Справа № 158/2662/25
Провадження № 2/0158/1044/25
03 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі - Шрамко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
08 вересня 2025 року ТзОВ «Свеа фінанс» в особі його представника - Паладич А.О. звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивує тим, що 03.08.2024р. між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1673058 про надання споживчого кредиту, через телекомунікаційну систему за допомогою номера телефону позичальника НОМЕР_1 , який було зазначено ним у своїй анкеті в особистому кабінеті за допомогою одноразового ідентифікатора X498. Відповідно до розділу 1 вищевказаного кредитного договору, ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту.
ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в сумі 7300 грн шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку останній вказав при оформленні кредиту.
Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати та не в повному обсязі та/або не сплачував взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
29.01.2025 року між ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-03/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.
Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до вищевказаного договору факторингу, заборгованість відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №1673058 складає: 37098 грн 58 коп. з яких: заборгованість по тілу - 7299 грн 98 коп., заборгованість по відсотках - 17301 грн 00 коп., пеня - 12497 грн 60 коп.
З врахуванням наведеного просить суд стягнути з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за вищевказаним кредитним договором в розмірі 37098 грн 58 коп., а також понесені судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач по справі ОСОБА_1 не подала. Клопотання про розгляд даної цивільної справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін- до суду не надходило. Позовна заява з додатками була надіслана судом відповідачу за адресою її місця реєстрації, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою уповноваженої особи «Укрпошти» «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того на офіційному веб-порталі Ківерцівського районного суду Волинської області було розміщеного судове оголошення про наявність даної цивільної справи в провадженні суду, роз'яснено порядок розгляду даної справи, а також строк на подання відзиву на позовну заяву.
Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» або «інші причини», слід рахувати належно врученими.
Зокрема, у постановах від 14.08.2020р. та від 13.01.2020р. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив: «у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі».
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Судом встановлено, що 03.08.2024р. між ТзОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1673058 про надання споживчого кредиту, шляхом телекомунікаційну систему за допомогою номер телефону позичальника НОМЕР_1 , який було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті за допомогою одноразового ідентифікатора X498. Відповідно до розділу 1 вищевказаного кредитного договору, ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає позичальнику (споживачу) кредит в гривні в сумі 7300 грн, а споживач зобов'язується одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту (а.с. 7-24, 28).
29.01.2025 року між ТзОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-03/25, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (реєстру боржників) до вищевказаного договору факторингу, заборгованість відповідача по справі ОСОБА_1 за кредитним договором №1673058 складає: 37098 грн 58 коп. з яких: заборгованість по тілу - 7299 грн 98 коп., заборгованість по відсотках - 17301 грн 00 коп., пеня - 12497 грн 60 коп., що також стверджується розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором (а.с. 25-27, 29-42).
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України). Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належне виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є порушенням.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Кредитор у зобов'язанні замінюється іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги (пункт 1 частина 1 статті 512 ЦК України). Таким чином, в силу положень статей 512 та 1077 ЦК України, а також Договору факторингу Позивач набув прав (статусу) кредитора та всіх прав вимог за Кредитним договором по відношенню до Відповідача.
Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач по справі ОСОБА_1 істотно порушив умови кредитного договору №1673058 від 03.08.2024р. у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 37098 грн 58 коп., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме стягнення тіла кредиту та відсотків за користування ним в сумі 24600 грн 98 коп.
Що стосується нарахування позивачем пені в розмірі 12497 грн 60 коп., суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн).
Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому із відповідача на користь позивача стягується судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму - 1606 грн 35 коп. (24600 грн. 98 коп. / 37098 грн. 58 коп. х 2422 грн. 40 коп.).
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221) заборгованість за кредитним договором №1673058 від 03.08.2024 в сумі 24600 (двадцять чотири тисячі шістсот) грн 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ: 37616221) витрати по сплаті судового збору в сумі 1606 (одна тисяча шістсот шість) грн 35 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ: 37616221.
представник позивача - Паладич Аліна Олександрівна, юридична адреса: м. Київ, вул. Іллінська, буд. №8, РНОКПП: НОМЕР_4 ;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.