ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" листопада 2025 р. справа № 300/7851/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду по справі № 300/7851/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 позов задоволено частково. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2024 ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації суми грошового забезпечення для обчислення пенсії по інвалідності за 2024 рік із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796, (виходячи із розрахунку 19766,25 грн (13913,41 основний розмір пенсії+ індексації пенсії за 2022 рік в розмірі 1947,88 грн та за 2023 рік в сумі 3905,84 грн) * 0,0796=1500 грн), у фактичному розмірі 1500 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2024 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації пенсії, передбаченої Постановою КМУ від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», Постановою КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та Постановою КМУ від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсій та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», (з урахуванням надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), з урахуванням проведених платежів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 300/7851/24 залишено без змін.
Рішення суду набрало законної сили 19.02.2025.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду від 17.12.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту отримання даної ухвали подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 17.12.2024 у справі №300/7851/24.
24.10.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №300/7851/24. У звіті представник зазначає, що заборгованість в сумі 1876,84 грн внесена до підсистеми Реєстр судових рішень і буде виплачуватися при наявності додаткового фінансування з Державного бюджету. Зауважено, що нарахована позивачу сума доплати має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано Франківській області, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. При цьому виділення коштів із Державного бюджету на погашення заборгованості з виплати пенсії не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності Головного управління не залежать. Ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі. Вказано, що Головне управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області в особі свого керівництва вживає всі можливі заходи з метою повного виконання судового рішення у цій справі, а фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. При цьому, невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
27.10.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення. Заявник зазначає, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не вчинено жодних активних дій у виплаті заборгованості по пенсії за період з 01.03.2024 по 01.03.2025 в сумі 1876,84 грн. Стверджує, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а тому вони не підпадають під дію вимог ст. 23 Бюджетного кодексу України, а тому відповідач має можливість здійснити виплату заборгованості в сумі 1876,84 грн з рахунків власних коштів Пенсійного фонду України. Крім того вважає, що чинним законодавством Пенсійний фонд України не наділений повноваженнями щодо встановлення механізму виконання судових рішень шляхом прийняття постанови, тому норми «Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету ПФУ», затверджений постановою правління ПФУ від 31.08.2009 №21-2 суперечить нормам законів та Конституції України.
При розгляді звіту про виконання судового рішення суд враховує таке.
Згідно з частинами першою - четвертою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини п'ятої цієї ж статті, суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд зауважив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині п'ятій статті 382-3 КАС України, до яких віднесено відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 дійшов висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п'ятої 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що рішення від 17.12.2024 в частині перерахунку пенсії позивача виконане в розумний строк після набрання ним законної сили.
Водночас, відповідач не забезпечив виплату нарахованої заборгованості за період з 01.03.2024 по 28.02.2025 у розмірі 1876,84 грн з огляду на відсутність бюджетних асигнувань на зазначені цілі. При цьому така заборгованість облікована в органі Пенсійного фонду України за датою набрання рішенням суду законної сили, внесена до Реєстру.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Суд, враховуючи твердження відповідача про фактичну неможливість здійснення виплати на користь позивача коштів у розмірі 1876,84 грн без отримання додаткових асигнувань з Державного бюджету України, зауважує, що сама по собі недостатність таких асигнувань не може бути підставою для висновку про відсутність у боржника обов'язку з проведення відповідних виплат та, як наслідок, констатації факту виконання ним судового рішення без здійснення виплати заборгованості.
Суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду від 17.12.2024 у цій справі шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відповідач не довів повного та фактичного виконання рішення суду від 17.12.2024 у справі №300/7851/24, не надав доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
За наведених обставин, суд відмовляє у прийнятті звіту ГУПФ України в Івано-Франківській області про виконання рішення суду у цій справі та вважає за необхідне зобов'язати боржника подати до суду новий звіт про повне виконання судового рішення разом з доказами сплати заборгованості або неможливості її сплати.
При цьому суд враховує, що згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Так, Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 15.07.2025 №4524-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Тож, визначаючи строк, з настанням якого відповідач має подати звіт про виконання судового рішення, суд враховує дію на території України воєнного стану, що наразі продовжений до 05.11.2025, а тому вважає за необхідне визначити відповідачу двомісячний строк з дня отримання копії ухвали для подання звіту.
Враховуючи наведене, керуючись статтями ями 243, 248, 256, 370, 372, 381-1 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 24.10.2025 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №300/7851/24 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі №300/7851/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 17.12.2024 у справі №300/7851/24 разом з доказами сплати заборгованості на користь позивача або неможливості її сплати у двомісячний строк з дня отримання копії ухвали суду.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що у разі неподання звіту у встановлений судом строк, суд може розглянути питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення розглядається протягом десяти днів з дня його надходження і за наслідками розгляду такого звіту судом приймається рішення в порядку статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Гомельчук С.В.