24 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/7382/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Біров Н.Е.
учасники справи:
прокурор - Чернечко Світлана Сергіївна;
позивач - Державна екологічна інспекція у Закарпатській області - представник - Данч Наталія Орестівна;
відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» - представник - Василечко Анатолій Васильович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2а, код ЄДРПОУ 02909967) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 14, код ЄДРПОУ 38015668) із позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (Україна, 01601, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 9А, код в ЄДРПОУ 44768034) в особі філії “Карпатський лісовий офіс» (88017, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м.Ужгород, вул. Собранецька, буд. 156, код ЄДРПОУ ВП: 45554542), в якому просив: “1. Визнати протиправними дії Державного підприємства “Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013617 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013617 від 12.07.2021 в цій частині; 2. Визнати протиправними дії Державного підприємства “Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013615 від 08.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва, площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013615 від 08.07.2021 в цій частині; 3. Визнати протиправними дії Державного підприємства “Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013619 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013619 від 12.07.2021 в цій частині; 4. Визнати протиправними дії Державного підприємства “Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013612 від 08.07.2021 про призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013612 від 08.07.2021; 5. Визнати протиправними дії Державного підприємства “Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянок лісового фонду у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в цій частині.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року було відкрито провадження по даній справі за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2025 року було замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме: Державне підприємство “Мокрянське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 32467828) на Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» (Україна, 01601, м.Київ, вул.Шота Руставелі, 9А, код в ЄДРПОУ 44768034) в особі філії “Мокрянське лісомисливське господарство» (Україна, 90523, Закарпатська область, Тячівський район, село Красна, вул. Підчос, будинок 87, код ЄДРПОУ ВП:44979558).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі № 260/7382/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
27 березня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та справу передано на продовження розгляду судді Гаврилко С.Є..
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року було виправлено описку в судовому рішенні в даній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання було замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме: Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Мокрянське лісомисливське господарство» на Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що за результатами проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області планового заходу державного нагляду в ДП “Мокрянське лісомисливське господарство» було виявлено факти призначення суцільних санітарних рубок з порушенням законодавчих норм, а саме лісів нештучного походження у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, а також тих, що знаходяться уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів. Натомість актом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №298/06 від 02.09.2021 констатовано віднесення лісових ділянок, щодо яких видано лісорубні квитки, до лісів природного походження, а також факт знаходження таких на висоті понад 1100 м над рівнем моря та уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів. Доказів зворотного відповідачем надано не було. Окрім того, відхиляє посилання відповідача на анулювання спірних лісорубних квитків, оскільки на момент пред'явлення позову такі були чинними. Вважає, що недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку використання лісових ресурсів безумовно порушує інтереси держави, однак уповноваженим органом - Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області, не вжито належних заходів щодо забезпечення їх захисту, що є підставою для звернення прокурора до суду.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову, оскільки нормами Лісового кодексу України встановлено, що визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів, природних лісів здійснюється за спеціальною методикою, яка, в свою чергу, передбачає необхідність затвердження відповідного висновку. Проте у затвердженому стосовно належних ДП "Мокрянське ЛМГ" лісових ділянок висновку №2363-19 від 23.05.2017 відсутні ділянки, на які були виписані спірні лісорубні квитки. Звернув увагу суду на те, що строк дії таких лісорубних квитків закінчився 31 грудня 2021, а строк закінчення вивезення деревини - 31 березня 2022 року, тобто такі станом на момент розгляду даної справи вже анульовані. З огляду на що вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту. Вважає, що доказів відведення в рубку лісів не штучного походження в високогірних лісах Карпатського регіону матеріали справи не містять. Заявляє, що вирубка здійснюється виключно висохших дерев ялини, яка не являється корінною, а є похідною породою в Карпатському регіоні. Разом з тим, зазначив, що з метою належного з'ясування питання проведення спірної рубки з дотриманням законодавчих вимог було проведено комплексну судову інженерно-еколого-лісогосподарську експертизу у кримінальному провадженні № 22021070000000080, за результатами якої підтверджено факт штучного походження лісів, які були відведені для суцільної санітарної рубки, передбаченої спірними лісорубними квитками.
Під час розгляду справи по суті прокурор та представника позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити в повному обсязі з мотивів, що наведені у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що на виконання Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області (далі - ДЕІ у Закарпатській області) у період з 25 серпня 2021 року по 02 вересня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) в Державному підприємстві “Мокрянське лісомисливське господарство» (далі - ДП “Мокрянське лісомисливське господарство») щодо дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №298/06 від 02 вересня 2021 року (Т. 1 а.с.а.с. 19-60).
Так, як вбачається з акту перевірки в ході її проведення посадовими особами ДЕІ у Закарпатській області встановлено призначення суцільних рубок з порушенням вимог пункту 27 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555, а саме:
у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013617 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1200 м (Т. 1 а.с.а.с. 65, 66);
у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013615 від 08 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1300 м (Т. 1 а.с.а.с. 61, 62);
у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013619 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів (Т. 1 а.с.а.с. 63, 64);
у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013612 від 08 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об'єктів (Т. 1 а.с.а.с. 67, 68);
у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - висота над рівнем моря 1150 м (інші порушення вимог санітарних правил в лісах України) (Т. 1 а.с.а.с. 69, 70);
у кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - висота над рівнем моря 1150 м (інші порушення вимог санітарних правил в лісах України (Т. 1 а.с.а.с. 69, 70);
у кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12 липня 2021 року, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1300 м (Т. 1 а.с.а.с. 69, 70).
07 вересня 2021 року ДЕІ у Закарпатській області звернулася до ДП “Мокрянське лісомисливське господарство» з листом № 2692-06, в якому запропонувала анулювати видані раніше лісорубні квитки на проведення суцільних санітарних рубок за встановленими в акті порушеннями (Т. 1 а.с.а.с. 15, 16).
За результатами розгляду такого листа ДП “Мокрянське лісомисливське господарство» повідомило ДЕІ у Закарпатській області, що ділянки, на які були виписані спірні лісорубні квитки, не віднесені до пралісів та квазіпралісів, а тому підстави для їх анулювання відсутні (лист №221 від 23 вересня 2021 року) (Т. 1 а.с.а.с. 17, 18).
Листом №3224-06 від 25 жовтня 2021 ДЕІ у Закарпатській області звернулася до Прокуратури Закарпатської області з проханням звернутися до суду з позовом для визнання незаконними виданих ДП “Мокрянське лісомисливське господарство» лісорубних квитків серії ЗА ЛPK №013612 від 08.07.2021, серії ЗА ЛPK №013615 від 08.07.2021, серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021, серії ЗА ЛPK №013617 від 12.07.2021 та ЗА ЛPK №013619 від 12.07.2021 для проведення заходів з наступним встановленням розміру завданої шкоди (Т. 1 а.с.а.с. 12-14).
19 листопада 2021 року Закарпатська обласна прокуратура звернулася до ДЕІ у Закарпатській області з повідомленням в порядку статті 23 Закону України “Про прокуратуру», в якому просила проінформувати про вжиті заходи стосовно виявлених за результатами проведеного планового заходу державного нагляду на ДП “Мокрянське лісомисливське господарство» порушень (Т. 1 а.с.а.с. 71, 72).
У відповідь на вказане повідомлення ДЕІ у Закарпатській області проінформувала, що інспекція до суду з позовом для забезпечення усунення виявлених порушень не зверталася (Т. 1 а.с.а.с. 73,74).
Згідно із положеннями статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, в тому числі, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Нормами статті 53 частини 3 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із положеннями статті 23 Закону України “Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекції в Закарпатській області, однак останнім не вжито належних заходів щодо забезпечення захисту інтересів держави.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла правового висновку, відповідно до якого для звернення прокурора з позовом до суду щодо захисту інтересів держави такому достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Отже, у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу та з метою захисту інтересів держави прокурор Закарпатської обласної прокуратури звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України від 21.01.1994 №3852-XII (далі по тексту - ЛК України), усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 19 ЛК України передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Згідно із статтею 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, з поміж іншого, забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей, забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції, а також раціонально використовувати лісові ділянки.
Відповідно до статті 65 ЛК України, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
Згідно із статтею 4 частиною 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Відповідно до статті 4-1 частини 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Видача спеціального дозволу - лісорубного квитка або лісового квитка регламентована статтею 69 Лісового кодексу України.
Відповідно до статті 69 Лісового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Умови і механізм видачі лісорубного або лісового квитка як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів визначені Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761.
Згідно з пунктом 3 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
Відповідно до пункту 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) для видачі лісорубного квитка власник лісів або постійний лісокористувач подає наступні документи: заявку на використання лісових ресурсів під час проведення рубок головного користування; відомість чергової лісосіки; польову перелікову відомість; переліково-оцінювальну відомість; карту технологічного процесу розробки лісосіки; план лісосіки.
Рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається протягом одного місяця з дня подання документів власником лісу або лісокористувачем.
Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі спеціального дозволу відповідно до статті 69 Лісового кодексу України є виключно: прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, виділені для спеціального використання лісових ресурсів, або про виділення особливо захисних лісових ділянок; прийняття рішення про припинення діяльності лісокористувача; невстановлення лімітів використання лісових ресурсів або їх перевищення; недотримання встановленого порядку видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів; результати оцінки впливу на довкілля.
Пунктом 13 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) визначено, що рішення про видачу, відмову видачі лісорубного або лісового квитка приймається у строки, встановлені законом.
Судом встановлено, що в ході здійснення заходів з формування та оздоровлення лісу ДП “Мокрянське лісомисливське господарство» було видано лісорубні квитки серії ЗА ЛPK №013612 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK №013615 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛРК №013616 від 12 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK №013617 від 12 липня 2021 року та ЗА ЛPK №013619 від 12 липня 2021 року на проведення суцільної санітарної рубки лісу в Комсомольському, Русько-Мокрянському, Усть-Чорнянському, Брадульському лісництвах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря або уздовж берегів водних об'єктів. Одночасно визначено строк закінчення заготівлі деревини 31 грудня 2021 року, а також строк закінчення вивезення деревини 31 березня 2022 року (Т. 1 а.с.а.с. 61-70).
Тобто, предметом спору у межах спірних правовідносин є правомірність дій відповідача щодо видачі лісорубних квитків. При цьому, спірними лісорубними квитками ДП «Мокрянське ЛМГ» надано дозвіл на санітарні рубки мертвої деревини, та визначено строк закінчення заготівлі деревини 31 грудня 2021 року, та строк закінчення вивезення деревини 31 березня 2022 року.
Тобто, лісорубні квитки серії ЗА ЛPK №013612 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK №013615 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛРК №013616 від 12 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK №013617 від 12 липня 2021 року та ЗА ЛPK №013619 від 12 липня 2021 року, вичерпали свою дію за фактом виконання.
Разом з тим, суд зауважує, що визнання протиправними дій Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» щодо видачі лісорубних квитків серії ЗА ЛPK №013612 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK №013615 від 08 липня 2021 року, серії ЗА ЛРК №013616 від 12 липня 2021 року, серії ЗА ЛPK №013617 від 12 липня 2021 року та ЗА ЛPK №013619 від 12 липня 2021 року не створить правових наслідків, на досягнення яких спрямований адміністративний позов та не призведе до поновлення інтересів держави, з метою захисту яких позивач звернувся з цим позовом до суду.
Суд зазначає, що порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 826/4741/16 від 19 серпня 2020 року та № 826/15510/16 від 18 травня 2022 року.
Суд наголошує на тому, що визнання дій (правочину) недійсним не з метою домогтися відновлення порушеного права (та/або інтересу), а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням адміністративного судочинства, оскільки до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.
Таким чином, прокурором обрано неналежний спосіб захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості їх захисту в обраний позивачем спосіб.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2024 року по справі № 560/16934/23.
За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2а, код ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 14, код ЄДРПОУ 38015668 до Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код в ЄДРПОУ 44768034) в особі філії “Карпатський лісовий офіс» (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 156, код ЄДРПОУ ВП 45554542) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 жовтня 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 03 листопада 2025 року.
СуддяС.Є. Гаврилко