Рішення від 03.11.2025 по справі 560/13867/25

Справа № 560/13867/25

РІШЕННЯ

іменем України

03 листопада 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець Подільського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення відповідача в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на частину земельної ділянки площею 1,25 га, у зв'язку із відсутністю вільної площі не відповідає вимогам закону, є безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що сільською радою прийнято рішення на фактично наявну площу, а площа зазначена у заяві та схемі бажаного місця розташування земельної ділянки перевищує наявну вільну земельну ділянку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач є власником нежитлової будівлі загальною площею 335,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.06.2016, виданим приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Саварчук В.М. за р/н 1325, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 395816551 від 20.09.2024.

05.03.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність із зміною виду цільовою призначення землі орієнтовною площею 1,6500 га за рахунок земель комунальної власності, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, із земель 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі колишнього КСП "Весна"), в землі 01.03 "Для ведення особистого селянського господарства", що розташована за межами с. Калиня на території Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

До своєї заяви від 05.03.2024 позивач долучила: копію паспорта, ситуаційного плану розташування земельної ділянки, виготовлений сертифікованим інженером-землевпорядником В.В. Ганзюк, копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 08.06.2016 виданого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Саварчук В.М. за р/н 1325, копію інформаційної довідки № 61322797 від 13.06.2016, копію державного акта на право колективної власності на землю, копію технічного паспорта на приміщення курятника по вул. Будьоного. 2а, в с.Калиня.

На черговій сесії Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради розглядався проект рішення "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 " проте, проект рішення не набрав достатньої кількості голосів, рішення по зазначеному проекту не було прийняте.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі №560/14168/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець Подільського району Хмельницької області щодо належного розгляду клопотання ОСОБА_1 від 05.03.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Зобов'язано Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду Кам'янець-Подільського району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення землі орієнтовною площею 1,6500 га за рахунок земель комунальної власності, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, із земель 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі колишнього КСП "Весна"), в землі 01.03 "Для ведення особистого селянського господарства", що розташована за межами с. Калиня на території Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення, відповідач 16.05.2025 прийняв оскаржуване рішення, яким, зокрема відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на частину земельної ділянки площею 1,25 га, у зв'язку із відсутністю вільної площі.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗК України завданням земельною законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються в тому числі на таку категорію, як землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. "б" ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, законодавцем гарантовано право безоплатної передачі земельної ділянки громадянину у власність, зокрема, у межах норм безоплатної приватизації, порядок проведення якої регламентовано положеннями ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно ч.1, 6 ст.118 ЗК України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Суд зазначає, що виходячи з аналізу ст. 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: - звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб'єктом, владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення сільської ради.

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише, невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №813/481/17 від 18.10.2018 у справі №327/43/17 від 25.02.2019 у справі №347/964/17.

Так, згідно з ситуаційним планом розташування земельної ділянки за межами населеного пункту с. Калиня, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, який подавався позивачем разом з заявою про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення мені земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,6500 га, визначено місце розташування бажаної земельної ділянки за місцем розташування нежитлової будівлі, що належить позивачу на праві власності.

Відповідно до кадастрової карти України, земельна ділянка, на якій розміщена нежитлова будівля позивача межує із земельною ділянкою кадастровий номер 6822484800:06:005:0033. Та саме вказана земельна ділянка визначена в ситуаційному плані розташування земельної ділянки, який подавала позивач.

Крім того, питання права власності на земельну ділянку 6822484800:06:005:0033 було предметом спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Так, рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.03.2023 у справі №676/6560/21, яке набрало законної сили, визнано недійним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 14.04.2021, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , вирішено скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі права власності на нерухоме майно, Державному земельному кадастрі усі записи, інформацію про реєстрацію земельної ділянки, згідно якого зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 1,9858 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6822484800:06:005:0033 та площею 0,0142 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 6822484800:06:005:0034.

Згідно з інформаційною довідкою № 438599328 від 07.08.2025 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6822484800:06:005:0033 скасовано/анульовано на підставі рішення суду.

Суд зауважує, що у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив про те, що зазначена позивачем земельна ділянка в схемі бажаного місця розташування накладається на формовану земельну ділянку з кадастровим номером 6822484800:06:005:0036, площею 1,7535, для сінокосіння та випасання худоби.

Разом з тим, на ухвалу суду відповідач повідомив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822484800:06:005:0036, площею 1,7535 га не перебуває станом на цей час у власності третіх осіб.

Крім того, на ухвалу суду Головним управлінням Держеокадастру у Хмельницькій області надано інформацію стосовно накладок земельних ділянок згідно з відображеними даними на картографічній основі Державного земельного кадастру, де вказано, що перетину (накладок) земельних ділянок з кадастровими номерами 6822484800:06:005:0033 та 6822484800:06:005:0036, що розташовані на території Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області не виявлено.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12, від 04.08.2020 у справі №340/2074/19).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Враховуючи, що позивач вже зверталась до суду з вимогою про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для повного захисту інтересів позивача, необхідно зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення землі орієнтовною площею 1,25 га за рахунок земель комунальної власності, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, із земель 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі колишнього КСП "Весна"), в землі 01.03 "Для ведення особистого селянського господарства", що розташована за межами с. Калиня на території Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сорок сьомої сесії VІІІ скликання Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області №96/VІІІ від 16.05.2025 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 " в частині відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на частину земельної ділянки площею 1,25 га, у зв'язку із відсутністю вільної площі.

Зобов'язати Слобідсько-Кульчієвецьку сільську раду Кам'янець-Подільського району Хмельницької області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із зміною виду цільового призначення землі орієнтовною площею 1,25 га за рахунок земель комунальної власності, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, із земель 01.01 "Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі колишнього КСП "Весна"), в землі 01.03 "Для ведення особистого селянського господарства", що розташована за межами с. Калиня на території Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Слобідсько-Кульчієвецька сільська рада Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (вул. Механізаторів, 45, с. Слобідка-Кульчієвецька, Кам'янець-Подільський р-н, Хмельницька обл., 32389 , код ЄДРПОУ - 04407276)

Головуючий суддя Я.В. Драновський

Попередній документ
131476361
Наступний документ
131476363
Інформація про рішення:
№ рішення: 131476362
№ справи: 560/13867/25
Дата рішення: 03.11.2025
Дата публікації: 05.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.11.2025)
Дата надходження: 08.08.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії