Справа № 420/29751/25
03 листопада 2025 року м. Одеса
У залі судових засідань №11
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Товтин В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - Кралі І.С.
представника відповідача - не з'явився
треті особи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою Одеської міської ради до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -
До суду звернулася Одеська міська рада з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправної та скасування постанови від 21.08.2025 року №78573197.
Цю справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі - пояснень щодо суті спору.
Протокольною ухвалою від 16.10.2025 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов обґрунтований позивачем тим, що в проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/29742/24, за результатом розгляду якої Одеську міську раду зобов'язано розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Представник позивача зазначив, що розглянути одне спільне клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 окремо неможливо, оскільки воно передбачає вирішення одного спільного питання і Одеська міська рада ухвалить єдине рішення на виконання судового рішення у справі №420/29742/24, а не окремі рішення щодо кожного зі стягувачів. Одеським окружним адміністративним судом по справі №420/29742/24 видано два виконавчі листи щодо кожного зі стягувачів окремо. Відповідачем щодо кожного виконавчого листа відкрито окреме провадження, у кожному з яких на боржника накладено штраф. При цьому, представник позивача вважає, що накладення на одного боржника за нібито не виконання одного судового рішення два окремих штрафи, навіть якщо це рішення стосується двох стягувачів, суперечить принципу заборони подвійної відповідальності. Одеська міська рада звертала увагу державного виконавця про наявність поважних причин, які ускладнюють виконання міською радою рішення суду, а саме - через ненабрання необхідної кількості голосів депутатів на пленарному засіданні Одеської міської ради, яке відбулось 02.07.2025 року склалася ситуація, за якої рада не прийняла жодного рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просив розглядати справу без його участі. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає про те, що при прийняті оскаржуваної постанови про накладення штрафу на боржника відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу на боржника рішення суду не виконано без поважних причин.
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. В поясненнях щодо суті спору третя особа зазначила про те, що відсутність належно оформленого рішення Одеської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року по справі №420/29742/24, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, пояснень щодо суті спору до суду не надала.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача та заперечення відповідача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов Одеської міської ради підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року по справі №420/29742/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Одеської міської ради щодо не розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.04.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що передана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.1964, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 855674051101) який належить позивачам на праві спільній частковій власності та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України; зобов'язання Одеської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.04.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що передана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.1964, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 855674051101) який належить позивачам на праві спільній частковій власності та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення, відповідно ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі №420/29742/24 - скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду по суті клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.04.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що передана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.1964, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 855674051101) який належить на праві спільної часткової власності та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України та зобов'язано Одеську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, орієнтовною площею 924 м2, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що передана у безстрокове користування для будівництва житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.1964, на якій розташовано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 855674051101) який належить на праві спільній частковій власності та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення, відповідно ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
13.06.2025 року Одеським окружним адміністративним судом щодо кожного стягувача окремо видано два виконавчі листи по справі №420/29742/24 на одну вимогу зобов'язального характеру.
З матеріалів справи вбачається, 09.07.2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Пхіденком О.С. за заявою представниці стягувачів прийнято дві постанови про відкриття виконавчих проваджень №78571563 (стягувач ОСОБА_1 ) та №78573197 (стягувач ОСОБА_2 ).
У зв'язку з невиконанням боржником постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №420/29742/24 відповідачем 21.08.2025 року у ВП №78571563 та №78573197 прийнято дві постанови про накладення на Одеську міську раду штрафу у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин.
Позивач, вважаючи протиправним накладення на нього двох штрафів за невиконання одного рішення суду, звернувся до суду з цим позовом щодо оскарження постанови від 21.08.2025 року №78573197.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів.
Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно із ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
На виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» видано два виконавчих листа, оскільки рішення суду ухвалено на користь двох позивачів.
При цьому, у кожному виконавчому листі вказана резолютивна частина рішення щодо зобов'язання Одеської міської ради розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 30.04.2024 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки та за результатами його розгляду по суті прийняти рішення.
Отже резолютивна частина рішення свідчить про те, що його виконання передбачає розгляд поданого до ОМР одного спільного клопотання стягувачів, тобто виконання вказаного судового рішення не можливо лише щодо одного зі стягувачів.
Згідно з ч.1-3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Таким чином, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, тобто встановленого 10-деного строку на виконання рішення суду, повинен особисто перевірити виконання рішення боржником.
Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100 грн., а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200 грн.
Аналіз наведених норм свідчить, що накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до положень ч. 2 ст. 75 та ч. 1 та 2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
З матеріалів справи вбачається, що обидві постанови про накладення штрафу оскаржені Одеською міською радою за однаковими підставами: поважність причин невиконання рішення суду; неможливість подвійної відповідальності за не виконання одного судового рішення.
В обґрунтування поважності причин невиконання рішення суду представник позивача посилається на те, що Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради в межах повноважень листом від 04.07.2025 №01-19/730 повідомлено про підготовку проекту рішення Одеської міської ради «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та про направлення його до постійної комісії ОМР з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин з метою винесення на чергову сесію Одеської міської ради.
Постійною комісією з питань просторового розвитку, землеустрою та регулювання земельних правовідносин листом від 10.07.2025 року №1404/2-мр повідомлено позивача про те, що на її засіданні, яке відбулось 20.06.2025 року розглянуто підготовлений Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради проект рішення та винесено його на розгляд чергового пленарного засідання Одеської міської ради, яка відбулась 02.07.2025 року.
Водночас, постійною комісією також повідомлено, що на пленарному засіданні Одеської міської ради, яке відбулось 02.07.2025 року, проект рішення Одеської міської ради «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у спільну сумісну власність земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» не набрав необхідної кількості голосів депутатів, а тому рішення міської ради по вищевказаному питанню не прийнято.
З матеріалів справи також вбачається, що Одеською міською радою на адресу державного виконавця направлялася заява про вжиття всіх можливих заходів щодо вирішення питання та прийняття відповідного рішення, проте наявність поважних та об'єктивних причин на сьогоднішній день ускладнюють повне виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/29742/24. В заяві позивач просив визнати зазначені обставини такими, що об'єктивно ускладнюють на даний час повне виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 року у справі №420/29742/24 та не застосовувати щодо неї передбачених Законом України «Про виконавче провадження» штрафних санкцій, а також інших заходів примусового виконання рішення.
При цьому, державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
За не виконання рішення суду по справі №420/29742/24 державним виконавцем прийнято дві постанови про накладення штрафу.
Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 року у справі №420/29752/25, яке набрало законної сили 23.09.2025 року визнано протиправною та скасовано постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.08.2025 ВП №78571563 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що прийняття відповідачем двох постанов про накладення штрафу за не виконання рішення суду, яке вимагає від боржника здійснення дій та прийняття одного рішення відносно двох стягувачів щодо розгляду їх спільного клопотання не відповідає вимогам обґрунтованості, тобто прийняття постанов з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісності, розсудливості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача, що в даному конкретному випадку порушуються вимоги з ст.61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Наявність двох виконавчих проваджень за одним рішенням суду не позбавляють державного виконавця обов'язку діяти як суб'єкта владних повноважень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо.
Конституційний Суд України наголошував, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012).
Таким чином, суд дійшов висновку, що не є співмірним винесення відповідачем двох постанов про накладення штрафу в кожному окремому виконавчому провадженні за не виконання судового рішення, яке за його змістом може бути виконано лише одночасно щодо двох стягувачів.
З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що постанова Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.08.2025 року №78573197 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Одеської міської ради обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Одеської міської ради (площа Думська, 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65091, код ЄДРПОУ 43315529), треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправної та скасування постанови від 21.08.2025 року №78573197 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.08.2025 року №78573197 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА