Справа № 560/13890/25
іменем України
03 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 з оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язати прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Визнати протиправним і скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 284 від 07.08.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою на відстрочку від військової служби під час мобілізації, однак відповідач не розглянув його заяву. При цьому позивач не погоджується з наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 284 від 07.08.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується ОСОБА_1 , а тому звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що зобов'язання військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ про зарахування у списки особового складу виходить за межі правовідносин між ІНФОРМАЦІЯ_5 та позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відзивів до суду не надходило.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що 14 грудня 2024 року, відповідно до п. 13, ч. 1, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач особисто звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою у котрій просив надати відстрочку від мобілізації. Така заява була Позивачем подана власноручно та безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що міститься відповідна відмітка у нижньому лівому куті заяви.
Позивач повторно особисто подав заяву на отримання відстрочки від призову під час мобілізації, що підтверджуються відміткою у нижньому правому куті про отримання заяви від 18 лютого 2025 року.
14.03.2025 року було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо розгляду заяви Позивача від 18.02.2025, однак адвокатський запит був проігнорований та залишений без відповіді.
Позивачем особисто вчергове втретє було подано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» шляхом направлення її цінним листом з описом вкладення, яка була вручена 08.05.2025, що підтверджується трекінгом накладної АТ "Укрпошта" № 2900100339267.
Станом на момент подання позовної заяви жодної відповіді на подані заяви відповідачем не надано, та заяви не вирішено.
За результатами проходження позивачем ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_7 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 284 від 07.08.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» позивача було відправлено до військової частини НОМЕР_1 .
На думку позивача така бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 є протиправною щодо задоволення заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 284 від 07.08.2025 підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та було продовжено в подальшому, який діє станом на сьогодні.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановленні статтею 22 Закону № 3543-XII.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону №3543-XII, громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до ч.5 ст.22 Закону №3543-XII, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Цей Порядок визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів;
процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи;
процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби;
процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Пунктом 13 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII встановлено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Частина 2 ст. 23 Закону № 3543-XII вказує на те, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3-15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Законодавцем чітко визначено, що особи з інвалідністю та інші особи, зазначені в п.п. 3-15 ч.1 ст. 23 не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та можуть бути прийняті на військову службу виключно за контрактом - за наявності відповідного бажання та з урахуванням стану здоров'я.
З матеріалів справи встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, однак доказів розгляду таких заяв до суду не надано, а також не надано рішень щодо надання відстрочки чи відмови у її наданні позивачу.
Отже, станом на момент розгляду справи відповідачем належним чином не здійснено розгляду заяв позивача щодо надання йому відстрочки чи відмови у її наданні, що вказує на бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 з оформлення відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п.2 Порядку №560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», “Про військовий обов'язок і військову службу» та цим Порядком.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Додатком 5 до Порядку № 560 визначено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно переліку для отримання відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» подаються: документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження); один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку один із батьків обирає для здійснення свого утримання.
Даний перелік є вичерпним та обов'язку заявника додавати до заяви про надання відстрочки будь-які інші документи чинним законодавством не встановлено.
Суд встановив, що позивачем було подано на розгляд комісії усі, передбачені пунктом 58 Порядку № 560 та Додатком № 5 до цього Порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справ доказами.
Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 7 У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд також зазначає, що у відповідності до п. 60 Порядку № 560 до ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Тобто, з моменту подання заяви позивачем 14.12.2024 та до моменту прийняття рішення комісії про надання або відмову у наданні відстрочки ОСОБА_2 у відповідача відсутнє право призвати на військову службу під час мобілізації позивача.
Суд зазначає, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_8 прийнято відповідні заяви Позивача, а рішення комісії з приводу надання Позивачу відстрочки по даний час відсутнє, то відповідно здійснений призов Позивача на військову службу є протиправним.
А тому, з огляду на наведені вище норми та дії відповідача, суд вважає, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 № 284 від 07.08.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби, суд зазначає наступне.
Суд також зазначає, що після видання військовою частини відповідного наказу про призов та направлення особи для проходження військової служби, стосовно такої особи виникають нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII.
Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи те, що позивач є військовослужбовцем, а тому на нього поширюються норми Закону №2232-ХІІ, та при цьому не оскаржує наказ про проходження військової служби та зарахування до списків особливого складу, а тому підстав зобов'язання військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби, немає.
Щодо вимог позивача про зобов'язати прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що оскільки відповідач не надав доказів того, що вказаною комісією відповідальними працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 розглядалась заява позивача та за наслідком якої останнім не встановлено наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а отже відповідачем фактично не було здійснено розгляд такої заяви, а тому відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Оскільки, відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.
Водночас, у цій справі суд не надає оцінку наявності чи відсутності у позивача права на відстрочку від військової служби на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність дій чи бездіяльності посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у спірних правовідносинах у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 14.12.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог у цій частині не спростовують.
Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд прийшов до висновку, органом ТЦК не доведено правомірність дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо винесення наказу № 284 від 07.08.2025 “Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині, що стосується ОСОБА_1 , оскільки станом на момент винесення оскаржуваного наказу не було вирішено заяву позивача про надання йому відстрочки від призову на військову службу, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви від 14.12.2024 ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути заяву позивача від 14.12.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 №284 від 07.08.2025 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації на особливий період" в частині, що стосується ОСОБА_1 .
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_10 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук