Справа №750/3978/25
Провадження №2-а/760/1218/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Тесленко І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серія ЕНА №4137058 від 23.02.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
у квітні 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва за ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2025 року надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серія ЕНА №4137058 від 23.02.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява обгрунтована наступним. Постановою поліцейського 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Харковенка Романа Васильовича серія ЕНА № 4137058 від 23.02.2025 року його ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121-3 КУпАП. Як зазначено у постанові, 23.02.2025 року о 22.05 годині в м. Києві по вул. Деміївській, 13, він керував транспортним засобом AUDI A6 номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з номерними знаками, закритими сторонніми предметами, а саме, наліпками, чим порушив вимоги п. п 30.2 ПДР України. Повідомляє Суд, що вказане в постанові не відповідає дійсності, адже автомобіль стояв на місці, припаркований, факту перебування його за кермом у русі транспортного засобу він не підтверджує. Також повідомляє Суд про те, що наліпки не перешкоджають зчитуванню та не приховують номерного знаку. Постанову йому не було вручено, її було отримано його адвокатом лише 13.03.2025 року, у зв'язку з чим він не міг раніше реалізувати своє право на її оскарження. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки була винесена працівником поліції з грубим порушенням порядку провадження у справах про адміністративне правопорушення, зокрема, працівники поліції не дали йому змоги скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, права при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічноправових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ч. 1 ст.121-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака. Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі Інструкція), розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 ст.268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу. З врахуванням наведеного просив поновити строк на оскарження постанови поліцейського 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Харковенка Романа Васильовича серія ЕНА № 4137058 від 23.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121-3 КУпАП; скасувати постанову поліцейського 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Харковенка Романа Васильовича серія ЕНА № 4137058 від 23.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст.121- 3 КУпАП.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2025 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 08 травня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження; постановлено розгляд даної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Інших процесуальний рішень не приймалось.
11 квітня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив наступне. Вважає, що твердження Позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Відповідно до Постанови 23.02.2025 о 22 год. 05 хв. в м. Києві, вул. Деміївська, 13, Позивач керував транспортним засобом Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 з номерним знаком, який був закритий сторонніми предметами, а саме наліпками, чим порушив п. 2.9 в та п. 30.2 ПДР за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Внаслідок чого Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн 00 коп. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП). Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил Дорожнього Руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють ПДР. Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п. 2.9 в ПДР Водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; · закріплений не в установленому для цього місці; · закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Відповідно до п. 30.2 ПДР забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені. Відповідно до ч. 1 ст 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ст. 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. У відповідності до п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» факт порушення позивачем п. 30.2 ПДР був зафіксований на камеру (відео додається). На відео чітко видно, що на номерному знаку транспортного засобу Позивача нанесена причіплена сітка, наявність якої є адміністративним порушенням, відповідно до ПДР водієві забороняться будь що наносити на державний номерний знак. Позивач не заперечував наявність плівки на номерному знаку, зазначав що вона не заважає розпізнанню символів номерного знаку, в позовній заяві Позивач також не заперечує факту наявності плівки, але стверджує, що не керував транспортним засобом. Фактичні обставини справи. Під час патрулювання Солом'янського району м. Києва було оголошено план перехват транспортного засобу позивача, оскільки на даному транспортному засобі були встановлені спецсигнали червоного та синього кольору (скрін додається). Помітивши даний транспортний засіб, інспектори почали здійснювати переслідування та виявили даний ТЗ в дворі біля будинку № 13 по вул. Деміївській, м. Києва. Підійшовши до водія, який сидів ще в машині, вони запропонували надати документи на право керування ТЗ, водій ОСОБА_1 надав перепуску з QR кодом, але дана перепустка не відскановувалась, тому неможливо було встановити чи діючя дана перепустка. Інспектори наполягали на документах, що посвідчують особу, а також запитували де працює Позивач, для встановлення права використовувати спец сигналів на приватному транспортному засобі. Позивач зазначив, що не може сказати де він працює. Пізніше він надав службове посвідчення, було встановлено, що він працює помічником консультантом народного депутата України. На місце зупинки транспортного засобу приїхав командир Солом'янського району м. Києва ОСОБА_3 , який спілкувався і з водієм даного ТЗ і з «групої підтримки», які прибули на місце зупинки. На 01 хв. 08 с. інпектор повідомив водієві (на цей момент водій ще не заперечував факт керування, заперечувати він почав, коли йому було повідомлено, що щодо нього буде складений адміністративний протокол за ч. 1 ст. 122-5 порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, з конфіскацією спец сигналів). На 20 хв 40 с водій даного ТЗ починає знімати плівку, яка нанесена на номерні знаки, при цьому вже заперечувати факт керування. Було складено протокол за ч. 1 ст. 122-5 КУпАП серії ЕПР1 № 254833 з вилученням встановлених спец сигналів та направлено до Голосіївського районного суду за вих. № 8534/41/11/4-2025 від 18.03.2025 та оскаржувану постанову. Розгляд протоколу було призначено до розгляду на 09.04.2025 на 11:00 у справі № 752/6876/25. Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4137058 від 23.02.2025 року, 23.02.2025 22:05 м. Київ, вулиця Деміївська ТЗ водій керував ТЗ з номерними знаками закритими сторонніми предметами, а саме наліпками, чим порушив п.30.2 ПДР - порушення забор. нанесення додатк. познач., закривати їх, ст. 121-3 ч. 1 (а.с. 29).
Також, у п. 7 вказаної постанови «До постанови додаються» вказано: БК472980.
Судом також досліджено наданий відповідачем відеофайл з якого вбачається що номерний знак транспортного засобу яким керував позивач мав плівку, який позивач в подальшому зняв.
Також, відеозапис містить у собі розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції, з якого порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вбачається.
Судом також досліджено фото з камер міста, орієнтування (а.с. 43).
Інших доказів суду надано не було.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України.
Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають (у тому числі) справи про адміністративні правопорушення передбачені частинами першою, другою, четвертою статті 126 КУпАП.
Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (зокрема за ч. 1 статті 121-3 КУпАП). У даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 121-3 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відповідно до п.30.2. Правил дорожнього руху, на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка…Забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 23.02.2025 року керував транспортним засобом номерні знаки якого були закриті іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Також, згідно до п. 5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015??№ 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Таким чином, оскаржувана постанова відповідає ст. 283 КУпАП та п.5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції. Порушення прав особи суб'єктом владних повноважень судом встановлено не було.
Як вбачається з п. 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Згідно з ст. 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких зокрема: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як встановлено статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, завданням адміністративного судочинства є саме захист прав та свобод осіб у випадку їх порушення суб'єктами владних повноважень.
У той же час, з матеріалів справи вбачається вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, будь - яких порушень його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом встановлено не було.
Суд при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень має неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України задля недопущення будь - яких зловживань учасниками процесуальними правами шляхом використання судових процедур з метою уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення всупереч завданням та меті притягнення до адміністративної відповідальності.
При прийнятті рішень у справах з приводу оскарження постанов органів Національної поліції України суд має забезпечувати справедливий баланс між інтересами позивача (особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, яка звернулась з відповідних позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду) та інтересами суспільства, забезпечення законності та правопорядку в державі.
Саме невідворотність покарання є стримуючим фактором від вчинення правопорушень у майбутньому, що забезпечує досягнення завдань проваджень в справах про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 245 КУпАП, зокрема, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Згідно до п.4 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Таким чином, будь - які підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 227, 244, 246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови серія ЕНА №4137058 від 23.02.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя І.О. Тесленко