі дільниці КП «Дніпроводоканал» документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї:
- заяви про тимчасову відсутність одного або декількох членів сім'ї із зазначенням періоду та місця перебування;
- довідки підприємства-виконавця послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території про склад сім'ї із зазначенням усіх зареєстрованих осіб у квартирі (приватному будинку);
- документу, що підтверджує факт перебування одного або декількох членів сім'ї в іншому місці відповідно до ЗУ «Про свободу пересування» (документ повинен містити кутовий штамп з реєстраційним номером, дату видачі, бути засвідчений печаткою);
- для працюючих - довідку з місця роботи про перебування у відпустці, відрядженні (із зазначенням терміну відпустки, відрядження);
- для виїжджаючих за межі України - копію документа із штампом про перетин кордону.
За п. 2.2. Порядку №82 перерахунок за послуги з холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, у разі тимчасової відсутності одного або декількох членів сім'ї, проводиться після надання документа, що підтверджує факт відсутності одного або декількох членів сім'ї, не пізніше місячного терміну.
Відповідно до п. 12.6. Порядку №82, у разі не проведення періодичної повірки квартирних, будинкових, загальнобудинкових приладів обліку питної води або виявлення несправності приладів обліку, проводити розрахунки мешканцям за нормою водокористування, відповідно до ступеня благоустрою квартир та кількості зареєстрованих осіб (власників).
Також у пункті 47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року №690 (далі - Правила 690), які набрали чинності 13.08.2019, зазначено, що споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Крім того, підпунктом 11 пункту 39 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 5 липня 2019 №690, погоджено, що споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження.
За змістом підпункту 11 пункту 40 типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, споживач зобов'язаний інформувати протягом місяця виконавця, зокрема, про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Суду не представлено доказів своєчасного звернення позивачем за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом із заявою про непроживання (тимчасову відсутність) за адресою АДРЕСА_1 з відповідними підтвердними документами; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.
Судом установлено, що за період утворення боргу, а саме з 31.03.2016 по 31.08.2023 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані 5 осіб, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на яких здійснювалися нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак відповідачі за первісним позовом своєчасно не повідомляли про зміну кількості осіб, що проживають за даною адресою.
У серпні 2023 року КП «Дніпроводоканал» ДМР здійснив перерахунок заборгованості, у зв'язку із смертю ОСОБА_5 , а саме були зняті нарахування на 1 особу за період з 16.02.2018 по 31.08.2023 за водопостачання у розмірі - 7430,68 гривень, за водовідведення - 4408,93 гривень. Таким чином, із урахуванням перерахунку заборгованості, сума основного боргу на 31.08.2023 становить 20604,43 гривень (а.с. 228-229 т.1).
ОСОБА_1 , після пред'явлення первісного позову у даній справі, 05.07.2023 подав до КП «Дніпроводоканал» ДМР заяву про тимчасову відсутність за місцем проживанням ОСОБА_4 , у зв'язку із зарахування останньої до числа студентів ДВНЗ УДХТУ (а.с. 202, 203-205 т.1, 45 т.2).
Однак, згідно копії договору від 16.08.2021, укладеного ОСОБА_4 та ДВНЗ УДХТУ, місцезнаходження цього навчального закладу у АДРЕСА_2 (а.с. 205 т.1).
Однак, це не є безумовною підставою непроживання ОСОБА_4 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , яка знаходиться в одному місті з навчальним закладом. Доказів реєстрації місця проживання відповідачки за первісним позовом ОСОБА_4 на період навчання в гуртожитку КП «Дніпроводоканал» ДМР та суду не представлено.
04.09.2023 ОСОБА_1 подав до КП «Дніпроводоканал» ДМР заяву про тимчасову відсутність за місцем проживанням ОСОБА_4 з 11.07.2023, зокрема, у зв'язку із знаходженням останньої за межами України за програмою обміну студентами для проходження виробничої практики та навчання в Канаді (а.с. 48 т.2).
Відповідно до копії листа КП «Дніпроводоканал» ДМР від 03.10.2023 №5076/2614, зокрема, повідомлено ОСОБА_1 , що ним не надано жодного документа на підтвердження перебування ОСОБА_4 у Канаді з 16.08.2021 або з будь-якого іншого часу; три вибіркові сторінки закордонного паспорту ОСОБА_7 , які були додані до звернення, не містять інформації про перетин кордону України 16.08.2021, а також не містять відомостей про прибуття до Канади взагалі, а відображена лише Канадська віза, яка є дозволом на в'їзд особи на її територію на зазначений у ній строк або на транзитний проїзд через її територію протягом відповідного строку, однак, не є підтвердженням перебування особи на території країни. Для подальшого здійснення перерахунку у зв'язку із перебуванням ОСОБА_4 у Канаді необхідно надати письмове підтвердження цих відомостей відповідно до п. 1.2. рішення №82, а саме копію документа із штампом про перетин кордону (а не деякі сторінки із нього) або інший документ, із зазначенням відомостей з якого часу вищевказана особа проживає у Канаді (довідка про проходження виробничої практики, довідка про проживання, легалізовані в консульському відділі Посольства України в Канаді) (а.с. 82-83 т.2).
Із зазначеною вище заявою до КП «Дніпроводоканал» ДМР ОСОБА_1 звернувся 04.09.2023 за межами спірного періоду нарахування заборгованості по серпень 2023 року. До заяви не було надано належних та допустимих доказів тривалої відсутності ОСОБА_4 за межами України (за місцем проживання). До заяви не долучено будь-яких документів періоду проведення програми обміну студентами для проходження виробничої практики та навчання в Канаді, тощо.
Таким чином, подання ОСОБА_1 на адресу КП «Дніпроводоканал» ДМР заяв про тимчасову відсутність за місцем проживанням ОСОБА_4 під час розгляду судом даної цивільної справи не є належним своєчасним поданням заяви про її непроживання (тимчасову відсутність) у спірний період нарахування заборгованості.
Також позивачем за зустрічним позовом надано копію договору про оренду квартири за адресою АДРЕСА_3 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 24.02.2022 (а.с. 88-89 т.2).
Однак, належних доказів своєчасного звернення із заявою до КП «Дніпроводоканал» ДМР щодо непроживання (тимчасову відсутність) у спірний період відповідачки за первісним позовом ОСОБА_3 суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, сама по собі копія договору оренди ОСОБА_3 квартири в іншому місті не свідчить про її постійне (тимчасове) непроживання за зареєстрованим місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 . Доказів належності на праві власності ОСОБА_8 квартири по АДРЕСА_3 , реєстрації останньої ФОП з правом передачі об'єктів нерухомого майна в оренду - суду також не надано.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про зобов'язання КП «Дніпроводоканал» ДМР провести перерахунок нарахувань за послуги водопостачання та водовідведення за період користування послугами з 01.07.2019 по 16.08.2021 на 4 особи, з 17.08.2021 по 24.02.2022 року на 3 особи, з 25.02.2022 року по день подання уточненої позовної заяви в редакції від 17.07.2024 на одну особу.
Також місцевий суд здійснив розподіл судових витрат у справі, з урахуванням часткового задоволення первісного позову та повної відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України. В апеляційній скарзі не конкретизовано непогодження апелянта в частині розподілу судових витрат, не наведено відповідного розрахунку сум, які на думку апелянта неправильно розподілені в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого суду є законним, обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова