Справа № 761/19201/21
Провадження № 2-во/761/196/25
13 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І. В.,
секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 21 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним,
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва Фролової І.В. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва суду від 21 січня 2025 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Аветисяна Роберта Миколайовича про залишення без розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним було задоволено.
Вирішено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 21 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що судом в третьому абзаці описової частини ухвали від 21 січня 2025 року по тексту ухвали було допущено описку, а саме помилково записано прізвище ім?я та по батькові як заявника так і позивача та відповідача, а саме помилково записано заявником - ОСОБА_3 , позивача - ОСОБА_3 , відповідача - ОСОБА_4 та вказана інша цивільна справа про стягнення аліментів, необхідно виправити, відповідно на заявника - представника ОСОБА_2 - адвоката Аветисяна Роберта Миколайовича, позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_1 у справі щодо визнання заповіту недійсним.
Дослідивши матеріали поданої заяви та цивільної справи, суд приходить до висновку, що слід виправити описку з огляду на таке.
Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання.
Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вбачається, що при виготовленні зазначеної ухвали від 21 січня 2025 року судому резолютивній частині ухвали невірно зазначено імена позивача та відповідача по справі та вказана інша категорія справи, відмінна від даної.
Факт допущення зазначеної описки підтверджується матеріалами справи.
Вказана описка призводить до утруднення виконання рішення суду.
Таким чином, це є опискою в розумінні вимог ст. 269 ЦПК України, яка має бути виправлена.
Враховуючи вищевикладене, зазначені описки, які є очевидними і сталися при виготовленні судового рішення, підлягають виправленню, а заява підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 269, 353-356 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду від 21 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним - задовольнити.
Виправити описку, допущену в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна про визнання заповіту недійсним, виклавши третій абзац описової частини ухвали наступним чином: "16 січня 2025 року на адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Аветисяна Роберта Миколайовича про залишення без розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: державний нотаріус Першої київської державної нотаріальної контори Праведник Наталія Олексіївна - про визнання заповіту недійсним."
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: