Справа №759/14034/24 2/760/3578/25
16 жовтня 2025 року місто Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участі секретаря судового засідання Горобчук К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення частини доходів від використання майна, що перебуває у спільній власності,
встановив:
Представником позивачів, адвокатом Тимошик І.О. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) до Святошинського районного суду міста Києва подано позовну заяву до ОСОБА_4 (далі - відповідач), про стягнення частини доходів від використання майна, що перебуває у спільній власності та частини оплати за утриманні майна у сумі 293 073,50 грн.
Позов обґрунтований тим, що сторони є співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1 у наступних частках: ОСОБА_1 - 1/2 частина квартири, ОСОБА_2 - 1/5 частина квартири, ОСОБА_3 - 1/5 частина кватири, ОСОБА_4 -
1/10 частина квартира.
Позивачі не проживають в квартирі з 2005 року, відповідач не проживає в квартирі з 1989 року.
Позивачі постійно утримували квартиру, до і після проживання в ній.
З 2017 року, на думку позивачів, відповідач самостійно розпоряджається квартирою, здійснюючи здавання її в оренду, не зважаючи на те, що йому належить лише 1/10 частина квартири.
Порядок користування та розпорядження квартирою між сторонами не встановлено, тому доходи отриманні від здавання квартири в оренду повинні бути розподілені між всіма співвласниками відповідно до їхніх часток.
Примірників договорів оренди у позивачів відсутні, є лише фотокопія договору з ОСОБА_5 , яка проживала у квартирі один рік і три місяці, сплачувала оренду 3000 грн в місяць.
За підрахунками позивачів за період з січня 2020 року до грудня 2023 року відповідач отримав 324 000 грн.
Отже, на думку позивачів відповідач зобов'язаний повернути позивачам кошти отриманні за оренду квартири відповідно до часток належних позивачам.
Крім того позивачі вимагають, щоб відповідач відшкодував 1/10 частину вартості житлово-комунальних послуг за період з січня по липень 2024 року у сумі 1473,45 грн.
З огляду на викладене, просять стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 - 162000 грн, на користь ОСОБА_2 - 64800 грн, на користь ОСОБА_3 - 64800 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10.07.2024 цивільну справу передано на розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.12.2025.
У підготовче засідання з'явився представник позивачів, відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.12.2024 вирішено питання про витребування доказів за клопотання представника позивачів, у зв'язку із чим відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.02.2025.
У підготовче засідання призначене на 20.02.2025 з'явися представник позивачів, відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких вона навела доводи, що на рахунок відповідача регулярно надходили платежі від інших осіб, які представник позивача вважає оплатами за оренду квартири за адресою АДРЕСА_1 .
До суду надійшов відзив на позовну заяву, яка поданий представником відповідача.
У відзиві вказано, що відповідач самостійно утримував квартиру протягом тривалого часу, сплачував житлово-комунальні послуги. Відповідач здавав лише одну кімнату в квартирі, яка була виділена йому в користування. Жодного іншого доходу від здачі майна відповідач не отримував і вимоги позивачів не підтверджені належними доказами. Комунальні послуги відповідач не споживав у квартирі за період з січня по липень 2024 року.
З огляду на викладене, вважає, що вимоги позивачів задоволенню не підлягають.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20.02.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 25.03.2025.
26 лютого 2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від представника позивачів в якій підтримано правову позицію викладену в позові.
Після закриття підготовчого судового засідання до суду також надійшла зустрічна позовна заява відповідача про стягнення компенсації оплати за комунальні послуги.
У судове засідання призначене на 25.03.2025 з'явились представники сторін.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.03.2025 повернуто зустрічну позовну заяву відповідача про стягнення компенсації оплати за комунальні послуги у зв'язку із пропуском строку її подання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.03.2025 задоволено клопотання представника відповідача, відкладено судове засідання на 09.04.2025. Також зобов'язано відповідача надати копії договір оренди, згідно яких він отримував плату за оренду.
03 квітня 2025 року до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог від представника позивачів, в якій просили стягнути з відповідача частину доходу від здачі в оренду спільного майна на користь ОСОБА_1 - 145800 грн, на користь ОСОБА_2 - 58320 грн, на користь ОСОБА_3 - 58320 грн.
Також просили стягнути з відповідача компенсації сплати комунальних послуг за період з січня 2024 року по березень 2025 року, так як ОСОБА_1 сплачено загальну суму 33362,94 грн, з яких 3336,29 грн. необхідно віднести на рахунок відповідача.
Крім цього представником позивачів подано заяву про виклик свідка ОСОБА_5 , яка проживала в орендованій квартирі.
09 квітня 2025 року у судове засідання з'явились представник позивачів, відповідач та представник відповідача.
Відповідачем надано витребувані докази.
У зв'язку із необхідністю ознайомлення представника позивачів із витребуваними доказами, судове засідання було відкладено на 29.04.2025.
28 квітня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просили стягнути з відповідача частину доходу від здачі в оренду спільного майна на користь ОСОБА_1 - 145800 грн, на користь ОСОБА_2 - 58320 грн, на користь ОСОБА_3 - 58320 грн., а також на користь ОСОБА_1 стягнути компенсацію сплати комунальних послуг у сумі 1473,45 грн.
29 квітня 2025 року у судове засідання з'явились представник позивачів, відповідач та представник відповідача.
Позивач підтримала позовні вимоги повністю.
Відповідач та представник проти задоволення позовних вимог заперечили частково, зазначили, що не отримували кошти за оренду частини квартири, яка належить позивачам. Кошти на картку приходили за оренду іншої квартири.
Відповідач не заперечував проти задоволення позову в частині компенсації частини комунальних послуг позивачу ОСОБА_1 .
У зв'язку із необхідністю допиту свідка судове засідання було відкладено на 26.06.2025.
24 червня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій зменшено позовні вимог, а саме просили стягнути з відповідача частину доходу від здачі в оренду спільного майна на користь ОСОБА_1 - 102100 грн, на користь ОСОБА_2 - 40840 грн, на користь ОСОБА_3 - 40840 грн., а також на користь ОСОБА_1 стягнути компенсацію сплати комунальних послуг у сумі 1473,45 грн. У зв'язку із зменшенням позовних вимог повернути судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 874,01 грн.
26 червня 2025 року судове засідання було відкладено у зв'язку із хворобою представника відповідача на 08.07.2025.
08 липня 2025 року у судове засідання з'явились представник позивача та відповідач. Відповідач повідомив, що прийняв рішення змінити представника, так як він самостійно не може приймати участь у справі.
Також представник позивачів повідомила, що знімає питання допиту свідка з розгляду суду.
У зв'язку з викладеним судове засідання було відкладено на 24.07.2025.
24 липня сторони у судове засідання не з'явились. Представник позивача подала заяву про проведення судового засідання за відсутності представника позивачів. Представник відповідача адвокат Шутий Є.А. просив відкласти судове засідання у зв'язку із вступом в справу та необхідність ознайомлення із матеріалами справи.
Судове засідання було відкладено на 09.09.2025.
09 вересня 2025 року сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Представником відповідача була подана заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Також представником відповідача була подана заява про застосування строків позовної давності, так як на думку представника строк позовної давності сплив частково станом на 03.07.2023 на суму 31000 грн, а для вимог на суму 45618 грн сплинув станом на 03.07.2024.
У зв'язку з неявкою без поважних причин позивачів та їх представника розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 16.10.2025.
16 жовтня 2025 року сторони та їх представники у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
У судовому засіданні було завершено дослідження доказів, які знаходяться в матеріалах справи, після чого суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що співвласниками квартири за адресою АДРЕСА_1 у частках є ОСОБА_1 - 1/2 частина квартири, ОСОБА_2 - 1/5 частина квартири, ОСОБА_3 - 1/5 частина кватири, ОСОБА_4 - 1/10 частина квартира.
Вказані обставини визнаються сторонами та з огляду на приписи ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
В матеріалах справи міститься копія договору оренди жилого приміщення від 06.07.2022, укладений між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згідно якого здійснювалась пердача в оренду жилого приміщення (кімнати) у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Також в матеріалах справи міститься копія акту приймання передачі від 06.07.2022 між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , згідно якого передавалась кімната відповідно до вищевказаного договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає існування договору оренду з ОСОБА_5 щодо кімнати у квартирі за адресою АДРЕСА_1 та вказує, що здавав кімнату, яка була виділена йому за домовленістю між співвласниками.
В матеріалах справи містяться виписки з банківських рахунків відповідача у банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із якого вбачається, що на рахунок відповідача з періодичністю надходили кошти від фізичних осіб. (зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ).
Позивачі вважають, що відповідач маючі доступ до квартири, тривалий час отримує дохід від передання квартири в найм, не розподіляючи отримані доходи на користь інших співвласників пропорційно до їхніх часток у квартирі.
Отже, позивачі просять стягнути з відповідача частку з отриманих доходів від оренди квартири за період з січня 2020 року по грудень 2023 року у загальному розмір 324 000 грн.
Також судом встановлено, на підставі копій платіжних документів, що позивач ОСОБА_1 здійснювала оплату житлово-комунальних послуг у період з січня по липень 2024 року, які були спожиті у спірній квартирі.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 вимагає стягнути з відповідача на свою користь 1/10 частину вартості житлово-комунальних послуг за вказаний період у сумі 1473,45 грн.
Також в матеріалах справи містяться копія договору оренди жилого приміщення від 18.06.2019, який укладений між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_20 та акт приймання-передачі від 18.06.2019 до цього договору; копія договору оренди жилого приміщення від 09.07.2021, який укладений між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_21 .
Із змісту вказаних договорів встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_20 , ОСОБА_21 існували договірні відносини з приводу оренди жилих приміщень у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері реалізації права власності.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ч. 1 ст. 317 ЦК України вказано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.ч 1, 2, 4 ст. 355, ч. 1 ст. 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 358, ст. 359 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У ст. 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
У ст. 13 ЦПК України вказано, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ст.. 79, ч. 1 ст. 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірність доказів. остовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері реалізації права власності. Сторони у справі є квартири за адресою АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності.
Частки сторін у вказаному нерухомому майні в натурі не виділені.
Також судом не встановлено, що сторони, як співвласники майна, домовились між собою про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю .
Отже, в разі використання спірної квартири з метою отримання доходу, останній повинен бути розподілений між співвласниками пропорційно до належних їм часток.
Позивачами стверджується, що відповідач у період з січня 2020 року по грудень 2023 року здавав спірну квартиру в оренду і отримував дохід у вигляді орендної плати, зокрема від таких осіб: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
Водночас в матеріалах справи є докази отримання відповідачем доходу від здавання майна в оренду спірної квартири лише від ОСОБА_14 у липні 2022 року, про що свідчить копія договору оренди жилого приміщення від 06.07.2022, укладений між відповідачем ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та акт прийому передачі до цього договору, згідно якого здійснювалась передача в оренду кімнати у квартирі за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до виписки з рахунку відповідача, останній отримав від ОСОБА_14 платіж на суму 3000 грн.
Здавання в оренду ОСОБА_22 житлової площі у спірній квартирі не заперечував відповідача, який вказав, що він здавав виділену йому кімнату.
Доказів наявності орендних відносин із ОСОБА_23 у лютому 2022 року і в подальшому у 2023 році, матеріали справи не містять.
Не місять матеріали справи доказів про здавання відповідачем житлової площі у спірній квартирі іншим фізичним особам.
Більше того, у матеріалах справи містяться копії договорів, що відповідач здавав ОСОБА_24 та ОСОБА_25 житлову площу в інший квартирі адресою:
АДРЕСА_2 .
Періодичне надходження на банківський рахунок відповідача платежів від фізичних осіб не є належним та достовірним доказом передання відповідачем в оренду житлової площі у спірній квартирі.
З огляду на вказане, суд вважає доведеним, що відповідач отримав від здавання жилої площі у спірній квартирі в оренду ОСОБА_22 дохід у розмірі 3000 грн, який в силу наведених норм ЦК України повинен був розподілений між співвласниками пропорційно до їх часток.
При цьому суд відхиляє твердження відповідача, що він здавав в оренду виділену йому кімнату у спірній квартирі, так як судом не встановлено досягнення між всіма співвласниками домовленості про порядок володіння і користування спірною квртирою.
Щодо вимог позивача ОСОБА_1 про стягнення частини витрат сплачених за
житлово-комунальні послуги у спірній квартирі, то відповідні вимоги є обґрунтованими в силу приписів ст. 360 ЦК України, згідно яких співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).
При цьому у судовому засідання відповідач не заперечував проти здійснення компенсації витрат позивача ОСОБА_1 пропорційно до своєї частки у спірній квартирі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачів підлягають задоволенню частково, а саме шляхом стягнення з відповідача на користь позивачів частини доходу у розмірі 3000 грн від здавання в оренду спільного майна, а саме на користь ОСОБА_1 - 1500 грн, на ОСОБА_2 - 600 грн, ОСОБА_3 - 600 грн.
Також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 частина витрати сплачених за спожиті житлово-комунальні послуги у спірній квартирі у сумі 1473,45 грн.
Отже, загальна сума позовних вимог які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів становить 4173,45 грн.
Щодо заяви представника відповідача про застосування строків позовної давності, то в частині задоволених вимог остання задоволенні не підлягає, так як платіж від ОСОБА_14 отриманий відповідачем у липні 2022 року, а позов у цій справі заявлений у липні 2024 року, тобто в межах строку позовної давності.
В частині поданих представником позивачів заяв про зменшення позову, то суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підготовче засідання було закрито у цій справі 20.02.2025.
Заяви про зменшення позовних вимог були подані представником позивачів до суду 03.04.2025, 28.04.2025 та 24.06.2025, тобто після закриття підготовчого судового засідання.
З огляду на вказане та відповідно п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, суд не приймає до розгляду вказані заяви про зменшення позовних вимог та при вирішенні справи та розподілі судових витрат керується редакцією позовних вимог, яка міститься у позові
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачами заявлено до стягнення у позові 293073,45 грн та сплачено судовий збір 2930,74 грн.
Позовні вимог задоволено частково у сум на 4173,45 грн., що становить 1,42% від загальної суми позовних вимог, тому до стягнення з відповідача на користь позивачів підлягає сума судового збору 41,62 грн.
Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , про стягнення частини доходів від використання майна, що перебуває у спільній власності - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 2973 гривень 45 копійок, які складаються 1500 гривень частина доходів від використання майна, що перебуває у спільній частковій власності та 1473 гривень 45 копійок компенсація витрат на житлово-комунальні послуги.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 600 гривень частина доходів від використання майна, що перебуває у спільній частковій власності.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3
600 гривень частина доходів від використання майна, що перебуває у спільній частковій власності.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 41 гривня 62 копійки.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 ;
позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_3
позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_3
відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 .
Суддя О. Майстренко