єдиний унікальний номер справи 546/932/25
номер провадження 2-а/546/8/25
03 листопада 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Лівер І.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гудзенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 2327 від 14.05.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 2327 від 14.05.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вимоги обґрунтовані тим, що 14 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 було винесено постанову № 2327, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Згідно постанови ТЦК, що начебто 29.10.2024 йому було засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправлення з повідомленням про вручення відправлено повістку № 850646 про виклик мене до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.00 год. на 10 листопада 2024 року відсутній за місцем проживання, про причини неявки не повідомляв. Але на його адресу було надіслано повістку, що йому потрібно з'явитися до шостого відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 29.11.2024 о 16.00 год. на яку він з'явився, але на цю дату в нього вже були зібрані всі документи для відстрочки по догляді за батьком, так як батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є інвалідом 2 групи, згідно з Висновком № 309 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійної основи, де зазначено, що дата видачі 13.05.2024 висновок дійсний до 12.05.2025. Також наявна Довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0551673 із зазначенням групи інвалідності 2, причина інвалідності - загальне захворювання. Тобто з незрозумілих підстав ТЦК та СП, винесено постанову про адміністративне правопорушення, коли він на цей момент відстрочку.
Але станом на 14.05.2025 начальник ТВО ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову № 2327 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, хоча і тут надана мені відстрочка відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Має одного зі своїх батьків з інвалідністю 1 чи 2 групи. Відповідальна довідка видана на строк до 09 травня 2026 року ТВО начальником шостого відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 . Начальником не з'ясовано, чи було вчинено правопорушення, та чи наявна вина його у вчиненні такого адміністративного правопорушення. Військово-облікові дані оновлено, що підтримується відповідним записом та кодом у військовому квитку. Має чинну відстрочку від призову, що підтримується скріншотом із застосунку. Постанова не була належним чином доведена до його відома, про її існування дізнався лише після відкриття виконавчого провадження. Просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 2327 від 14.05.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності , закрити провадження у адміністративній справі та стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Ухвалою суду від 22.09.2025 адміністративний позов був залишений без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Позивачем на поштову адресу суду було надіслано заяву на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2025, яка надійшла до суду 09.10.2025.
Ухвалою суду від 14.10.2025 клопотання позивача про поновлення строку на подання адміністративного позову було задоволено, поновлено позивачу строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 24.10.2025.
24.10.2025 розгляд справи відкладено на 03.11.2025 з підстав долучення до учасників справи ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначений позивачем у позові та направлення копії позову з додатками та судової повістки про виклик.
Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений завчасно та належним чином. 20.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовільнити.
Відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явилися, представників не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, не подавали до суду відзиву, причини неявки суду невідомі. Крім того, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Вирішуючи дану справу за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2327 від 14.05.2025 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 25 500 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП. У постанові зазначається, що 08.08.2025 року о 08 год. 30 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_7 працівниками поліції було супроводжено ОСОБА_1 , якому 29.10.2024 на адресу проживання засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення було відправлено повістку № 850646 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14:00 год 10 листопада 2024 року. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 згідно довідки про причини повернення, був відсутній за місцем проживання та до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув і про причини неявки, у передбачені чинним законодавством України строки, не повідомив. Станом на 14.05.2025 встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належно підтверджено оповіщеним згідно абз. 2, п.п. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 порушив п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, абз. 2 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», абз. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно даних Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану № 00048257914, ОСОБА_1 , має батьків: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .
Відповідно до Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0551673, виданої 18.05.2016, ОСОБА_4 має ІІ групу інвалідності з 12.05.2016 безтерміново.
ОСОБА_3 , з 01.08.2022 має третю групу інвалідності, відповідно до даних Довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 466426, виданої 01.09.2022, дата чергового переогляду 01.09.2025.
Згідно Висновку № 309, ОСОБА_2 інваліду ІІ групи, рекомендовано отримання соціальної послуг з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, висновок дійсний до 12.05.2025, дата видачі 13.05.2024.
Висновком № 266, ОСОБА_2 інваліду ІІ групи, рекомендовано отримання соціальної послуг з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, висновок дійсний до 08.05.2026, дата видачі 09.05.2025.
За даним довідки Решетилівської міської ради Полтавської області № 10-09/1/3160 від 29.11.2024, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 , у складі сім'ї зазначений ОСОБА_1 ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що убачається з Довідки про реєстрацію місця проживання.
Відповідно до повістки ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 с. Сені викликався до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 29 листопада 2024 року о 16 год.
Довідкою ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.07.2025, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військово службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»- має одного з батьків з інвалідністю І чи ІІ групи на строк до 09.05.2026, що також вбачається з відомостей застосунку Резерв +.
26.08.2025 постановою державного виконавця Решетилівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі полтавської області Східного міжрегіонального управління МЮ, відкрито виконавче провадження на підставі постанови № 2327 виданої 14.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8
У поданому до суду позові, позивач вказує на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до якої в редакції на час виникнення спірних правовідносин:
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.210-1 КУпАП).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.210-1 КУпАП).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст.210-1 КУпАП).
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Отже, на дату винесення відповідачем оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період, що є підставою для застосування ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Згідно статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Судом встановила, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2327 від 14.05.2025 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 25 500 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 210-1 КУпАП.
Згідно змісту спірної постанови встановлено, що позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строки, зазначені у повістці а саме 10 листопада 2024 року, таким чином порушив абз. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст.210-1 КУпАП.
Статтею 22 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Приписами саме абз. 2 ч.1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до положень пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять передбачені у п.41 Порядку №560 докази належного оповіщення позивача про виклик на 10.11.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, в матеріалах наявна копія повістки про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 16 годину 29.11.2024 та наявність у позивача батька, який є інвалідом ІІ групи та потребую стороннього догляду з датою видачі 13.05.2024 до 12.05.2025 та 09.05.2025 до 08.05.2026.
Враховуючи викладене у матеріалах справи відсутні докази, які б дали можливість поза розумним сумнівом встановити вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд зауважує, що відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Окрім того, відповідачем не спростований даний факт належними доказами, відповідачем не надано суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Згідно зі ч. 3 ст. 73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов'язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, письмові матеріали не містять належних доказів про вчинення порушення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зазначеного у постанові № 2327 від 14.05.2025.
Таким чином, суд приходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст. 77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова № 2327 від 14.05.2025 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. за подання адміністративного позову. Отже, наявні підстави для стягнення з відповідача судових витрат позивача зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 2327 від 14.05.2025 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Постанову № 2327 від 14.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 складену стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500 гривень - скасувати.
Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови № 2327 від 14.05.2025 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 користь судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 03.11.2025.
Суддя І.В. Лівер