єдиний унікальний номер справи 546/1052/25
номер провадження 1-кп/546/94/25
03 листопада 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка клопотання прокурора Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження № 62025170010001055, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2025 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця за мобілізацією, на момент вчинення злочину проходив військову службу на посаді стрільця 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військове звання «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)», раніше не судимого,
за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
23 жовтня 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що згідно ч. 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
08 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 14 жовтня 2025 року після роз'яснення підозрюваному права на звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 заявив клопотання у порядку ч. 5 ст. 401 КК України про намір повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби.
У цей же день 14.10.2025 ОСОБА_4 надав письмову згоду щодо звільнення від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством. 10 жовтня 2025 року т.в.о.командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за вих. № 10/29/10/2-6781-2025 надав письмову згоду на продовження проходження військової служби солдатом ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України.
Посилаючись на викладене, керуючись ст. 44 КК України, ст. ст. 285-287 КПК України, прокурор просив суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно призначити ОСОБА_4 на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а ОСОБА_4 після набрання ухвалою суду законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити та висловив позицію щодо скасування обраного запобіжного заходу тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав подане прокурором клопотання. Пояснив, що на досудовому розслідуванні після повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та роз'яснення вимог чинного законодавства, які йому цілком зрозумілі, він виявив бажання продовжити проходження військової служби у будь-якій іншій військовій частині Національної Гвардії України чи Збройних Сил України та зобов'язався виконувати бойові (службові) завдання в районах ведення бойових дій. Після чого була отримана згода командира в/ч НОМЕР_2 на продовження проходження ним військової служби у цій військовій частині.
Зазначив, що його згода є добровільною та він визнає всі фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, які йому інкримінуються в обсязі пред'явленої підозри, не оспорює їх та не наполягає на розгляді справи у загальному порядку. Окрім того, він не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та погоджується на закриття кримінального провадження з цих підстав. Просив задовольнити клопотання. Також зазначив, що цілком розуміє, що звільнення його від кримінальної відповідальності є з нереабілітуючих підстав.
Суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, надавши оцінку доводам клопотання та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 статті 285 КПК України закріплено, що підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно змісту ч. ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Частиною 5 статті 401 КК України закріплено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Таким чином, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 18.03.20222 за №67 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Однак, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_4 , проходячи військову службу в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем військової служби і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, не маючи на те поважних причин, діючи з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконного ухилитися від її проходження, з особистих мотивів, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та 22.04.2025 року, без поважних причин не з'явився вчасно на службу до місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, який дислокується у АДРЕСА_2 , та у подальшому у невстановленому слідством місці, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
05.09.2025 солдат ОСОБА_4 повернувся до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, де повідомив про себе та вчинене кримінальне правопорушення, чим було припинено його вчинення. Так, солдат ОСОБА_4 з 22.04.2025 по 05.09.2025 обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
08 вересня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у тому, що своїми умисними діями, які виразилися у нез'явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Враховуючи конструкцію положень ч. 5 ст. 401 КК України можна дійти висновку, що підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:
- особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
- кримінальне правопорушення передбачене статтями 407, 408 КК України учинене під час дії воєнного стану;
- особа, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, добровільно звернулась із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби;
- наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до письмової згоди ОСОБА_4 , наданої 14.10.2025 прокурору Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, вбачається, що ОСОБА_4 після повідомлення йому про підозру 08.09.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та після роз'яснення вимог чинного законодавства (ст. 63 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 401 КК України, ст. ст. 286, 287, 288 КПК України), які йому цілком зрозумілі, він виявив бажання продовжити проходження військової служби у будь-якій іншій військовій частині Національної Гвардії України чи Збройних Сил України. Повідомив, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України вчинив вперше. Також зобов'язався виконувати бойові (службові) завдання в районах ведення бойових дій, скарг на здоров'я, які б заважали виконувати бойові (спеціальні) завдання в районах ведення бойових дій не має. Згоду на звільнення від кримінальної відповідальності надає добровільно. Заходи фізичного, психологічного або іншого впливу до нього не застосувалися.
Згідно з письмовою згодою т.в.о.командира військової частини НОМЕР_2 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 10/29/10/2-6781-2025 від 10.10.2025, вбачається, що т.в.о.командира надає згоду на продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації солдату ОСОБА_4 .
Слід також узяти до уваги, що ОСОБА_4 звернувся з проханням продовжити проходити військову службу до командування іншої військової частини, тобто не за первинним місцем несення такої служби в інкримінованих обставинах подій, що в свою чергу узгоджується з приписами ч. 5 ст. 401 КК України.
Окрім того, суд зауважує, що закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ч. 5 ст. 401 КК України, за своїм змістом, не є підставами, які реабілітують особу, що роз'яснено підозрюваному, і останній погодився на закриття кримінального провадження з цих підстав, а отже і відсутні підстави для роз'яснення підозрюваному положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Погоджуючись із закриттям кримінального провадження та звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, підозрюваний ОСОБА_4 повідомив суду, що він розуміє підстави та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження у загальному порядку з його вирішенням по суті.
Також судом враховується те, що підозрюваний ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, раніше не судимий і відносно нього відсутні наявні обвинувальні вироки, які набули законної сили, щодо доведеності його винуватості за ст. ст. 407, 408 КК України.
Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися для продовження проходження військової служби в районах ведення бойових дій, а також отримано письмову згоду від т.в.о.командира військової частини НОМЕР_2 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на продовження проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України військовослужбовцю військової служби за призовом під час мобілізації солдату ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що підозрюваний правильно розуміє і не оспорює формулювання оголошеної підозри від 08.09.2025, характер висунутої підозри та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 5 ст. 407 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції підозрюваного, а відтак діяння, яке поставлено підозрюваному в провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку.
Крім того, судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на задоволенні клопотання прокурора.
Враховуючи вищезазначене, оскільки виконано визначені законом умови, а саме ст. 44, ч. 5 ст.401 КК України, ст. ст. 285-288 КПК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення клопотання прокурора про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст.401 КК України та закриття у зв'язку із цим даного кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
08 вересня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, який обчислювати з 08.09.2025 року. Кінцевим днем тримання під вартою визначено 06 листопада 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження, запобіжний захід підлягає скасуванню та підозрюваний ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти у залі суду.
На підставі ст. 44, ч. 5 ст. 401 КК України, керуючись ст. ст. 203, 284-288, 369-372, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62025170010001055, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2025 року, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_4 негайно з-під варти у залі суду.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України «Азов» після набрання цією ухвалою суду законної сили забезпечити продовження проходження військової служби та невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою суду законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України «Азов» повідомити Решетилівський районний суд Полтавської області та Полтавську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про поновлення ОСОБА_4 на військовій службі.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Копію ухвали негайно направити до військової частини НОМЕР_2 оперативно-тактичного з'єднання - 1 корпусу Національної Гвардії України «Азов» - для виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 03 листопада 2025 року.
Суддя : ОСОБА_1