Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1663/25
Провадження № 2/542/742/25
03 листопада 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
23 вересня 2025 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2 ), в якій він просив розірвати шлюб, зареєстрований 02 травня 2024 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 319.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2025 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання(а.с. 11).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02 травня 2024 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 319.
Вказав, що з ОСОБА_2 вони неповнолітніх дітей не мають.
Зазначив, що спільне життя із відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства.
Позивач посилався на різні погляди на життя, на те, що між ними часто виникають сварки, тому спільне життя і збереження сім'ї стало неможливим.
Зазначив, що з травня 2025 року фактичні шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, вважав, що подальше сімейне життя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить його інтересам. Позивач не вбачав підстав для примирення.
У судове засідання, призначене на 03 листопада 2025 року, позивач не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки на вказану у позові адресу, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із судовою повісткою повернулось до суду із зазначенням причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 13-16).
Поряд із цим, 17 жовтня 2025 року від позивача до суду надійшла заява, в якій він просив справу розглядати без його участі (а.с. 29).
Відповідач у судове засідання не з'явилась про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, заяви про розгляд справи без її участі чи відзиву на позов не надавала.
Згідно з інформацією, наданою Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області, відповідачОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Судова повістка на 03 листопада 2025 року разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30 вересня 2025 року, якою встановлювався відповідачу п'ятнадцятиденний строк із дня отримання її копії для надання до суду відзиву на позов, а також копією позовної заяви з додатками направлялись на зареєстровану адресу відповідача, однак повернулись до суду із відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою» від 03 жовтня 2025 року (а.с. 17-28).
З огляду на положення пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою відповідачу, отже суд доходить висновку про те, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до змісту пункту 5 частини 6 статті 272 ЦПК України, ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду від 30 вересня 2025 року вважається такою, що вручена відповідачу.
В ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30 вересня 2025 року суд встановлював відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на позов разом із усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк ОСОБА_2 не скористалась.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що 02 травня 2024 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис № 319 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Вказуючи на неможливість подальшого спільного життя в якості подружжя, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Частиною першою статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод визначено право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно з частиною 1 статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Оскільки позивач наполягав на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім'я фактично розпалась та її відновлення неможливе, є підстави для розірвання шлюбу.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
З огляду на те, що позивачем за подачу вказаного позову сплачено судовий збір і суд вирішив позовну заяву задовольнити, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 112 СК України та статтями 141, 259, 263-265 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 травня 2024 року у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено актовий запис № 319, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , судовий збір у сумі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва