Провадження № 22-ц/803/6349/25 Справа № 202/21261/23 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальська Станіслава Євгенівна, на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2025 року в цивільній справі номер 202/21261/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 28.09.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2412164. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який було надіслано на мобільний номер відповідача. 05.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №05052023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №05052023 від 05.05.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 16251, 98 грн, з яких: 7049,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9202,48 грн - сума заборгованості за відсотками.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №2412164 в розмірі 16251,98 грн, з яких: 7049,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9202,48 грн - сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2025 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №2412164 в сумі 16251,98 грн, з яких: 7049, 50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9202, 48 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
Із вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальська С.Є., подала апеляційну скаргу, просила скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпра від 11.03.2025 у справі №202/21261/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухваленим х порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Позивачем не надано доказів, що підтверджують наявність заборгованості, порядок нарахування процентів за користування кредитом, факт передачі відповідачці грошових коштів.
Процентна ставка в договорі є надмірною та неспівмірною - згідно з розрахунками, річна ставка перевищує 25900%. Це суперечить принципам добросовісності та розумності у цивільних правовідносинах.
Суд помилково визнав пролонгацію договору без належних доказів. Не було надано доказів, що відповідачка погоджувалась з автоматичною пролонгацією, а також не було представлено додаткових угод, підписаних з її боку. Строк дії договору погоджено сторонами до 01 лютого 2023 року, тому позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитом лише по 01 лютого 2023 року включно.
Справу було розглянуто без участі відповідачки, незважаючи на важливість особистого пояснення та доказів, які могли бути подані. Судом не були враховані принципи змагальності сторін та дослідження доказів.
Від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2412164 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 7100,00 грн зі сплатою 1,90% в день строком на 28 днів (а.с. 7-14).
Розділом 4 зазначеного вище договору визначено порядок продовження строку користування кредитом, автопролонгація.
Так, за п. 4.1.1., 4.1.2. договору у випадку неможливості виконання зобов'язань за договором у повному обсязі у встановлений термін клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту шляхом укладення додаткової угоди до договору. Пропозиція (оферта) клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки «ПРОДОВЖИТИ КРЕДИТ» в особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів (та у разі їх наявності - штрафних санкцій). Після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів та штрафних санкцій (у разі наявності останніх), заява клієнта про продовження строку користування кредитом вважається поданою.
Відповідно до п. 4.2.1. сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту у відповідності до п. 4.1.1-4.1.6 договору, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту.
Клієнт, підписуючи договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження дії договору та строку користування кредитом з закінчення строку кредиту або продовженого строку кредиту (п. 1.3, п. 4.1.5 договору) ще на 15 днів, що вбачається з п.4.2.2 договору.
Згідно з п. 4.2.3. сторони погодили, що за користування кредитом в період автопролонгації нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою.
Відповідно до п. 4.2.5. договору загальна кількість автопролонгацій за цим договором обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, яка не може бути більшою за 120 календарних днів. Тобто, якщо у разі наступної (чергової) автопролонгації загальна кількість днів користування кредитом буде більшою за 120 днів, така автопролонгація не застосовується, а строк повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є таким, що настав.
22.11.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №2412164, відповідно до якого строк користування кредитом за договором продовжено на строк 28 днів. Сторони погодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 10877, 20 грн (а.с. 17-18).
05 травня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №05052023, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників (а.с. 21-23).
До матеріалів справи долучено акт-прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №05052023 (а.с. 24).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №05052023 від 05.05.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором №2412164 в сумі 16251, 98 грн, з яких: 7049,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9202,48 грн - сума заборгованості за відсотками, аналогічні відомості відображені у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 25, 26).
На виконання ухвали суду від 09.01.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслав інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 відкритих карткових рахунків станом на 28.09.2021 року та виписку по рахунку № НОМЕР_1 за 28.09.2021, згідно з якою 28.09.2021 було зараховано на картку ОСОБА_1 переказ на суму 7100,00 грн (а.с. 133,134).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Апеляційний суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином судом встановлено, що укладений кредитний договір відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 214 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Положеннями ч. 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 28 вересня 2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №2412164 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 7100,00 грн, зі сплатою 1,90% в день строком на 28 днів.
22.11.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 2412164, відповідно до якого строк користування кредитом за договором продовжено на строк 28 днів. Сторони погодили процентну ставку за користування кредитом у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 10877, 20 грн.
05 травня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №05052023, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників.
До матеріалів справи долучено акт-прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №05052023.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №05052023 від 05.05.2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором №2412164 в сумі 16251, 98 грн, з яких: 7049,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9202,48 грн - сума заборгованості за відсотками, аналогічні відомості відображені у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що пунктом 1.1 договору факторингу №05052023 від 05.05.2023 року визначено, що за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Проте, матеріали справи не містять доказів проведення фінансування за договором факторингу №05052023 від 05.05.2023 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, виходячи з викладеного, позивачем не доведено факту переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором №2412164 від 28 вересня 2021 року від первісного кредитора.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять доказів переходу права вимоги за кредитним договором №2412164 від 28 вересня 2021 року до позивача.
Доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, не виконав вимоги ст. 263 ЦПК України щодо його законності та обґрунтованості.
Відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням судового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з наведених вище підстав.
Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги ним сплачено судовий збір в розмір 4026,00 грн (а.с. 154), тому з позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь відповідачки підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ковальська Станіслава Євгенівна, - задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2025 року - скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: