Справа № 570/4659/25
Номер провадження 3/570/2023/2025
22 жовтня 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце служби і посада: військова частина НОМЕР_2 , содат, оператор, військовий квиток серії НОМЕР_3 виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла справа про адміністративне порушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВР №722 від 13.09.2025 вбачається, що 12.09.2025 близько 20 год. 10 хв. на території військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 був виявлений солдат ОСОБА_1 начальником патруля ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп?яніння, а саме стійкий запах алкоголю, порушення координації рухів в умовах особливого періоду, в подальшому для проходження медичного огляду був направлений в медичний заклад для підтвердження правопорушення та відмовився він проходження освідчення на стан алкогольного сп?яніння в присутності свідків.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, поява військовослужбовця на території військової частини в нетверезому стані, вчинена особою в умовах особливого періоду.
15.09.2025 відразу після реєстрації протоколу про військове адмінітративне правопорушення в Рівненському районному суді Рівненської області, ОСОБА_1 зв'явився до суду подав клопотання про долучення медичних документів та пояснив, що на момент складання протоколу він перебував під дією лікарських препаратів, у зв'язку з чим не повною мірою усвідомлював свої дії та їх наслідки.
Судове засідання відкладено на 22.10.2025.
В судовому засідання 22.10.2025 ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обов'язковою не визнана. За даних обставин, розгляд справи проводиться за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Відповідно до ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні ведений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошена та проводиться загальна мобілізація. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджений Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У такий спосіб, з моменту видання Указу Президента України №64/202 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти воєнний стан та почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов'язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов'язків військової служби (відпустка, тощо).
Відповідно до ст.11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України проводять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до ст.11, 241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороби, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Згідно із ст., ст. 1, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП серії ЛВР №722 від 13.09.2025, поясненнями ОСОБА_3 від 13.09.2025, поясненнями ОСОБА_4 від 13.09.2025.
Разом з тим суд не бере до уваги подані медичні документи, оскільки вони стосуються встановленого правопорушнику діагнозу, що само по собі не свідчить про наявність у нього на момент вчинення правопорушення стану, який би виключав можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того, вказані медичні документи рецепт та консультативне заключення лікаря-спихіатра ЗМЗ "Лиман" датовані квітнем 2025 року.
Зібрані у справі докази є належними та допустимим, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні і повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а саме поява військовослужбовців на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, вчинене особою в умовах особливого періоду.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, доведена у повному обсязі, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення в судовому засіданні не встановлено.
Судом також у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП враховується ступінь вини і матеріальний стан особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Призначаючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд обирає стягнення в межах санкції, встановленої в межах стягнення, передбаченого ст. 172-20 ч. 3 КУпАП.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
В той же час, відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, ОСОБА_5 звільнений від сплати судового збору у справі про адміністративне правопорушення, оскільки вчинив правопорушення, будучи військовослужбовцем під час виконання службових обов'язків.
Керуючись ст. 34, 35, 172-20, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Суддя Гладишева Х.В.