Справа № 168/648/25
Провадження № 2/168/299/25
09 жовтня 2025 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Хаврони О.Й.,
з участю: секретаря Островерхої Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Стара Вижівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (далі ТОВ «ФК «Віва Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 14.06.2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «ФК «Віва Капітал» кредитний договір № 1416664125446, відповідно до якого отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 7500 грн. на строк 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,036 % за перші 20 днів користування кредитом та 1,48% з 21 дня користування кредитом до дня повернення кредиту. Вказуючи, що у зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином умов договору у нього станом на 01.07.2025 року виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7500 грн., за процентами 13320 грн., штраф 15000 грн., позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
24.07.2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказуючи, що він з позивачем кредитного договору не укладав, відповідно не погоджував проценту ставку та інші умови кредитування, при нарахування процентів позивачем допущено завищення їх розміру, нарахування неустойки з урахуванням положень п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України є безпідставним, позивач не надав жодного належного достатнього та допустимого доказу, який би підтверджував перерахування кредитних коштів на його картковий рахунок, відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження отримання кредитних коштів, просить відмовити в позові. Також зазначив, що витрати позивача на правову допомогу в розмірі 10060 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи та ціною позову, у зв'язку з чим на підставі ст.137 ЦПК України просить відмовити у стягненні витрат на правову допомогу (а.с. 40-51).
03.09.2025 року за клопотанням представника позивача судом було витребувано докази у справі.
Відповідь на відзив від позивача не надійшла.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у позовній заяві просить розглядати справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подавав.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання кредиту 14.06.2024 року оформив Анкету-Заяву на отримання кредиту, яку підписав електронним підписом Y7S8L9, сума кредиту: 7500 грн., строк кредиту: 120 днів, реквізити банківської картки для зарахування кредитних коштів: НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно з Договором про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1416664125446 від 14.06.2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 , кредитодавець надає кредит у національній валюті на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (п.1.1 Договору).
Сума кредитного ліміту складає 7500 грн., тип кредиту кредит, строк кредитування 120 днів з 14.06.2024 року по 12.10.2024 року, позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 12.10.2024 року або достроково (п.1.2 1.3 Договору) (а.с. 7 на звороті - 14).
Згідно з п.1.3.1 Договору позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплату, зазначену у Графіку платежів, протягом дії кредиту.
Відповідно до п.1.4.1 Договору дисконтна процентна ставка становить 1,036% від суми Кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
Згідно з п.1.4.2. Договору базова процентна ставка складає 1,48% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання Кредиту, зазначеного в п.1.3 цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення Кредиту.
Згідно з положеннями п.1.7, 1.8 та 1.9 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору становить: 8423,34 %, орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладання Договору становить 20254,77 грн., денна процентна ставка становить 1,4172%.
У разі здійснення Позичальником платежу до або в день визначеної п.1.3.1. Договору рекомендованої дати оплати або здійснення ним часткового дострокового повернення кредиту у цей строк, до Позичальника, як учасника Програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (дисконтна процентна ставка) на базову процентну ставку, яка зазначена у п.1.4.1 даного Договору. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання від Кредитодавця індивідуальної знижки (застосування дисконтної процентної ставки), користування кредитом для Позичальника здійснюється за базовою процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.4.2. даного Договору, на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступнi для iнших позичальників, які не мають окремих індивідуальних знижок до базової процентної ставки (п.3.2 Договору).
Відповідно до положень Розділу 4 п.4.3.1 та 4.3.2 Договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором, дотримуватись строків виконання зобов'язань, передбачених цим Договором, в тому числі, але не виключно щодо повернення Кредиту та сплати процентів, відповідно до умов цього Договору (а.с.11).
Сторони погодили також Графік платежів, що є додатком №1 до Договору про надання №1416664125446 від 14.06.2024 року, що містить дату видачі кредиту та дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді, чисту суму кредиту, види платежів за кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість. Графік підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y7S8L9 (а.с. 15).
Додатком №2 до даного Договору є Згода на взаємодію з третіми особами при врегулюванні проблемної заборгованості, яку ОСОБА_1 підписав за допомогою електронного підпису Y7S8L9 (а.с.16).
Згідно з даними Паспорту кредиту до Договору №1416664125446 від 14.06.2024 року сума/ліміт кредиту: 7500 грн., строк кредиту: 120 днів, мета отримання: на споживчі цілі, процентна ставка, процентів річних: від 531,32% до 540,20% (1,036% в день перші 20 днів, 1,48% в день з 21 дня по дату повернення), тип процентної ставки фіксована. Паспорт підписано ОСОБА_1 14.06.2024 року, електронним підписом НОМЕР_2 (а.с. 17-18).
Переказ коштів клієнту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 7500 грн. на картку НОМЕР_1 здійснено 14.06.2024 року, що підтверджується довідкою про надання інформації/документів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 27.05.2025 року вих. №7/11375 та довідкою ТОВ «ФК «Віва Капітал» про ідентифікацію (а.с.19-20).
Договором №М1805/1 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 18.05.2023 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ «ФК «Віва Капітал» підтверджується факт доручення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснення переказів коштів з використанням Реєстру виплат на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» (а.с. 21-25).
Згідно з Розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача становить 35820 грн., з яких: заборгованості за кредитом 7500 грн., заборгованості за процентами 13320 грн., штраф 15000 грн. Проценти нараховані з 14.06.2024 року по 12.10.2024 року, тобто в межах строку дії договору (а.с. 26-27).
Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» №1416664125446 від 14.06.2024 року.
Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ФК «Віва Капітал» надало відповідачу кошти в сумі 7500 грн., строком на 120 днів (до 12.10.2024 року), а останній зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування ними у розмірі 1,036% за перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно; та 1,48% за базовою процентною ставкою, яка застосовується після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення.
Кредитний договір та додатки до нього відповідач підписав електронним ідентифікатором.
Дослідженні судом розрахунок заборгованості та довідка про перерахунок коштів підтверджують видачу відповідачу кредитних коштів, неналежне виконання умов кредитного договору відповідачем та наявність заборгованості.
Зазначені реквізити банківської карти в довідці ТОВ «ФК «Віва Капітал» співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останнім у договорі про надання споживчого кредиту №1416664125446 від 14.06.2024 року.
Відповідно до повідомлення АТ «Ощадбанк» № 46/12-11/120684/2025 БТ від 18.09.2025 року на ім'я відповідача ОСОБА_1 у банку відкрито банківський рахунок № НОМЕР_3 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 (а.с. 67).
Із платіжної інструкції по вказаному рахунку від 15.06.2024 року видно, що на рахунок відповідача № НОМЕР_3 15.06.2024 року були зараховані кошти в розмірі 7500 грн. (а.с. 65).
Відтак, суд вважає, що досліджені судом докази підтверджують обставину перерахування кредитних коштів у розмірі 7500 грн. відповідачу ОСОБА_1 .
Окрім того відповідач, заперечуючи вказану обставину, не надав жодного доказу на її спростування.
Відтак, доводи відповідача щодо відсутності доказів про перерахунок кредитних коштів суд відхиляє.
Таким чином в підписаному відповідачем кредитному договорі чітко визначені сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення кредиту, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
ОСОБА_1 не виконав належним чином свої зобов'язання за вказаним кредитним договором.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не спростував будь-якими доказами неналежне виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості.
Вказана заборгованість нарахована в межах строку кредитування.
Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.
Щодо розміру заборгованості за кредитним договором.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 35820 грн., з яких: заборгованості за кредитом 7500 грн., заборгованості за процентами 13320 грн., штраф 15000 грн.
З наданого позивачем Розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів здійснювалось за період з 14.06.2024 року по 12.10.2024 року включно, сума заборгованості за процентами 13320 грн.
Суд не погоджується з наданим розрахунком в частині нарахування процентів за користування кредитом та частково погоджується із викладеними у відзиві доводами відповідача з цього приводу, з огляду на таке.
Зі змісту укладеного між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 кредитного договору встановлено, що кредит надавався відповідачу на споживчі цілі і в контексті п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» є споживчим кредитом.
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року №3498-IX та набрала чинності 24.12.2023 року.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
П.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %, протягом наступних 120 днів 1,5 %.
У п.2 Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що дія п.5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Тобто, вимоги п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» діють лише щодо договорів про споживчий кредит, які були укладені до набрання чинності цим Законом (до 24.12.2023 року) і лише, якщо строк їх дії продовжувався після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір відповідач уклав 14.06.2024 року, у зв'язку з чим на нього не поширюється дія п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Натомість в п.1.4.1, п.1.4.2. укладеного між сторонами кредитного договору № 1416664125446 від 14.06.2024 року передбачено сплату процентів за користування кредитом за дисконтною процентною ставкою 1,036% від суми Кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах строку надання Кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно, а також базова процентна ставка, яка складає 1,48% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання Кредиту, зазначеного в п.1.3 цього Договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення Кредиту, що не відповідає вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
З огляду на вказане, розмір процентів за користування кредитними коштами за договором № 1416664125446 від 14.06.2024 року з урахуванням встановлених законом обмежень в межах строку дії договору (120 днів) становить 9000 грн., які слід стягнути з відповідача: 7500 грн * 1 % * 120 дн. = 9000 грн.
Щодо вимоги про стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Так, відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших Законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Такі ж положення містить п.6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Із зазначеного встановлено, що законодавцем звільнено позичальників від сплати неустойки (штрафу, пені), які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення із відповідача 15000 грн. заборгованості за штрафом відповідно до п.6.4 Кредитного договору.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 16500 грн., з яких: 7500 - заборгованість за тілом кредиту, 9000 грн. - заборгованість за процентами.
Розподіляючи судові витрати, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У ч.1 ст.141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач подав позов за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже позивачу слід було сплатити судовий збір з урахуванням понижуючого коефіцієнту - в розмірі 2422,40 грн та з урахуванням того, що позов задоволено частково 46%), та судовий збір у розмірі 1114,30 грн. (2422,40 грн *46%/100%=1114,30грн.) слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Згідно з платіжною інструкцією № LK704/17 від 26.06.2025 року позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн (тобто без урахування понижуючого коефіцієнту). А отже надлишково сплачено 605,60 грн.
При цьому позивачу слід роз'яснити, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Щодо вимог представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.
Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Окрім того, витрати на правничу допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо така допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансово-розрахунковими документами.
З матеріалів справи встановлено, що в позовній заяві представник позивача зазначив розмір витрат на правничу допомогу, що становить 10600 грн.
Представником позивача надано суду договір №1 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Віва капітал" та адвокатським бюро "Грушевий Ю.В.", ордер надання правничої допомоги, рахунок № 26/26-01 від 26.06.2025 року на суму 10600 грн, з якого вбачаються види юридичних послуг, наданих позивачу, а саме: підготовка та подання позовних матеріалів відносно ОСОБА_1 , участь у судових засіданнях, платіжну інструкцію про оплату послуг правової допомоги, акт виконаних робіт (а.с. 6, 28-33).
Відповідно до ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач у відзиві на позов відповідно до положень ч.5 ст.137 ЦПК України заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки є неспівмірним із наданими позивачу адвокатом послугами та не відповідає критерію розумності.
Враховуючи характер інституту судових витрат, оплата послуг адвоката безпосередньо пов'язана з розглядом справи, а тому до уваги судом береться складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання ним відповідних робіт щодо правової консультації, збирання доказової бази, складання позовної заяви, клопотань, заяв, тощо, а також участь у судових засіданнях.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Позивачем доведено понесення витрат на правничу допомогу у цій справі.
Разом з тим, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Аналізуючи вищевикладене та обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт у даній справі, суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання, участі у судовому засіданні представник позивача не брав, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Виходячи з наведеного, враховуючи заперечення зі сторони відповідача, складність справи (розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю спору), ціну позову, обсяг наданих послуг, вимоги співмірності, розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлену до стягнення представником позивача суму витрат на правничу допомогу слід зменшити до 6500 грн.
Таким чином, з урахуванням того, що позов задоволений частково (46%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2990 грн. (6500 грн * 46 % / 100 % = 2990 грн).
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 516, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 634, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 81, 141, 133, 137, 141, 247, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту «Кредитної лінії старт» № 1416664125446 від 14.06.2024 року в розмірі 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн., заборгованість за процентами 9000 (дев'ять тисяч) грн.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» судовий збір у розмірі 1114 (одну тисячу сто чотирнадцять) грн. 30 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2990 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», адреса місця знаходження: вул. Таранця, 20, м.Шпола, Черкаська область, код ЄДРПОУ40860735.
Представник позивача: Грушевський Юрій Віталійович, адреса місця знаходження: вул. Героїв Майдану, 8/198, м.Черкаси, Черкаська область, РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повне рішення складене 09.10.2025 року.
Суддя О. Й. Хаврона