Справа № 168/785/25
Провадження № 2/168/358/25
про закриття провадження
22 жовтня 2025 року сел. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сухоручко Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Таксюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Стара Вижівка в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивача подав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору. Також просить повернути суму сплаченого при подачі позову судового збору.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подане клопотання слід задовольнити, а провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю спору.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. В силу ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Як вбачається із заяви представника позивача - Пилипчук А.С. було проведено позасудове врегулювання спору, тому у справі відсутній предмет спору, що є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Проаналізувавши матеріали справи та клопотання представника позивача, суд вважає, що клопотання підставне та підлягає до задоволення, оскільки відповідачем добровільно сплачено суму заборгованості на користь позивача, яка є предметом даного позову, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, що на думку суду, не суперечить вимогам закону, не порушує прав або охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Одночасно суд вважає з необхідне роз'яснити, що згідно із ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відповідно до частини 2 статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Відповідно до положень п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
При зверненні до суду із позовною заявою, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00033024 від 15.08.2025 року. (а.с.1).
Враховуючи наведене, у зв'язку із закриттям провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, слід повернути сплачений позивачем судовий збір з державного бюджету в розмірі на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 13, 49, 255-256, 258-261 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити у зв'язку відсутністю предмету спору.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Повернути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №СЦ00033024 від 15.08.2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Волинського апеляційного суду.
Суддя Ю.О. Сухоручко