31 жовтня 2025 рокусправа № 380/12992/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльність протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у питанні виконання 16-ї Регіональної ВЛК від 10.05.2025 року № 1190/3876 про направлення солдата ОСОБА_1 у військово-лікарську комісію за територіальним принципом для визначення ступеня придатності до військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 направити солдата ОСОБА_1 у військово-лікарську комісію за територіальним принципом для визначення ступеня придатності до військової служби;
- у рамках забезпечення виконання рішення суду (позову), покласти на військову частину НОМЕР_1 обов'язок відкликати солдата ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_4 до військової частини НОМЕР_1 до набрання рішення суду законної сили. Та зобов'язати військову частину НОМЕР_4 направити негайно солдата ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 Регіональною ВЛК було надано вказівку командиру Військової частини НОМЕР_1 направити його у військово-лікарську комісію за територіальним принципом на повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, оскільки не виконано вказівку 16 Регіональної ВЛК.
Ухвалою суду від 27.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що за час до виключення із списків особового складу військової частини позивач не звертався з питань направлення у військово-лікарську комісію за територіальним принципом, а окремої постанови ВЛК з цього питання не було.
Вказує, що Військовою частиною НОМЕР_1 було виконано Розпорядження Генерального Штабу Збройних Сил України від 24.05.2025 №300/ПУ/2240/П/дск щодо направлення позивача для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 .
На думку відповідача, позивач може звернутись із рапортом про направлення у військово-лікарську комісію за новим місцем військової служби. Крім цього, відповідач вважає, що рішення ВЛК є обов'язковим для підпорядкованих комісій, які повинні переглядати рішення. Просить відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач є військовослужбовцем у військовому званні «солдат», що підтверджується відомостями його військового квитка серії НОМЕР_5 від 03.06.2015.
10.05.2025 року 16 Регіональною військово-лікарською комісією, відповідно до вимог п. 6.1 глави 6 розділу 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами), направлено на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 листа №1190/3876, яким запропоновано направити солдата ОСОБА_1 , у військово-лікарську комісію за територіальним принципом із службовою та медичною характеристиками, усіма медичними документами для визначення ступеня придатності до військової служби, у зв'язку із скаргою адвоката в інтересах ОСОБА_1 щодо незгоди з рішенням ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача стверджує, що відповідач не надав позивачу жодних направлень на ВЛК, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-XII).
В розумінні частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».
Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 1.2. розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до п. 1.1. розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Як передбачено п. 2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів. Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону (п. 2.2. розділу І Положення №402).
Згідно п. 2.4.4. Положення № 402 на ВЛК регіону, зокрема, покладаються: контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
ВЛК регіону, відповідно до п. 2.4.5. Положення № 402, має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов'язаних, резервістів; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. Положення № 402).
З матеріалів справи суд встановив, що на підставі скарги адвоката позивача щодо незгоди із рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16 Регіональна ВЛК направила на адресу командира Військової частини НОМЕР_1 листа від 10.05.2025 №1190/3876, яким запропонувала направити позивача у військово-лікарську комісію за територіальним принципом із службовою та медичною характеристиками, усіма медичними документами для визначення ступеня придатності до військової служби.
Як визначено п. 6.1. глави 6 розділу II Порядку №402, направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Згідно п. 6.2. глави 6 розділу II Порядку №402 на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються:
направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника). Зразок направлення наведено в додатку 14. Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання;
медична книжка;
посвідчення особи (військовий квиток);
фотокартка 3 х 4 см без головного убору - при амбулаторному огляді;
службова характеристика для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (зразок заповнення якої наведено в додатку 15). У тексті характеристики наводиться інформація щодо освіти військовослужбовця, який ВВНЗ і коли закінчив, навчання в інших навчальних закладах, у тому числі закордонних, особливостей проходження військової служби, служби за кордоном, у складі національного персоналу, національного контингенту, військових місіях, участі у бойових діях тощо, обов'язково зазначається думка командування військової частини щодо фізичного стану, фактичної працездатності військовослужбовця, виконання ним своїх службових обов'язків за станом здоров'я та можливість подальшого проходження ним військової служби на займаній посаді, призначення на посаду з меншим обсягом обов'язків, на нижчу посаду тощо;
медична характеристика (у медичній характеристиці обов'язково зазначають інформацію про захворюваність військовослужбовця, результати медичних оглядів ВЛК (при вступі у ВВНЗ, відрядженні за кордон, у миротворчі місії, під час служби у спецспорудах тощо), втрату працездатності за станом здоров'я за останні три роки та думку начальника медичної служби військової частини щодо можливості подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на займаній посаді за станом здоров'я).
Службова та медична характеристики обов'язково надаються у мирний час у разі направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини за місцем проходження ним військової служби, та в особливий період - у випадках повторного направлення військовослужбовця на медичний огляд командиром військової частини з метою визначення ступеню придатності до військової служби протягом 12 місяців з дня закінчення попереднього медичного огляду, а також у випадках направлення на медичний огляд військовослужбовців із захворюваннями психіки та поведінки. В інших випадках надання службової та медичної характеристик не обов'язкове.
Оригінали або копії направлення на медичний огляд ВЛК та інші документи, необхідні для прийняття постанов ВЛК, надсилаються (надаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я (установи) в електронній або паперовій формі в установленому законодавством порядку (п. 6.3. глави 6 розділу II Порядку №402).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем вимоги Порядку №402 не виконано та не направлено позивача у військово-лікарську комісію за територіальним принципом із службовою та медичною характеристиками, усіма медичними документами для визначення ступеня придатності до військової служби за вказівкою 16 Регіональної ВЛК.
Таким чином, відповідач, не виконавши вимоги Порядку №402 щодо направлення позивача у військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби, допустив протиправну бездіяльність.
Враховуючи викладене та з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання вимоги 16 Регіональної ВЛК, оформленої листом від 10.05.2025 року № 1190/3876, про направлення солдата ОСОБА_1 у військово-лікарську комісію за територіальним принципом для визначення ступеня придатності до військової служби, зобов'язавши Військову частину НОМЕР_1 направити солдата ОСОБА_1 у військово-лікарську комісію за територіальним принципом для визначення ступеня придатності до військової служби.
Щодо позовних вимог в частині покладення на відповідача обов'язку відкликати позивача з Військової частини НОМЕР_4 до Військової частини НОМЕР_1 до набрання рішення суду законної сили, та зобов'язання Військову частину НОМЕР_4 направити негайно позивача до Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення позивача із Військової частини НОМЕР_1 до Військової частини НОМЕР_4 .
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову частково.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо виконання вимоги 16 Регіональної військово-лікарської комісії, оформленої листом від 10.05.2025 року № 1190/3876, про направлення солдата ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у військово-лікарську комісію за територіальним принципом для визначення ступеня придатності до військової служби.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) направити солдата ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у військово-лікарську комісію за територіальним принципом для визначення ступеня придатності до військової служби
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 31.10.2025 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович