Справа № 569/1210/25
1-кп/569/1088/25
03 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в межах кримінального провадження №42023180000000102 від 04.12.2023 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Збараж, Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді директора Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської обласної ради, раніше несудимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15.09.2025 року строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК відносно ОСОБА_4 продовжено на два місяці, до 13 листопада 2025 року.
31 жовтня 2025 року прокурор подала до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , просила його задовольнити. В обгрунтування клопотання покликалася на ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення вказаного клопотання.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання запобіжного заходу, крім наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені в статті 178 КПК України.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, прокурор покликається на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження застосування такого виду запобіжного заходу, суд виходить з того, що даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.1, 3 ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання - не встановлено. Також приймає до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; ступінь тяжкості інкримінованого злочину, тяжкість покарання за вчинення, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні.
Окрім цього ОСОБА_4 , як керівник Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської обласної ради в силу своїх службових обов'язків продовжує спілкуватися з свідками по даному кримінальному провадженні, може незаконно впливати на них із метою спонукання їх не надавати покази з приводу відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення або надавати неправдиві покази, надавати покази щодо непричетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.
Проаналізувавши доводи прокурора, оцінюючи вищевикладене, враховуючи позицію учасників судового процесу, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Покладені на обвинуваченого обов'язки не є обтяжливими та в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку, виконання ним процесуальних обов'язків.
Даних, які б вказували на неможливість застосування такого запобіжного заходу відносно обвинуваченого не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 331, 369, 371-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, до 01 січня 2026 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- за кожною вимогою прибувати до суду у зв'язку із реалізацією завдань кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування зі свідками, експертами у даному кримінальному провадженні.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 01 січня 2026 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Копію ухвали вручити учасникам судового процесу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6