Провадження № 11-кп/803/2429/25 Справа № 195/998/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
27 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, на утриманні малолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 27.02.2024 Марганецьким міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024, перевівши відповідно ст. 72 КК України два дні обмеження волі на один день позбавлення волі, призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 6 (шести) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 зараховано з дня фактичного затримання з 29.04.2024 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави 13153 гривень 40 копійок (тринадцять тисяч сто п'ятдесят три гривень 40 копійок).
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Як встановлено судом, у ОСОБА_8 , приблизно в другій половині січня 2024 року (більш точної дати досудовим розслідуванням встановити не вдалося), виник злочинний умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, ОСОБА_8 , завідомо знаючи, що операції з психотропними речовинами є незаконними, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, а також суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, діючи в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за №60/95-ВР, в порушення положень Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 за № 62/95-ВР, а також всупереч наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 за № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» та постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», із змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, умисно, переслідуючи корисливі мотиви, приблизно в другій половині січня 2024 року (більш точної дати та час досудовим розслідуванням встановити не вдалося), перебуваючи в невстановленому місці в м. Марганець Дніпропетровської області, при невстановлених обставинах та в невстановлений спосіб, незаконно придбав з метою збуту, розфасовані у прозорі поліетиленові сліп-пакети, кристалічні речовини жовтого кольору масами 0,0361 г, 0,0323 г, 0,0378 г, 0,0296 г, 0,0364 г, 0,0312 г, 0,0324 г, 0,0307 г, 0,0416 г, 0,0376 г, 0,0425 г, 0,0300 г, 0,0360 г, 0,0277 г, 0,0394 г, 0,0353 г, 0,0323 г, 0,0379 г, 0,0343 г, 0,0335 г, які - згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № СЕ-19/104-24/4651-НЗПРАП від 09.02.2024, містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну становить 0,0210 г, 0,0207 г, 0,0220 г, 0,0159 г, 0,0252 г, 0,0148 г, 0,0180 г, 0,0199 г, 0,0231 г, 0,0214 г, 0,0245 г, 0,0172 г, 0,0218 г, 0,0176 г, 0,0242 г, 0,0210 г, 0,0193 г, 0,0222 г, 0,0213 г, 0,0212 г, відповідно. Загальна маса метамфетаміну становить 0,4123 г.
Вказані прозорі поліетиленові сліп-пакети в кількості 20 (двадцяти) штук, із кристалічною речовиною жовтого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 0,4123 г, ОСОБА_8 з моменту придбання, помістив в один загальний сліп-пакет, який в свою чергу помістив до внутрішньої кишені своєї куртки де незаконно, умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою збуту, зберігав при собі до 28.01.2024 року.
ОСОБА_8 , зберігаючи при собі з моменту придбання у внутрішній кишені своєї куртки зазначену психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 0,4123 г, розфасовану у 20 (двадцять) сліп-пакетах, продовжуючи діяти незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збуту, 28.01.2024 року у вечірній час доби (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалося) на громадському транспорті перевіз вищевказану психотропну речовину з м.Марганець Дніпропетровської області до будівлі автовокзалу за адресою: вул. Шосейна, 1, селище Томаківка Нікопольського району Дніпропетровської області, де перебуваючи за вказаною адресою під час перевірки документів працівниками Національної поліції на підставі п.4 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», на пропозицію, чи має він будь-які засоби або речі, обіг яких обмежений або заборонений, ОСОБА_8 , побоюючись передбаченої законодавством України відповідальності, повідомив, що має при собі психотропну речовину обіг якої обмежено - метамфетамін, яку добровільно видав о 19.37 год. 28.01.2024 року працівникам Національної поліції.
Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, метамфетамін віднесено до списку 2 таблиці ІІ «Психотропні речовини, обіг яких обмежено».
Крім того, у ОСОБА_8 , в квітні 2024 року у невстановлений час, повторно виник злочинний умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропної речовини, а також незаконний збут психотропної речовини, з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою збуту, ОСОБА_8 , завідомо знаючи, що операції з психотропними речовинами є незаконними, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу психотропних речовин, а також суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, діючи в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 за №60/95-ВР, в порушення положень Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та зловживанню ними» від 15.02.1995 за № 62/95-ВР, а також всупереч наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 за № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» та постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», із змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, умисно, повторно, переслідуючи корисливі мотиви, приблизно в квітні 2024 року (більш точної дати та час досудовим розслідуванням встановити не вдалося), перебуваючи в невстановленому місці в м. Марганець Дніпропетровської області, при невстановлених обставинах та в невстановлений спосіб, незаконно придбав з метою збуту, поміщену у 2 (два) прозорих поліетиленових сліп-пакетах, кристалічну речовину білого кольору масами 0,0452 г та 0,0431 г відповідно, які - згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № СЕ-19/104-24/17017-НЗПРАП від 23.04.2024 містять психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну в речовині складає 0,0353 г та 0,0328 г відповідно. Загальна маса метамфетаміну становить 0,0681 г.
Вказані прозорі поліетиленові сліп-пакети в кількості 2 (двох) штук, із кристалічною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 0,0681 г, ОСОБА_8 помістив до кишені свого одягу, та діючи повторно став незаконно, умисно, з корисливих мотивів, з метою збуту, зберігати при собі з моменту придбання до 19.04.2024 року.
19.04.2024 року о 12:00 годин працівники Національної поліції, у відповідності до ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 за № 62/95-ВР, для документування та доказу злочинної діяльності ОСОБА_8 , пов'язаної із незаконним обігом психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, на підставі постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.04.2024 року, для придбання у ОСОБА_8 психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, передали громадянину під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 400 гривень, а саме: купюру номіналом 200 грн. серії УС № 4351883 - Національного банку України, купюру номіналом 200 грн. серії ТЕ № 1580271 - Національного банку України.
ОСОБА_8 , діючи повторно, з корисливих мотивів, всупереч вимог наведених нормативних актів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перевезення з метою збуту, а так само на незаконний збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, 19.04.2024 року, приблизно в період з 11.30 год. до 12.00 год., на попутному транспорті при невстановлених обставинах зберігаючи при собі в кишені власного одягу, перевіз зазначені прозорі поліетиленові сліп-пакети в кількості 2 (двох) штук, із кристалічною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, загальною масою 0,0681 г, з м.Марганець Дніпропетровської області до ділянки місцевості, розташованої поруч із зупинкою громадського транспорту, розташованою на околиці с. Зоря Мирівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області на автодорозі Н-23 сполученням «Запоріжжя-Кривий Ріг-Кропивницький».
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_8 , діючи умисно, незаконно, повторно, з корисливих мотивів, 19.04.2024 року о 12:33 годині, знаходячись на зупинці громадського транспорту, розташованій на околиці с. Зоря Мирівської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області на автодорозі Н-23 сполученням «Запоріжжя-Кривий Ріг-Кропивницький», в ході проведення оперативної закупки психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін, за 400 гривень незаконно збув громадянину під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кристалічну речовину білого кольору поміщену у 2 (два) прозорих поліетиленових сліп-пакета масами 0,0452 г та 0,0431 г відповідно, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, масами в речовині 0,0353 г та 0,0328 г відповідно. Загальна маса метамфетаміну становить 0,0681 г.
Згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, метамфетамін віднесено до списку 2 таблиці ІІ «Психотропні речовини, обіг яких обмежено».
Дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропної речовини, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України; незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту психотропної речовини, а також незаконний збут психотропної речовини, вчинені повторно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Захисник в своїй апеляційній скарзі просить вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року відносно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що обвинувальний акт відносно обвинуваченого не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формування висунутого обвинувачення окремо, а викладені лише обставини які слідчий вважає за доцільне викласти за результатами досудового розслідування та правова кваліфікація з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність.
Будь-яких письмових доказів або речових доказів, які б викривали обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень сторона обвинувачення надати не змогла. Звертає увагу на той факт, що обвинувачення базується лише на показаннях двох свідків - які надали суду свою версію подій, при цьому попередньо не були попереджені про кримінальну відповідальність за достовірність таких показань (оскільки будь-якої відповідальності за показання, надані в якості обвинувачених вони не несуть).
Інших доказів, які б прямо або непрямо підтверджували існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, у сторони обвинувачення немає.
Ґрунтування доведеності вини на відсутності доказування невинуватості є недопустимим, оскільки ст. 92 КПК України чітко покладає обов?язок доказування всіх необхідних обставин саме на сторону обвинувачення. Винуватість не може ґрунтуватися на припущеннях або міркуваннях сторони обвинувачення.
А тому сукупність зібраних доказів є недостатньою для встановлення факту доведеності вини будь-кого із обвинувачених, а тим більше обвинуваченого ОСОБА_8 , який взагалі суду не надав будь-яких показань з приводу пред'явленого обвинувачення.
Не відповідають вимогам ст. 104 КПК України і протоколи слідчого експерименту. Відповідно до статті 240. (Слідчий експеримент) Метою слідчого експерименту є перевірка та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. ОКС, експ Експериментальні дії, що можуть проводитися в рамках слідчого експерименту, можна поділити на дві групи: 1) ті, що пов?язані із відтворенням дій; 2) ті, що пов?язані з реконструкцією обстановки та обставин події.
На місці проведення слідчої дії слідчий чи прокурор має дати роз?яснення її учасникам щодо мети і порядку виконання експериментальних дій, роз?яснити права і обов?язки кожної з присутніх осіб; запитати особу, чиї показання будуть перевірятися. Закон містить вимогу проте, що перед проведенням слідчої дії особам, які беруть в ній участь, роз?яснюються їх права та обов?язки, передбачені КПК (ч. 3 ст. 223).
При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 КПК складається протокол, який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором. У протоколі, крім звичайних відомостей, потрібно вказати: з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно описуються одержані результати; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування.
Якщо в процесі перевірки й уточнення відомостей вилучалися предмети, документи, то все це також повинне знайти відображення в протоколі. Якщо дослідницькі дії проведені повторно або неодноразово, кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі. Відповідно слідчим під проведення слідчих експериментів цього зроблено не було.
Тому ці протоколи як доказ повинні бути відкинуті судом як такі що не відповідають вимогам процесуального закону та не можуть бути покладені в основу доведеності вини ОСОБА_8 .
За таких обставин, докази, які відповідно до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України які с належними та допустимими для доведення винуватості у вчинені злочинів , стороною обвинувачення не надані. В ході судового розгляду стороною обвинувачення не було належними та допустимими правопорушення було вчинено обвинуваченим ОСОБА_8 доказами те, що дане кримінальне Вказане свідчить про те. що судом не встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні ( ст. 91 КПК) та судом не дана оцінка сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст. 94 КПК).
Таким чином, захист вважає, що зазначені істотні порушення - є процесуально неприпустимим при судовому розгляді, оскільки в такий спосіб порушуються загальні засади забезпечення права на захист, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, безпосередності дослідження доказів і змагальності сторін у процесі, законності та одночасно обґрунтованості судового рішення, що передбачено як обов?язкова вимога у ст. 370 КПК України, а також містяться у ст. 7 КПК України - серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати.
Прокурор в своїй апеляційній скарзі просить вирок Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 відносно ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України - скасувати в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяці з конфіскацією всього належного йому майна.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні двох тотожних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, одне з яких він вчинив у січні 2024 року, тобто до ухвалення вироку Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024, друге - у квітні 2024 року, тобто після ухвалення зазначеного вироку.
Разом з тим, суд першої інстанції, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_8 помилково призначив остаточне покарання останньому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, тобто не дотримався вимог ст. 71 КК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній. Проти задоволення апеляційної скарги захисника прокурор заперечував, посилався на її безпідставність та необґрунтованість.
Захисник обвинуваченого свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити та з підстав та мотивів, викладених в ній, заперечував проти апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді доповідача, думку та пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляційних скарг, обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, що передбачено ч. 1 ст. 404 КПК України.
Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно переглянути справу і ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Статтею 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Вимоги вищевказаних норм закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Суд першої інстанції, із дотриманням закладених у зазначеній нормі закону завдань, провів стосовно ОСОБА_8 повний та неупереджений судовий розгляд, вимог кримінального процесуального законодавства України дотримався.
Так, суд першої інстанції на підтвердження доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України посилався на досліджені в ході судового провадження письмові докази, а саме: рапорт працівників поліції за адресою: смт.Томаківка, вул.Шосейна, 1 28.01.2024 виявлено ОСОБА_8 , який повідомив, що має при собі наркотичні або психотропні засоби - амфетамін; протокол затримання ОСОБА_8 від 28.01.2024 було виявлено, що останній при собі зберігав речовину схожу на наркотичну; постанову про зміну кваліфікації скоєного злочину від 23.04.2024 кваліфікацію епізоду кримінальної діяльності № 120240465900000011 від 28.01.2024 змінено з ч.1 ст. 309 КК України на ч.2 ст. 307 КК України; рапорт працівників поліції 07.03.2024 отримано інформацію про збут (розповсюдження) наркотичних речовин на території Мирівської ТГ Нікопольського району; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2024 з осіб зображених на фотознімках свідками впізнано ОСОБА_8 ; протоколу огляду речей від 19.04.2024 встановлено, що в результаті оперативної закупки наркотичної речовини у ОСОБА_8 надано для огляду згорток в середині якого знаходиться 2 зіп пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору ймовірно синтетичного походження; протокол обшуку від 29.04.2024 та флеш-носія до протоколу вбачається, що обшук проводився за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: купюру номіналом «200» гривень серії ТЕ № 1580271, яка поміщена до спецпакету НПУ № WAR0096927; купюра номіналом «100» гривень серії АЕ № 4652103 та 3 шт купюри по «20» гривень серії ЄА №7427525, серії ЕБ №4450290, серії ЕЄ №0873585, які поміщено до спецпакету НПУ № WAR0096928; постанову про зміну кваліфікації скоєного злочину від 23.04.2024 кваліфікацію епізоду злочинної діяльності № 120240415900000065 від 08.03.2024 змінено з ч.1 ст. 307 КК України на ч.2 ст. 307 КК України; ухвалу слідчого судді Томаківського районного суду від 29.04.2024 до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.04.2024 ОСОБА_8 затримано на підставі ухвали слідчого судді Томаківського районного суду у справі № 195/692/24 від 29.04.2024; постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.04.2024 постановлено провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «метамфетамін» на суму 200 грн. у ОСОБА_8 ; протокол контролю за вчиненням злочину від 19.04.2024 вилучено два сліп пакети з речовиною білого кольору; протокол огляду від 19.04.2024 здійснено документування факту збуту психотропних речовин у ОСОБА_8 ; протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - втручання у приватне спілкування шляхом аудіо-, відео-контролю особи від 14.05.2024 вказане втручання здійснено у відношенні до ОСОБА_8 із фіксацією результатів на електронні носії інформації; протокол огляду речей від 13.06.2024 об'єктом огляду були 2 флеш-носії, які знаходяться в паперових контейнерах скріпленими пояснювальними бирками з написами: 1) флеш-накопичувач MSD HC s/n 3В2327НІА №73т об'ємом 32Gb від 10.04.2024; 2) флеш-накопичувач MSD HC s/n 3В2333НІА №73т об'ємом 32Gb від 10.04.2024.
А також, на покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та висновки судових експертиз №СЕ-19/104-24/4651-НЗПРАП від 09.02.2024; №СЕ-19/104-24/17017-НЗПРАП від 23.04.2024.
Дослідивши безпосередньо під час судового провадження вищенаведені докази та покази свідків, суд першої інстанції дійшов висновку про їх належність і допустимість, та оцінивши їх за своїми внутрішніми переконаннями дійшов обґрунтованих висновків про те, що ОСОБА_8 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, за ознаками незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби.
Водночас, захисник в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що органом досудового розслідування належними та допустимими доказами не доведено вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а в ході проведення обшуку наркотичний засіб обвинувачений зберігав для власного вживання.
Однак, колегія суддів оцінює критично такі доводи сторони захисту, вважає їх безпідставними та такими, що повністю спростовуються дослідженими судом першої інстанції матеріалами кримінального провадження та отриманими показами свідків, виходячи з наступного.
Так, в ході судового провадження, судом першої інстанції безпосередньо було допитано свідка ОСОБА_14 , який пояснив суду, що він мешкає селища Томаківка. У січні 2024 року ввечері, поблизу магазину «Мандарин», точної дати не пам'ятає, був понятим під час здійснення слідчих дій стосовно ОСОБА_8 у якого працівники поліції вилучали прозорі пакетики з порошкоподібною речовиною, яку сам ОСОБА_8 виклав зі своєї кишені. Однак він не пам'ятає, що пояснював ОСОБА_8 під час вилучення вказаної у нього речовини.
Покази допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_14 повністю узгодились із показами свідка ОСОБА_15 який показав суду, що він є мешканцем селища Томаківка та працівники поліції запросили його взяти участь в якості понятого під час вилучення забороненої порошкоподібної речовини у ОСОБА_8 поблизу магазину «Мандарин» ввечері у січні 2024 року. Він пам'ятає, що візуально це був білий порошок, в одному пакеті знаходилось багато маленьких пакетиків з порошком.
Крім того, свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він проживає у місті Марганці близько п'яти років і працює водієм таксі у м. Марганець. ОСОБА_8 він знав, оскільки неодноразово його підвозив. Йому відомо, що ОСОБА_8 розповсюджував наркотичні та психотропні речовини, а саме - амфетамін і траву. Про це він дізнався тоді, коли підвозив ОСОБА_8 з товаришем, які обговорювали між собою ціни - скільки і що коштує. Раніше він особисто вживав психотропні засоби, зокрема амфетамін. Тому ОСОБА_8 пропонував і йому психотропні засоби, які він раніше купляв по 200 гривень. Також свідок підтвердив, що 13.03.2024 він був присутній під час слідчої дії щодо впізнання ОСОБА_8 за фотознімками.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що фактично він проживає у с-щі Томаківка і він особисто не знав обвинуваченого. Однак працівники поліції попросили його взяти участь під час слідчої дії, а саме - обшуку. Під час обшуку у ОСОБА_8 у його кишені знайшли грошові кошти, які вилучили. Під час вказаної слідчої дії працівники поліції більше нічого не вилучали. У слідчих діях він брав участь лише один раз.
В свою чергу, покази свідків повністю узгоджуються із дослідженими судом першої інстанції письмовими доказами, зокрема, протоколом затримання ОСОБА_8 від 28.01.2024 було виявлено, що останній при собі зберігав речовину схожу на наркотичну. На місці перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння (шатка хода), вчинив в приміщенні магазину бійку, висловлювався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував. ОСОБА_8 повідомив, що має при собі психотропні речовини (метамфетамін), які тримає для власного вжитку, а саме: один прозорий зіп пакет, в якому було виявлено 20 прозорих сліп пакетів з речовиною світло-зеленого жовтого кольору, які було вилучено (а.п.-21-26); протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.03.2024 з осіб зображених на фотознімках свідками впізнано ОСОБА_8 (а.п. 67-69, 73-75), постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 01.04.2024 постановлено провести негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки психотропної речовини «метамфетамін» на суму 200 грн. у ОСОБА_8 (а.п.167-170); протоколом контролю за вчиненням злочину від 19.04.2024 вилучено два сліп пакети з речовиною білого кольору (а.с. 185-186); протоколом огляду від 19.04.2024 здійснено документування факту збуту психотропних речовин у ОСОБА_8 (а.п.189-190, 191-192); протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - втручання у приватне спілкування шляхом аудіо-, відео-контролю особи від 14.05.2024 вказане втручання здійснено у відношенні до ОСОБА_8 із фіксацією результатів на електронні носії інформації (а.п.194-196); протоколом огляду речей від 13.06.2024 об'єктом огляду були 2 флеш-носії, які знаходяться в паперових контейнерах скріпленими пояснювальними бирками з написами: 1) флеш-накопичувач MSD HC s/n 3В2327НІА №73т об'ємом 32Gb від 10.04.2024; 2) флеш-накопичувач MSD HC s/n 3В2333НІА №73т об'ємом 32Gb від 10.04.2024 (а.п.199-204).
Поміж іншого, версія сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_8 до збуту наркотичних засобів - метамфетаміна, повністю спростовується дослідженим судом першої інстанції протоколом огляду від 19.04.2024 року здійснено документування факту збуту психотропних речовин у Музикіна (т.1 а.п. 189-190, 191-192).
Також, доводи сторони захисту щодо того, що свідки не були попереджені про кримінальну відповідальність, спростовуються матеріалами справи. Зокрема, згідно з журналами судових засідань, 07.11.2024 року були допитані свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , і головуючий у справі попередив їх про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, після чого свідків було приведено до присяги (т.1, а.п. 155-157).
Крім того, 26.12.2024 року були допитані свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , яких також попереджено про кримінальну відповідальність і приведено до присяги (т.1, а.п. 209).
20.03.2025 року був допитаний свідок ОСОБА_11 , якого, відповідно до журналу судового засідання, також було попереджено про кримінальну відповідальність та приведено до присяги (т.3, а.п. 21).
Захисник також наголошує, що обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_8 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки органом досудового розслідування не сформоване обвинувачення.
Так, питання про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України, суд вирішує у підготовчому судовому засіданні.
При вирішенні даного питання будь-яких клопотань, у тому числі й від обвинуваченого про повернення обвинувального акту не надходило.
У ході судового розгляду також будь-яких клопотань від обвинуваченого чи його захисника про незрозумілість пред'явленого обвинувачення, не надходило.
Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, колегія суддів вважає, що вищевказані доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
На думку захисника не відповідає вимогам ст. 104 КПК України протокол слідчого експерименту.
Колегія суддів апеляційного суду не приймає цей довод до уваги, з огляду на те, що як видно з оскаржуваного рішення в основу обвинувального вироку судом не було покладено жодного протоколу проведення слідчого експерименту, більш того як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчі експерименти не проводилися у вказаному кримінальному провадженні та протоколи щодо такої процесуальної дії не складалися.
Крім того, посилання захисника в своїй апеляційній скарзі на зміст положень ст. ст. 275, 271 КПК України без обґрунтування їх застосування в цьому кримінальному провадженні в такому випадку апеляційний суд позбавлено можливості надати обґрунтовану оцінку цим доводам.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора, то колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для їх задоволення, зокрема, в частині призначеного ОСОБА_8 покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно з роз?ясненнями, які містяться у абз. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.06.2010 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», якщо кримінальні правопорушення, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п?ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України. У таких випадках повторність кримінальних правопорушень повинна зазначатись у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних кримінальних правопорушень.
У разі якщо наявна повторність кримінальних правопорушень, передбачена ст. 32 КК України, а саме - вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу, та які не вимагають окремої кваліфікації за кожний епізод злочинної діяльності, застосовуються лише положення частини першої статті 71 КК України як до кримінального правопорушення, вчиненого після ухвалення попереднього вироку.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні двох тотожних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, одне з яких він вчинив у січні 2024 року, тобто до ухвалення вироку Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024, друге - у квітні 2024 року, тобто після ухвалення зазначеного вироку.
Разом з тим суд першої інстанції, ухвалюючи вирок стосовно ОСОБА_8 , помилково призначив остаточне покарання останньому на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, тобто не дотримався вимог ст. 71 КК України, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Вказана правова позиція щодо призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків висловлена в постанові Об?єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08.02.2021 (справа №391/235/18), а саме, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК України, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька - після його ухвалення, то спеціальні правила ч. 4 ст. 70 КК не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків. Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм.
Колегія суддів вважає що законним, справедливим і таким, що сприятиме перевихованню ОСОБА_8 , та попередженню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024, та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року за ч. 2 ст. 307 КК України відносно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання - скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч.1 ст. 72 КК України, до призначеного покарання за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 року та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяці з конфіскацією всього належного йому майна.
В іншій частині вирок Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2025 року за ч. 2 ст. 307 КК України - залишити без змін.
Копію вироку Дніпровського апеляційного суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.
Вирок Дніпровського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту його проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4