Справа № 161/14318/25
Провадження № 2-о/161/464/25
03 листопада 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючої - судді Плахтій І.Б.
з участю секретаря судових засідань- Маєвської Х.Ю.
представника заявника - ОСОБА_1
представника заінтересованої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Департамент соціальної політики Луцької міської ради, про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю,
17 липня 2025 року заявник звернувся до суду із вищевказаною заявою, на обгрунтування якої зазначив, що близько 10 років він проживає однією сім?єю зі своєю матір?ю ОСОБА_4 та її співмешканцем
ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 . Увесь цей період всі вони ведуть спільне домашнє господарство, мають спільний бюджет. У 2024 році ОСОБА_5 тяжко захворів, йому була проведена операція на головному мозку. Через перенесене захворювання (злоякісне новоутворення скроневої долі) ОСОБА_5 став інвалідом першої групи (I) підгрупи Б з ускладненням основного діагнозу - «Амнестичний синдром неуточнений» та потребує догляду. 21 січня 2025 року ОСОБА_5 надано висновок №34/80 про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Оскільки, ОСОБА_5 проживає разом з ними, а ОСОБА_4 є пенсіонеркою за віком, має ряд захворювань і не може здійснювати догляд ОСОБА_5 , то такий догляд згідний здійснювати він. За медичним висновком він може забезпечити такий догляд на непрофесійній основі. Фізично догляд може здійснювати саме він, бо ОСОБА_4 за станом здоров'я неспроможна реально підтримати ОСОБА_5 , допомогти йому безпечно пересуватись, приймати водні процедури і т.п. У зв?зку з тим, що він фактично вже тривалий період доглядає ОСОБА_5 , а тому не може працювати. Вказує, що і надалі згідний виконувати всі обов?язки по догляду ОСОБА_5 . Інших осіб, які могли б здійснювати його догляд, немає. Його дружина померла у 2014 році. ОСОБА_5 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , але фактично близько десяти років проживає з ними в кв. АДРЕСА_1 . Зазначає, що він звертався в Департамент із заявою про призначення його особою, що надає послуги по догляду ОСОБА_5 на непрофесійній основі. Однак, Департамент відмовив у призначенні його особою, що надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, оскільки він не є членом сім'ї ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Також, Департаментом вказано про наявність на території Луцької міської територіальної громади територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Луцької міської територіальної громади та рекомендовано звернутись в цей центр. Вважає, що Департамент формально поставився до розгляду його звернення, проігнорував істотні обставини необхідності постійного догляду ОСОБА_5 , не провів обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_5 , обставини його догляду. Територіальний центр не забезпечує постійного догляду тяжкохворих осіб, а соціальні працівники центру лише один-два рази в тиждень відвідують підопічних, маючи обмежений час для приготування їжі, прибирання, придбання ліків. Повсякденний постійний догляд полягає в тому, що хворий має бути забезпечений вчасним вживанням ліків, їжі, миттям, відвідуванням медичних закладів, проходження процедур хіміотерапії і т.п. Такий догляд здійснює саме він, забезпечуючи всі життєво необхідні потреби ОСОБА_5 . ОСОБА_4 не може здійснити необхідний догляд ОСОБА_5 . Крім того, вона змушена ще працювати вчителем, щоб матеріально забезпечувати лікування ОСОБА_5 та інші його потреби. Педагогом вона працювати може, але фізично надавати допомогу ОСОБА_5 не дозволяє стан її здоров?я. Вважає, що для забезпечення умов життя ОСОБА_5 має бути призначена особа, яка здійснює його постійний догляд. На підставі викладеного, просить суд встановити факт його постійного проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 та його догляду.
Представник заявника у судовому засіданні заяву підтримав із підстав, викладених у заяві.
Представник заінтересованої особи суду пояснила, що лише членам сім'ї виплачується компенсація за догляд, а тому заявнику необхідно першочергово встановити факт, що він є членом сім'ї ОСОБА_5 . У подальшому умови догляду буде встановлювати комісія, яка виїжджатиме за місцем проживання особи, яка потребує догляду.
У судовому засіданні також було допитано в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є сусідкою заявника. Більше спілкується з його мамою. ОСОБА_3 знає з 2019 року, як сусіда. Бачить його кожного дня більше року. Раніше приходив, і йшов, як молода людина. Була декілька разів у них на Святвечір. Сприймала заявника і ОСОБА_5 , як сина з батьком. Бюджет їх сім'ї їй невідомий. Коли ОСОБА_5 захворів і пішов на пенсію, то сусідка ОСОБА_4 казала, що син допомагає фізично: ходить в аптеку, магазин, виводить гуляти ОСОБА_5 . Чи годує і бриє його вона не бачила.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що також є сусідкою заявника. ОСОБА_3 знає давно. Заявник став проживати разом з матір'ю та ОСОБА_5 , коли останній захворів. ОСОБА_4 працює, а ОСОБА_5 не може самостійно себе обслужити. Заявник змушений допомагати поїсти, помитись, сходити в аптеку. Двічі на тиждень вона заходить до них щось допомогти. Заявник перебуває більше пів року там і опікується ОСОБА_5 . Самого ОСОБА_5 залишати не можна. Стосунки заявника і ОСОБА_5 , як сина і батька.
Заслухавши пояснення представника заявника та представника заінтересованої особи, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є особою з інвалідністю першої групи підгрупи Б, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .
Як вбачається із повідомлення УДМС України у Волинській області ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
За відомостями Реєстру Луцької міської територіальної громади №4158 від 04 березня 2025 року заявник ОСОБА_3 та його матір ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 .
11 березня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до начальника Луцького РУП ГУНП у Волинській області із заявою про проведення перевірки на предмет підтвердження факту його проживання за адресою: АДРЕСА_4 , близько 10 років. До заяви було додано письмові пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , зі змісту яких слідує, що ОСОБА_5 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; ОСОБА_3 здійснює нагляд за ОСОБА_5
25 березня 2025 року Луцьким РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 повідомлено, що в ході проведення перевірки в підтвердження його звернення ним надано документи, оформлені як «підтвердження факту проживання» написані власноручно сусідами гр. ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтвердили обставини викладені у його зверненні, зазначивши, що ОСОБА_5 дійсно проживає за адресою АДРЕСА_4 , близько 10 років.
06 червня 2025 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до директора Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про вирішення питання щодо призначення його особою, яка надає послуги по догляду ОСОБА_5 на непрофесійній основі.
Як вбачається із повідомлення Департаменту соціальної політики Луцької міської ради №33.2-17/5372/2025 від 17 червня 2025 року Департамент відмовив у призначенні заявника особою, що надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зазначивши, що Порядок подання та оформлення документів для призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859. Право на призначення компенсації має особа, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі особам із числа членів своєї сім?ї, які спільно з нею проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки. Оскільки, згідно інформації, зазначеної у заяві, ОСОБА_3 не є членом сім?ї ОСОБА_5 , відсутні підстави для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Додатково проінформовано, що на території Луцької міської територіальної громади функціонує територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Луцької міської територіальної громади, який надає соціальні послуги мешканцям громади, що перебувають в складних життєвих обставинах.
У своїй заяві ОСОБА_11 вказує, що постійно проживає однією сім'єю з ОСОБА_5 , веде з ним спільне домашнє господарство та здійснює догляд за останнім.
В судовому засіданні встановлено, що встановлення факту постійного проживання однією сім?єю заявнику необхідно для реалізації права на призначення і виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Таке право має лише особа, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі із числа членів своєї сім?ї, які спільно з нею проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України(далі -СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Про ознаки проживання однією сім?єю висловився Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім?ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв?язках. Обов?язковою умовою для визнання їх членами сім?ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Належними та допустимими доказами проживання однією сім?єю є зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім?ї, наявності між сторонами сімейних взаємних прав та обов?язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних сім'ї (постанова ВС від 25 листопада 2019 року №202/5003/16-ц).
Для встановлення спільного проживання однією сім?єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичної сім?ї та ведення нею спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання), фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім?ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання фактичного сторін сім?єю без наявності інших ознак сім?ї. Самі лише показання свідків не є достатніми доказами про наявність у позивача із спадкодавцем сім?ї в розумінні статті 3 СК України (постанова ВС 16 січня 2019 року №343/1821/16-ц, 22 серпня 2018 року №644/6274/16-ц, 12 грудня 2019 року. №466/3769/16, 24 червня 2021 року №694/646/20, 13 липня 2021 року №522/10375/19).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім?єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов?язком суду при їх оцінці.
За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження постійного проживання однією сім'єю із ОСОБА_5 .
Так, перевіркою Луцького РУП ГУНП у Волинській області установлено факт проживання ОСОБА_5 близько 10 років за адресою: АДРЕСА_4 , тобто за адресою реєстрації заявника ОСОБА_3 . Разом з тим, реєстрація особи в житлі за певною адресою не свідчить про постійне там проживання.
Свідки в письмових заявах та в судовому засіданні підтвердили обставини здійснення ОСОБА_3 догляду за ОСОБА_5 . Однак, ні з пояснень свідків, які періодично бачили ОСОБА_3 за адресою реєстрації, ні з доданих до заяви письмових доказів не встановлено постійність перебування заявника за місцем проживання ОСОБА_5 , тобто, про фактичне безвідлучне проживання в одній квартирі.
Заявником, крім того, не надано доказів наявності спільного бюджету, участі у спільних витратах, виникнення усталених взаємних прав та обов?язків як членів сім?ї між заявником та ОСОБА_5 .
Самі лише пояснення свідків щодо загальних обставин, які пов?язані з тим, що ОСОБА_3 здійснює догляд за ОСОБА_5 , допомагає у побутових справах, не можуть бути підставою для встановлення факту постійного проживання однією сім?єю. Інших доказів на підтвердження факту їх проживання однією сім?єю, ведення спільного побуту, спільного господарства, бюджету, наявності між ними взаємних прав і обов'язків матеріали справи не містять.
Отже, суд вважає, що заявником не доведено факту постійного проживання однією сім?єю з ОСОБА_5 .
Заявник ОСОБА_3 також просить встановити факт догляду за ОСОБА_5 , який ніким не оспорюється і не заперечується. В призначенні компенсації як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі, Департаментом соціальної політики було відмовлено лише через те, що заявник не є членом сім?ї ОСОБА_5 , що суперечить порядку, встановленому Постановою КМУ від 23 вересня 2020 року №859.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви заяви ОСОБА_3 , заінтересована особа: Департамент соціальної політики Луцької міської ради, про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , заінтересована особа: Департамент соціальної політики Луцької міської ради, про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтереована особа: Департамент соціальної політики Луцької міської ради, адреса: Волинська обл., м. Луцьк, пр. Волі, 4а, код ЄДРПОУ 03191963.
Рішення у повному обсязі складено 03 листопада 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області І.Б. Плахтій