Справа №760/12449/25
Провадження №2-а/760/1219/25
03 листопада 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Тесленко І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу, 4 роти, 2 батальйону полку-1, Управління патрульної поліції в м. Києві Горобчука Юрія Петровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
встановив:
у травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із позовом до інспектора 1 взводу, 4 роти, 2 батальйону полку-1, Управління патрульної поліції в м. Києві Горобчука Юрія Петровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Позовна заява обґрунтована наступним. В оскаржуваній Постанові зазначено, 25.04.2025 20:36:05 м. Київ, шосе Гостомильське 1 км. Водій керуючи ТЗ не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 Стоп контроль чим порушив п.33 ПДР-Порушення вимог дорожніх знаків. У даному разі Позивачем не пропущений строк звернення до суду, при оскарженні спірної постанови. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Вважає постанову Серії ЕНА №4583461 від 25.04.2025 року (далі - Постанова) незаконною, необґрунтованою, безпідставною, винесеною без врахування фактичних обставин по справі та з порушенням діючого законодавства. 25 квітня 2025 року близько 20 години 40 хвилин він керуючи власним автомобілем NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по Гостомельському шосе (з боку сел. Гостомель в бік м. Києва) був зупинений на блок посту капітаном поліції Горобчуком Юрієм Петровичем. При цьому причиною для зупинки (зі слів капітана поліції Горобчука Юрія Петровича) стало та обставина, що начебто він керуючи т/з не користувався паском безпеки. При цьому він заперечив відносно даного зауваження з двох підстав: По перше, в момент наближення капітана поліції Горобчука Юрія Петровича до його транспортного засобу він відстібнув пасок безпеки (що власне і бачив поліцейський), щоб мати можливість приготувати (дістати документи) та пред'явити їх до перевірки працівнику поліції на блок посту. По друге, час доби (смеркалося) та умови відсутності штучного освітлення не давали фізичної можливості «на око» встановити факт не використання ним паска безпеки. У зв'язку із цим він мав сумніви у об'єктивності пред'явленого йому звинувачення у порушення користування паском безпеки, що у свою чергу викликало у капітана поліції Горобчука Юрія Петровича негативну реакцію, та зі словами «я такого не люблю», йому було пред'явлено нове порушення правил дорожнього руху, яке полягало у начебто не здійсненні ним зупинки на знаку «Стоп-контроль». У відповідь поліцейському він повідомив, що він нічого не порушував, і виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Стоп-контроль», оскільки блок-пост на Гостомельському шосе влаштований таким чином, що для його проїзду наявна тільки одна полоса, отже зупинка попереду їдучих автомобілів, зобов'язує і його зупинити автомобіль, інакше не зупинка авто призведе до створення ДТП з попереду стоячими автомобілями. Вважає, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності немає, оскільки він не вчиняв дій, які можливо було б кваліфікувати як склад адміністративного правопорушення. Також, на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення Поліцейським було грубо проігноровано вимоги ст.268 КУПАП, та не зважаючи на заявлене ним клопотання, про ознайомлення з адміністративними матеріалами (доказами які підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення) не було надано жодних доказів не здійснення зупинки транспортного засобу перед знаком 3.41 з порушенням вимог ПДР. На доводи Позивача щодо необґрунтованості підозри його до вчинення даного правопорушення Поліцейський не відреагував, натомість, повідомив, що основним доказом вини Позивача є те, що правопорушення він начебто бачив власними очима. Його клопотання стосовно ознайомлення з наявним відеоматеріалом з боді-камери поліцейського до розгляду справи взагалі залишилось без розгляду, що є грубим порушенням діючого законодавства. Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що викладені у п.7 оскаржуваної постанови обставини, що «… до постанови додаються Бк 472099…» не відповідають дійсності, оскільки до вказаної постанови жодних додатків працівником поліції не долучалося! Все це разом доводить, що в даному випадку Поліцейський діяв протиправно та виніс Постанову, що підлягає скасуванню. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП, склад адміністративного правопорушення визначено як «перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками». Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. З Постанови Поліцейського вбачається, що в ній не зазначено якими доказами підтверджується, що Позивач скоїв дане правопорушення, а також зазначені докази не надані Відповідачем, свідків даного правопорушення немає. Таким чином, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , і не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 Стоп-контроль чим порушив вимоги п.33 ПДР. З врахуванням наведеного просив скасувати постанову Серії ЕНА №4583461 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 (триста сорок грн); справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2025 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 19 травня 2025 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 червня2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження; постановлено розгляд даної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Інших процесуальний рішень не приймалось.
07 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначив, наступне. Ознайомившись із змістом та вимогами адміністративного позову вважають, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, з наступних причин. Щодо правомірності винесення Постанови та притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до частин 1 статті 9 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Пунктами 1.1, 1.9 ПДР встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пункт 8.4 ПДР України передбачає, що дорожні знаки поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені. 3.41 "Контроль". Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо). Згідно з п.п. 3, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Так, п.п.1, 3 ч.1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив ПДР України або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення тощо. Частина 1 ст. 122 КУпАП, визначає, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до положення ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень. У відповідності до пункту 9 розділу ІII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), інспектором було прийнято рішення розпочати розгляд справи за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП). Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення. Такого ж висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в своїй постанові від 11.06.2019 у справі № 379/78/19. Важливо зазначити, що Інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", таким чином зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення (надалі - Відеозапис). Слід зазначити, що у своїй заяві Позивач вказує, що був змушений зупинитись для уникнення ДТП з автомобілями, які зупинялись попереду нього, однак на відеозаписі зафіксовано, що перед транспортним засобом Позивача жодний автомобіль не здійснював зупинку і сам Позивач проїхав повз знак 3.41 «Контроль» ігноруючи його. Факт вчинення Позивачем адміністративного правопорушення був встановлений Інспектором, внаслідок чого, відповідно до норм чинного законодавства, останній вмотивовано виніс оскаржувану постанову. Щодо порушення інспектором вимог ст. 268 КУпАП. Частиною 2 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. У відповідності до п. 6 ч. 3 розділу I Інструкції із правил застосування органами та підрозділами поліції технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджену наказом МВС від 18.12.2018 №1026 (надалі - Інструкція), встановлено, що портативний відеореєстратор - це пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Позивачу було повідомлено, що ознайомити його з відеозаписом з портативного відеореєстратора Інспектор не має технічної можливості, а також про те, що до оскаржуваної постанови було внесено відомості щодо пристрою, на який фіксувалось адміністративне правопорушення. У відповідності до ч. 2 розділу II Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Таким чином, у пункті 7 постанови інспектор зазначив номер портативного відеореєстратора, яким здійснювалась фіксація події у відповідності до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію». Тому доводи в адміністративному позові, щодо відсутності доказів, є хибними та такими, що спростовується вищенаведеною Інструкцією та доданою копією постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З врахуванням наведеного просив відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
14 липня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яка обгрунтована наступним. До електронного кабінету Позивача в підсистемі електронний суд від Департаменту патрульної поліції (Відповідач 2) надійшов відзив на позовну заяву в якій Відповідач 2 не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову. У той же час Позивач ознайомившись із змістом та доказами, що тільки зараз на стадії судового розгляду стали доступні Позивачу, а саме відео з бодікамери поліцейського Горобчука Юрія Петровича інспектора 1 взводу 4 роти 2 батальйону 1 полку управління патрульної поліції у місті Києві (далі - Відповідач 1) які повністю підтверджують обґрунтованість та правомірність звернення Позивача до суду з даним позовом. Користуючись правом наданим Позивачу ст. 163 КАСУ Позивач у строк встановлений судом надає суду відповідь на відзив, та вважає позовні вимоги та обґрунтування подання позовної заяви є повністю законними та обґрунтованими, а позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав: По перше, досліджені відео з боді камери поліцейського (Відповідача 1) повністю підтверджують ту обставину, що Позивач під час керування транспортним засобом 25.04.2025 20:36:05 у м. Київ, шосе Гостомильське 1 км не порушив вимоги дорожніх знаків а саме 3.41 «Стоп контроль». Якість відео яке представлено Відповідачем 2 як єдиний доказ у матеріалах справи, що міг би підтверджувати вину Позивача у інкримінованому йому правопорушенні, не тільки не підтверджує факт не виконання зупинки Позивачем біля (напроти місця встановлення дорожнього знаку 3.41 «Стоп контроль», а повністю підтверджує обставини викладені Позивачем у позові, та ту обставину, що Відповідач 1 (поліцейський) знаходився на значній відстані від встановленого знаку 3.41 «Стоп контроль»(більше 150 метрів), а під час сутінок не міг під впливом світла фар автомобілів (в т.ч автомобіля Позивача) об'єктивно оцінити чи мало місце невиконання Позивачем п.33 ПДР, а від так винесення оскаржуваної постанови є протиправним Відео 472099 20:32:25-20:33:00. По друге, з відео (всього фрагменту) чітко вбачається, що Відповідач 1 спочатку підозрював водія (Позивача) у порушенні іншого пункту правил дорожнього руху, а саме, що начебто водій не користувався паском безпеки. Однак Позивач заперечив дану обставину, внаслідок чого, Відповідач 1 почав шукати «нові причини» для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, бо «Відповідач 1 такого не любить». По третє, під час зупинки Позивача 25.04.2025, останній вказував на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вважав що правил дорожнього руху він не порушував, вважав, що зупинка відбулася безпідставно, доказів порушення ним правил дорожнього руху поліцейськими за його клопотанням йому не було пред'явлено. Вказував що поліцейськими було порушено процедуру розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи було залишено без задоволення (відео 472099 час 20:43:00-20:45:00). Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу. Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Відповідно до п. 9 розділу III Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. У відповідності до ч. 2 ст. 271 КУпАП, інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Позивач звертає увагу суду на те, що недотримання особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення порядку її розгляду, є самостійною підставою для визнання протиправною відповідної постанови та скасування її у судовому порядку. Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 18.02.2020 року по справі №524/9827/16-а, від 15.04.2020 року по справі №524/3644/17, від 26.05.2020 року по справі №640/16220/16-а, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Під час судового розгляду даної справи Позивач, серед іншого, посилається на недотримання відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, Відповідач 1 не задовольнив його клопотання про дослідження доказів(ознайомлення з матеріалами справи). Наданий Відповідачем відеозапис містить відомості про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивачем було заявлене клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, зокрема з доказами законності його зупинки (фактом порушення ним п.33 ПДР) (відео 472099 час-20:36:30-20:37:30), незважаючи на наявність таких відеозаписів, що вбачається з доданих до відзиву матеріалів, інспектором в порушення вимог ст. 268 КУпАП та п. 9 розділу III Інструкції було проігнороване вказане клопотання та винесена оскаржувана постанова без дослідження відповідних доказів, та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. На підставі викладеного, враховуючи порушення Відповідачем 1 встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, Позивач зазначає про протиправність оскаржуваної постанови, наслідком чого має бути її скасування у судовому порядку. По четверте, окрему увагу суду Позивач звертає на ту обставину, що обставини, що викладені Відповідачем 2 (Департаментом патрульної поліції) в відзиві на позовну заяву не тільки не відповідають дійсності, а й суперечать між собою за своїм змістом і суттю. У наданому до суду відзиві Відповідач 2 визнає ту обставину, що «…Позивачу було повідомлено, що ознайомити його з відеозаписом з портативного відеореєстратора Інспектор не має технічної можливості, а також про те, що до оскаржуваної постанови було внесено відомості щодо пристрою, на який фіксувалось адміністративне правопорушення…». Від так Відповідач заперечуючи відносно позову самостійно визнає той факт, що під час розгляду справи та винесенні оскаржуваної постанови, Позивачу не було надано можливість ознайомитися з відеодоказами, які в силу Закону є матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Ураховуючи вищевикладені обставини та факти, зважаючи на те, що викладені у позовній заяві обставини повністю підтверджуються відеозаписом з камери поліцейського (Відповідача 1), позивач просить суд,- 1. Прийняти дану відповідь на відзив та долучити її до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4583461 від 25.04.2025 року, 25.04.2025 20:36 м. Київ, Шосе Гостомельське 1 км. водій керуючи тз не виконав вимоги дорожнього знаку 3.41 Стоп контроль, чим порушив п.33 ПДР - порушення вимог дорожніх знаків, ст. 122 ч. 1 (а.с. 9).
Також, у п. 7 вказаної Постанови «До постанови додаються» зазначено: Бк472099.
Судом також досліджено наданий відповідачем відеофайл з портативного реєстратора з якого вбачається, що водій транспортного засобу NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 25.04.2025 року не виконав вимог дорожнього знаку 3.41 Стоп контроль.
Також, відеозапис містить у собі розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції, з якого порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вбачається.
Інших доказів суду надано не було.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України.
Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018 року.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають (у тому числі) справи про адміністративні правопорушення передбачені частинами першою, другою, четвертою статті 126 КУпАП.
Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення ПДР (зокрема за ч. 2 статті 126 КУпАП). У даному випадку КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.
Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Порядок дорожнього руху на території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 ПДР України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 33 Правил дорожнього руху закріплені положення щодо дорожніх знаків, зокрема, знаку 3.41 - "Контроль". Забороняється проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Як вбачається з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто від 05.01.2025), водій зобов'язаний: учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов'язок дотримуватись вимог дорожніх знаків.
Матеріали справи містять докази того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_1 , 25.04.2025 року не виконав вимог знаку 3.41., чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Також, згідно до п. 5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція), постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. За наявності технічної можливості після винесення постанови в електронній формі у вигляді стрічки на мобільному логістичному пристрої відображається двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.
Таким чином, оскаржувана постанова відповідає ст. 283 КУпАП та п.5 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції. Порушення прав особи суб'єктом владних повноважень судом встановлено не було.
Як вбачається з п. 11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Згідно з ст. 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких зокрема: перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як встановлено статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 «У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, завданням адміністративного судочинства є саме захист прав та свобод осіб у випадку їх порушення суб'єктами владних повноважень.
У той же час, з матеріалів справи вбачається вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, будь - яких порушень його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом встановлено не було.
Суд при розгляді адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень має неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства України задля недопущення будь - яких зловживань учасниками процесуальними правами шляхом використання судових процедур з метою уникнення покарання за вчинене адміністративне правопорушення всупереч завданням та меті притягнення до адміністративної відповідальності.
При прийнятті рішень у справах з приводу оскарження постанов органів Національної поліції України суд має забезпечувати справедливий баланс між інтересами позивача (особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, яка звернулась з відповідних позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду) та інтересами суспільства, забезпечення законності та правопорядку в державі.
Саме невідворотність покарання є стримуючим фактором від вчинення правопорушень у майбутньому, що забезпечує досягнення завдань проваджень в справах про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 245 КУпАП, зокрема, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Згідно до п.4 розділу «IV. Постанова по справі про адміністративне правопорушення» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Таким чином, будь - які підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 227, 244, 246, 250, 251, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу, 4 роти, 2 батальйону полку-1, Управління патрульної поліції в м. Києві Горобчука Юрія Петровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: інспектор 1 взводу, 4 роти, 2 батальйону полку-1, Управління патрульної поліції в м. Києві Горобчук Юрій Петрович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9),
Департамент патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя І.О. Тесленко