Номер провадження 6/754/332/25
Справа № 2-1469/10
Іменем України
30 жовтня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ «Ощадбанк», головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Жиглій Валентина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар Микола Миколайович про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,
Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 30.11.2022 у справі № 2-1469/10 за результатами розгляду подання головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Жиглій Валентини Миколаївнивстановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича від 05.08.2025 виконавче провадження було закінчено з підстав п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на те, що рішення згідно з виконавчим документом нею фактичного виконане в повному обсязі, внаслідок чого виконавче провадження було закінчено, заявниця вважає, що за таких обставин тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України порушує її права та підлягає скасуванню, а тому звернулась до суду з цією заявою.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, із заяви вбачається, що не заперечувала про розгляд заяви у її відсутності, заявлені вимоги підтримувала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в заяві, та ухвалу суду надіслати на її електронну пошту.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомили.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та здійснювати розгляд за відсутності осіб, які не з'явились та постановити ухвалу суду.
Суд дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд установив, що у Деснянському ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) на виконанні перебувало виконавче провадження № 50561313 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1469/10, виданого 02.04.2010 Деснянським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний Ощадний банк України» заборгованість у сумі 196179,41грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2022, у справі № 2-1469/10 за результатами розгляду подання державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Постановою державного виконавця від 05.08.2025, виконавче провадження було закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертаючись до суду з цією заявою, заявниця, як на підставу для її задоволення, посилається на те, що рішення згідно з виконавчим документом нею фактичного виконане в повному обсязі, внаслідок чого виконавче провадження було закінчено, а тому вважає, що тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України порушує її права та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Статтею 33 Конституції України передбачено кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Таким чином, статтею 6 вказаного Закону статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Право на судовий захист входить до переліку прав, що захищаються, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, за ч.1 ст. 6 якої закріплене право на справедливий суд, а саме визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein V. Germany).
Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Отже, під час розгляду цієї заяви беззаперечно встановлено, що зобов'язання за рішенням суду у справі № 2-1469/10 боржником виконані у повному обсязі, внаслідок чого державним виконавцем постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка на сьогодні є чинною, а отже суд вважає, що відпали підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що відпали підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», ст. 259-261, 353-355, 441 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: АТ «Ощадбанк», головний державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального управління Міністерства Юстиції (м.Київ) Жиглій Валентина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар Микола Миколайович про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , встановлене ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2022 у справі № 2-1469/10.
Виконання ухвали про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянки ОСОБА_1 доручити Державній прикордонній службі України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала складена та підписана 30.10.2025.
Суддя В. В. Бабко