30 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5821/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 в адміністративній справі №340/5821/24 (суддя Дегтярьова С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2024 року представник позивача звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду та прийняття рішення по суті рапорту позивача ОСОБА_1 , солдата запасу, водія НОМЕР_2 бригади військової частини НОМЕР_1 від 05.08.2024 р. про звільнення з військової служби за сімейними обставинами;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 у межах компетенції вчинити усі необхідні дії для звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі п.п. г п.2, ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (в редакції чинній на момент подачі рапорту), у зв'язку з необхідністю здійснювати догляд за братом - ОСОБА_2 , який за довідкою ЛКК потребує постійного стороннього догляду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У липні 2025 р. предстаником позивача подано доповнення до апеляційної скарги в якому проив суд скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року по адміністративній справі № 340/5821/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не було враховано, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, врегульовано нормами Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII , а також нормами «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, 01 липня 2024 року ОСОБА_1 склав на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 рапорт від 01.07.2024 р., яким просив звільнити його з військової служби у запас за сімейними обставинами відповідно до пп.“г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я). Доказів направлення рапорту до військової частини НОМЕР_1 позивачем не надано та матеріали справи їх не містять.
01.07.2024 року адвокат Скоробогатько В.Ю. в інтересах позивача направив електронною поштою та цінним листом до Міністерства оборони України рапорт позивача від 01.07.2024 року про звільнення та просив посприяти в доведенні до відома командування військової частини НОМЕР_1 його змісту. Таке звернення Міністерство оборони України отримало 12.07.2024 року.
15.07.2024 року на електронну адресу Міністерства оборони України, представником позивача направлений лист №10-С від 15.07.2024 року в якому він просив надати інформацію про те, чи доведено Міністерством до командування військової частини НОМЕР_1 зміст рапорту ОСОБА_1 від 01.07.2024 року про звільнення позивача з лав Збройних сил України.
Листом від 15.07.2024 року №2368/6178 військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача про те, що рапорт про звільнення з військової служби адресований командиру військової частини НОМЕР_1 , а не безпосередньому начальнику (по команді) позивача, що свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст.12, 14 Статуту, абз.1 п.233 Положення №1153 щодо підпорядкування звернень військовослужбовців з питань, що стосуються виконання ними службових обов'язків, а також із службових та особистих питань, у тому числі, питань звільнення з військової служби.
Окрім того, зазначено, що довідка до акта огляду МСЕК серії 2-18 ВБ №149047 від 07.10.2008 р., видана ОСОБА_2 , не містить висновку про необхідність постійного стороннього догляду, а тому, на думку командування військової частини НОМЕР_1 , надані позивачем до рапорту від 01.07.2024 р. письмові докази не є достатніми для застосування підстав пп. “г» п. 2 ч. 4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» .
В позові вказано, що позивачем 05.08.2024 р. подано рапорт на звільнення до свого безпосереднього начальника (по команді).
Матеріали справи містять копію рапорту від 05.08.2024 року, складеного на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 . В додатку до рапорту вказані такі документи: копія паспорту ОСОБА_1 ; копія РНОКПП ОСОБА_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 від 15.12.1986 року; копія паспорту ОСОБА_2 ; копія РНОКПП ОСОБА_2 ; копія посвідчення серія НОМЕР_4 ОСОБА_2 від 21.10.2008 року; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_5 від 04.09.1990 року; копія довідки до акту огляду МСЕК Слободян С.А. серія НОМЕР_6 від 07.10.2008 року; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_7 від 01.09.2004 року; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4 серія НОМЕР_8 від 14.09.2012 року; копія довідки ЛКК № 75 від 26.07.2024 року ОСОБА_2 ; копія довідки ЛКК № 76 від 26.0.2024 року ОСОБА_1 ; копія висновку № 74 від 26.07.2024 року про отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Документальних доказів надсилання поштою, вручення особисто, або направлення іншим чином позивачем рапорту від 05.08.2024 р., матеріали справи не містять.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Приписами статті 2 Закону України № 2232-ХІІ передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Згідно приписів ст. 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення №1153/2008).
Приписами п.6 та п.7 Положення №1153/2008 визначено, що початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу». Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно приписів пп.2 п.225 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»: під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»: у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до приписів п.233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби).
Відповідно до положень статті 14 Статуту внутрішньої служби із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Приписами ст. 31 Статуту внутрішньої служби визначено, що начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником
Відповідно до приписів розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, (далі Інструкція №170) звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
Згідно до абзацу 2 п.12 Положення №1153/2008 передбачено, що право видавати накази по особовому складу надається, зокрема, командирам військових частин.
Відповідно до пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 №124, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, - звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Рапорт має бути зареєстрований в службі діловодства військової частини.
Згідно з пунктом 3.11.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ.
Відтак, командир військової частини за результатами розгляду рапорту (заяви) військовослужбовця, зобов'язаний протягом місяця розглянути рапорт (заяву) військовослужбовця та надати відповідь по суті порушених питань.
Колегія суддів встановила, що примірник рапорту від 05.08.2024, копія якого подана позивачем до матеріалів справи, не містить підпису ОСОБА_1 та відмітки про його реєстрацію Військовою частиною НОМЕР_1 . Доказів надсилання його поштою, електронною поштою суду не надано.
З цих підстав, суд першої інстанції правильно вказав про відсутність допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не розгляду рапорту позивача про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами від 05.08.2024р. через те, що такий рапорт від 05.08.2024р. позивачем до відповідача не подавався у спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова