03 листопада 2025 року Справа № 280/8047/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
12 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати рішення відповідача від 06.08.2025 ПС №084450005623;
зобов'язати відповідача виключити з реєстру страхувальників відомість про ознаку роботи ОСОБА_1 «Підприємець», здійснити перерахунок пенсії позивачу починаючи з дати її призначення - 22.06.2022 по цей час.
Ухвалою суду від 17.09.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.10.2025 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 22.06.2022 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності. Позивач зазначає, що у липні 2025 року він дізнався про те, що згідно відомостей з реєстру страхувальників має статус щодо ознаки роботи: «Не працює»; «Підприємець». Позивач звернувся до органів ПФУ із заявою про виключення з реєстру страхувальників відомостей про ознаку роботи позивача «Підприємець», оскільки відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за його рішенням відбулася 02.02.2007. Також, позивач просив провести перерахунок пенсії. Позивач зазначає, що відповідачем було протиправно відмовлено у задоволенні його заяви, з посиланням на те, що інформація про його зняття з обліку Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відсутня. Позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю ІІ групи довічно, підприємницька діяльність позивача, як фізичної особи - підприємця припинена з 02.02.2007, є особою, яка проводить з 05.12.2008 незалежну професійну діяльність «адвокат», звільнений від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому вважає відмову відповідача у виключенні з реєстру страхувальників відомостей про ознаку роботи позивача «Підприємець» протиправною. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те, що згідно відомостей з реєстру страхувальників, з 08.12.2008 позивач взятий на облік Міністерством доходів і зборів України, інформація про зняття з обліку ГУ ДПС у Запорізькій області. Представник відповідача зазначає, що у разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування), особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення, шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком. Відповідач зазначає, що оскільки позивачем не було надано відповідних документів, то підстави для перерахунку пенсії відсутні. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.07.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виключення з реєстру страхувальників відомостей про ознаку роботи позивача «Підприємець», оскільки відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №356066140 від 28.07.2025 державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за його рішенням здійснена 02.02.2007, та за перерахунком пенсії у зв'язку з зазначеними у заяві обставинами.
Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області від 06.08.2025 ПС №084450005623, яке прийнято за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії. В якості підстави для відмови у задоволенні заяви зазначено про те, що згідно відомостей з реєстру страхувальників ОСОБА_1 з 08.12.2008 взятий на облік Міністерством доходів і зборів України. Інформація про зняття з обліку Головним управлінням ДПС у Запорізькій області відсутня.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача виключити з реєстру страхувальників відомість про ознаку роботи ОСОБА_1 «Підприємць», суд зазначає наступне.
Так, в обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач посилається на витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №356066140 від 28.07.2025, відповідно до якого державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за його рішенням здійснена 02.02.2007.
Відповідач в обґрунтування власної позиції посилався на те, що згідно відомостей з реєстру страхувальників ОСОБА_1 з 08.12.2008 взятий на облік Міністерством доходів і зборів України, а інформація про зняття з обліку ГУ ДПС у Запорізькій області відсутня.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача виключити з реєстру страхувальників відомість про ознаку роботи ОСОБА_1 «Підприємець», суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон №2464).
Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 1 статті 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є:
фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів);
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно ч.4 ст.4 Закону №2464, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 5 Закону №2464, взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковим органом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
При цьому, у частині 1 статті 5 Закону України №2464 визначено, що зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 мав статус фізичної особи - підприємця.
Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 02.02.2007 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Сама з фактом припинення підприємницької діяльності позивач пов'язує вимоги про внесення змін до реєстру страхувальників.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2464, державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 2 статті 16 Закону №2464 передбачено, що державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Отже, чинним законодавством передбачено, що державний реєстр складається з двох частин, а саме реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Позивач просить відповідача внести зміни саме до реєстру страхувальників.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України №2464, ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 затверджено Положення
про реєстр страхувальників (далі - Положення №1162).
Відповідно до пункту 4 розділу І Положення №1162, суб'єктами інформаційних відносин є: Державна податкова служба України, Пенсійний фонд України, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 5 розділу І Положення №1162, створення реєстру страхувальників забезпечує: облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону №2464; взаємодію з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також, пунктом 6 розділу І Положення №1162 передбачено, що державна податкова служба України формує та веде реєстр страхувальників.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Положення №1162, контролюючі органи та державні реєстратори здійснюють взаємодію щодо надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), підтвердження відомостей про юридичну особу (відокремлений підрозділ) та фізичну особу - підприємця.
Згідно пункту 5 розділу ІІ Положення №1162, Державна податкова служба України щоденно оприлюднює на власному офіційному вебсайті дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внесення змін до реєстру страхувальників не відносить до повноважень органів ПФУ, оскільки такі повноваження належать органам ДПС. Доказів звернення позивача до органів ДПС з питання внесення змін до реєстру страхувальників матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ в Закарпатській області внести зміни до реєстру страхувальників не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України та задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Суд зазначає, що Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2.21 зазначеного Порядку, документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), є: копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб, індивідуальні відомості про застраховану особу, що додаються органом, що призначає пенсію, та відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними. У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв'язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) особа повідомляє орган, що призначає пенсію, про дату звільнення (припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) шляхом подання відповідної заяви згідно з цим Порядком.
При цьому, за відсутності вказаних вище даних у відомостях про трудову діяльність у реєстрі застрахованих осіб, відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону особа надає до органу, що призначає пенсію, документи, що засвідчують відповідні відомості (копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або копію трудової книжки із записом про звільнення та/або копію цивільно-правового договору).
Отже, перерахунок пенсії у разі припинення діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, може здійснюватися на підставі документів поданих пенсіонером.
Судом встановлено, що під час звернення до органів ПФУ з заявою про перерахунок пенсії позивачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 28.07.2025, в якому зазначено про те, що 02.02.2007 була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Відповідач зазначену інформацію не врахував та вказав на те, що відсутні відомості про зняття позивача з обліку ГУ ДПС у Запорізькій області.
Разом з тим, відповідачем не було враховано те, що відповідно до ч.9 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Отже, внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП підтверджує відсутність у такої особи статусу підприємця безвідносно до того чи було знято такого підприємства з обліку податковим органом.
За таких обставин, після отримання від позивача заяви про перерахунок пенсії із витягом яким підтверджується припинення підприємницької діяльності, відповідач зобов'язаний був вирішити питання про проведення перерахунку пенсії позивача.
Також, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений можливості звернутися до податкових органів з метою отримання додаткової інформації щодо підприємницької діяльності позивача, яка необхідна для перерахунку пенсії позивача, проте таким правом не скористався, а лише необґрунтовано відмовив у перерахунку пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача.
Щодо строку з якого має бути проведений перерахунок пенсії, суд зазначає, що відповідно до приписів частини 4 статті 45 Закону №1058, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з заявою про перерахунок пенсії та документами необхідними для такого перерахунку звернувся до органів ПФУ 29.07.2025, а відповідно перерахунок пенсії має бути проведений з 01.08.2025.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.08.2025 ПС №084450005623.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2025, на підставі заяви від 29.07.2025 та доданих до неї документів.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова