03 листопада 2025 року Справа № 280/7494/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
26 серпня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Запорізька область) щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (Запорізька область) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про його виключення з військового обліку з 08.03.2022 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" згідно інформації наявної у довідці BJIK при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.03.2022 №325;
стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (Запорізька область) судовий збір, сплачений позивачем за розгляд справи.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач є особою з інвалідністю з дитинства перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 . З 01.01.2019 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності довічно. З 18.06.2025 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів міститься інформація про те, що позивачем порушено правила військового обліку, однак відсутня інформація про підставу внесення такого порушення та дати початку адміністративного розшуку. Також, позивач перебуваючи як внутрішньо-переміщена особа в м. Сокиряни Дністровського району, 08.03.2022 був направлений ІНФОРМАЦІЯ_4 на медичний огляд BЛK з метою визначення його придатності до військово служби та за висновком BЛK від 08.03.2022 №325 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів дана інформація про проходження позивачем BЛK та відповідні відомості відсутні. В подальшому, позивач особисто звертався до відповідача із проханням внести відомості про виключення його з військового обліку згідно з відомостями в довідці BЛK. Проте, станом на момент звернення до суду із даним адміністративним позовом уповноваженою особою відповідача не внесено відомості про виключення його з військового обліку на підставі висновку BЛK. Вважаючи дії відповідача незаконними, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
18 вересня 2025 року на адресу суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 на позовну заяву. Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 з 13.11.2024. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів: дата уточнення даних 19.05.2024, адреса проживання: АДРЕСА_2 . В наявності відомості про встановлену 3 групу, внаслідок інвалідності з дитинства. Відомості щодо виключення з військового обліку - відсутні. ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, оскільки не прибув вчасно за повісткою на 05.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Щодо виключення позивача з військовою облік та особисто ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 не звертався і оригінали документів не надавав, що унеможливлює встановити достовірність документів. Основними документами, на які посилається представник позивача, як на докази та підстави виключення з військового обліку позивача є - копія довідки ВЛК та копія направлення на BЛK, які не завірені в установленому порядку; направлення на медичний огляд не заповнено зовсім, не містить даних особи (зокрема прізвища, імені, по батькові), яку направляють на ВЛК. Позивачем не долучено до документів, військово-обліковий документ і відміткою про виключений ного з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_4 , виданим 12.08.2019, орган видачі 2322.
Відповідно до копії довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 1053549, виданої Ірпінською міжрайонною МСЕК 02.01.2019 ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства з ураженням ОРА 3 групи. Інвалідність встановлена з 01.01.2019 довічно.
Згідно роздруківки електронного військово-облікового документу станом на 18.06.2025 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . В графі адреса проживання зазначено: АДРЕСА_2 . Дата уточнення даних 19.05.2024. Військовозобов'язаним порушено правила військового обліку.
Відповідно до копії довідки військової-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.03.2022 № 325 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61а, графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ Б.
18 червня 2025 року представник позивача звернулася до відповідач із заявою про внесення змін у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з метою приведення у відповідність відомостей, які у ньому зазначені, відомостям з довідки BЛK при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.03.2022 №325, зокрема, відомостей щодо результатів проходження ВЛК 08.03.2022 року та виключення з військового обліку, а також врахувати наявність у ОСОБА_1 III групи інвалідності з дитинства, у випадку невнесення змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 з метою приведення у відповідність відомостей, які у ньому зазначені, відомостям з довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.03.2022 №325 повідомити про причини такого невнесення, виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
30 липня 2025 року адвокат Клок В.В. звернулася з адвокатським запитом про надання інформації щодо результатів розгляду заяви від 18.06.2025.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII (тут і далі в редакції на дату виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідач у своєму відзиві посилається не те, що позивач є порушником правил військового обліку, оскільки не прибув вчасно за повісткою на 05.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк (п.3 ч.3 ст. 22 Закону № 3543-XII).
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (ч.7 ст. 22 Закону № 3543-XII)
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (ч.4 ст. 22 Закону № 3543-XII).
Згідно з п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п.27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно ч. 2 п. 16 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила № 270) повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками Повістка ТЦК, Вручити особисто.
Відповідно до п. 82 Правил № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач не надав суду доказів направлення та отримання позивачем повістки.
Так само, ІНФОРМАЦІЯ_3 не довів наявності складених стосовно ОСОБА_1 протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Статтею 37 Закону № 2232-XII врегульовано питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього.
Відповідно до положень частин п'ятої - шостої статті 37 Закону № 2232-ХІІ зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:
1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України): які досягли 25-річного віку; які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання; які призвані, направлені чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які пройшли базову загальновійськову підготовку; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби як непридатні до військової служби за станом здоров'я - після підтвердження рішення комісією вищого рівня; які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу після закінчення закладів освіти; які направлені на альтернативну (невійськову) службу; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
2) з військового обліку військовозобов'язаних: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; які зараховані до військового оперативного резерву; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
3) з військового обліку резервістів: які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання; які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; які прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту; які досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві або виключені з військового оперативного резерву; які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із частиною п'ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В ст. 7 Закону № 1951-VIII визначено які дані відносяться до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста. Так до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать зокрема і: відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (п. 17 ч.1); відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку (п.17-1 ч.1).
У ст. 8 Закону № 1951-VIII зазначено, що до службових даних призовника, та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових .
Відповідно до положень ст.9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру (п.2 ч.1). Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру (ч.2).
Частинами другою, третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).
18 червня 2025 року представник позивач звернулася до відповідач із заявою про внесення змін у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з метою приведення у відповідність відомостей, які у ньому зазначені, відомостям з довідки BЛK при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.03.2022 №325, зокрема, відомостей щодо результатів проходження ВЛК 08.03.2022 року та виключення з військового обліку, а також врахувати наявність у ОСОБА_1 III групи інвалідності з дитинства, у випадку невнесення змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 з метою приведення у відповідність відомостей, які у ньому зазначені, відомостям з довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.03.2022 №325 повідомити про причини такого невнесення, виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Однак, відповідач відмовив у внесенню відповідних даних із посиланням на те, що особисто ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 не звертався і оригінали документів не надавав, що унеможливлює встановити достовірність документів.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Пунктом 1.1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд, зокрема, допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; колишніх військовослужбовців; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі), які приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються, зокрема, свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання (п. 2.1 розділу І Положення №402).
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки військової-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.03.2022 № 325 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 61а, графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ Б.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Отже, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком розгляду таких заяв повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
При цьому, приписи п.4 Порядку №559 не передбачена обов'язкова особиста явка військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі у разі визнання його непридатним до військової служби.
Суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку № 1487, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов'язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов'язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
Тому суд вважає, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткові обов'язки, з метою підтвердження раніше встановленого та діючого висновку ВЛК про непридатність позивача до військової служби за станом здоров'я.
Як встановлено судом, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 № 321/1167 (дск) прийнято відповідні організаційно-методичні вказівки щодо визначення особливостей ведення військового обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу запасу у військових комісаріатах.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок підставами для виключення військовозобов'язаних з військового обліку у Р(М)ВК є: для військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, - постанови ВЛК. Згідно з підпунктом 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення військовозобов'язаних з військового обліку посадові особи Р(М)ВК зобов'язані: перевірити підстави для виключення з військового обліку персонально для кожного військовозобов'язаного, які визначені в підпункті 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ; вилучити алфавітні картки з картотеки алфавітних карток та знищити їх без складання акта; оформити військово-облікові документи (заповнити відповідний розділ військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаних, підписати у військового комісара Р(М)ВК та завірити гербовою печаткою); відібрати облікові картки військовозобов'язаних та встановити їх до розділу виключених з військового обліку картотеки облікових карток; повернути військово-облікові документи їх власникам або закласти їх на архівне зберігання.
За приписами підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення з військового обліку військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку посадові особи Р(М)ВК, крім заходів, визначених у підпункті 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ, зобов'язані вилучити постанови ВЛК та долучити їх до справи, яка зберігається встановленим порядком. Відтак, як зазначає представник відповідача, виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій.
Відтак, доводи відповідача про те, що йому не було надано оригіналу довідки військової-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.03.2022 № 325 суд вважає неприйнятними.
Відповідач зобов'язаний був перевірити наявність повідомлених позивачем підстав для виключення його з військового обліку.
За встановлених обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я та, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, відповідно до частини другої статті 9 КАС України та зобов'язати відповідача розглянути питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про його виключення з військового обліку.
При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних бездіяльності, рішення.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з військового обліку військовозобов'язаних у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідача розглянути питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про його виключення з військового обліку з 08.03.2022 на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" згідно інформації наявної у довідці BJIK при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 08.03.2022 №325.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 600,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 03 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз