ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" листопада 2025 р. справа № 300/1549/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заяви Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" про стягнення коштів у сумі 87 996, 01 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" (далі - відповідач, ТОВ "Складське господарство") про стягнення податкового боргу в сумі 87 996, 01 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем станом на дату подання позовної заяви обліковується податковий борг в розмірі 87 996, 01 грн, який виник у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань по сплаті єдиного податку з юридичних осіб в сумі 87 996, 01 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 87 996, 01 грн, добровільно не сплачена, позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Згідно відомостей про доставку документа, електронний примірник ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.03.2025, що має статус оригіналу і підписаний ЕЦП судді, отриманий відповідачем 13.03.2025 за допомогою зареєстрованого електронного кабінету, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка Івано-Франківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - ТОВ "Складське господарство" зареєстроване 10.12.2019 як суб'єкт господарювання та перебуває на обліку в Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов'язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок адміністрування податків і зборів визначають положення Податкового кодексу України.
При вирішенні даного спору судом застосовані нормативно - правові акти в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що за приписами статті 36 Кодексу є податковим обов'язком.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.2 статті 36 Податкового кодексу України).
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Суд зазначає, що відповідач перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Складське господарство"» обрало спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та являється платником єдиного податку третьої групи на період дії воєнного стану.
Згідно з підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.
За приписами пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Платниками податку третьої групи є фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України).
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (пункт 293.1 статті 293 Кодексу).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу) (п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України).
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу України).
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України).
Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п.296.4 ст.296 Податкового кодексу України)
Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" №2142-IX від 24.03.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України до Податкового кодексу України внесено ряд змін, в тому числі стосовно особливостей адміністрування єдиного податку.
Так, відповідно до підпункту 9.4 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлюється у розмірі 2 відсотків доходу, визначеного у відповідності до статті 292 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України для подання податкової декларації.
Згідно з абзацом першим підпункту 9.7 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).
За приписами статті 300 Кодексу платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як уже зазначалося судом вище, відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування та являвся платником єдиного податку ІІІ групи.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що даний податковий борг зумовлений несплатою у встановлені Податковим кодексом України строки відповідачем податкових зобов'язань, з єдиного податку з юридичних осіб на суму 87 996,01 грн, який виник в результаті несплати, основного зобов'язання на суму 87 337,88 грн згідно податкової декларації за 3 кв. 2024 року, поданої 21.10.2024 року на суму 31 437,63 грн(враховуючи часткове погашення, сума до стягнення складає 30 832,63 грн та уточнюючої податкової декларації за 2024 рік, поданої 17.02.2025 року на суму 56 505,25 грн, штрафних санкцій на суму 658,13 грн, що виникли відповідно до уточнюючої податкової декларації за 2024 рік, поданої 17.02.2025 року.
В п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, зазначене ним в податкових деклараціях платника єдиного податку на суму 87 996, 01 грн, є узгодженим.
Підпунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, відповідачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 25.11.2024 за №0011022-1306-0919, яка отримана представником ТОВ "Складське господарство", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та залишив без реагування.
Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Податковий борг відповідача підтверджується, податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи за 3 кв. 2024 року, поданою 21.10.2024, уточнюючою податковою декларацію за 2024 рік, поданою 17.02.2025, податковою вимогою форми "Ю" від 25.11.2024 за №0011022-1306-0919, а також довідкою про наявність боргу за платежами від 25.02.2025, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити заборгованість в загальній сумі 21 403,81 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Складське господарство" податкового боргу в загальній сумі 87 996, 01 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" (код ЄДРПОУ 43399187) з розрахункових рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки, що належить товариству в дохід бюджету заборгованість в розмірі 87 996 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 01 копійку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Складське господарство" (код ЄДРПОУ 43399187, вул. Промислова, буд. 4, корп. 012, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77306).
Суддя Микитин Н.М.