Справа № 158/2615/25
Провадження № 2/0158/1023/25
03 листопада 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі - Шрамко Н.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
02 вересня 2025 року представник позивача по справі ОСОБА_1 - адвокат Хомич О.В. звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ПАТ «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.02.2025 року о 15 год. 45 хв. в с. Жидичин, по вул. Шевченка, Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 » по другорядній дорозі в напрямку головної дороги М-19, не надала переваги в русі транспортному засобу марки «Hyundai Kona», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі М-19 в напрямку с. Княгининок, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 лютого 2025р. (справа №158/548/25, провадження №3/0158/178/25), яка набрала законної сили, визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладеного на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень.
В результаті протиправних дій ОСОБА_2 , яка застрахувала свою цивільно - правову відповідальність в ПАТ «ПЗУ Україна» (поліс EP.225336466), ОСОБА_1 було спричинено майнову шкоду у зв'язку з відновлювальним ремонтом транспортного засобу марки «Hyundai Kona», державний номерний знак « НОМЕР_2 » в розмірі 366 423,90 грн.
У страховому акті №53651/1 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» зазначено, що франшиза згідно полісу EP.225336466 становить 3200 грн, а ліміт відшкодування - 160 000 грн. Так, встановлено вартість страхового відшкодування у розмірі 156 800 грн., яке перераховане на рахунок ОСОБА_1 (платіжна інструкція №00137841 від 13.03.2025р.).
Однак, позивач не згідний із виплаченою йому сумою, оскільки вважає, що йому було завдано значно більші матеріальні збитки, у зв'язку з чим він звернувся в експертну установу для проведення автотоварознавчої експертизи автомобіля «Hyundai Kona», державний номерний знак « НОМЕР_2 » з метою встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту даного автомобіля внаслідок його пошкодження 17.02.2025 року.
Відповідно до висновку експерта №0027 від 30.03.2025 року:
- вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля HYUNDAI KONA ELECTRIC, номерний знак для разових поїздок №03 EX 0979, внаслідок його пошкодження в цінах на момент ДТП - 17.02.2025 року становить 547195 (п'ятсот сорок сім тисяч сто дев'яносто п'ять) грн 00 коп.;
- вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI KONA ELECTRIC, номерний знак для разових поїздок №03 EX 0979, на момент проведення дослідження становить 520395 (п'ятсот двадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн 89 коп., з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні;
- величина втрати товарної вартості вказаного автомобіля на момент проведення дослідження становить 26798 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн 81 коп.
Таким чином, невідшкодованою позивачу відповідачем лишається спричинений матеріальний збиток в розмірі - 165650 грн 00 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача по справі в користь позивача.
Крім того просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по справі пов'язані з оплатою судового збору при зверненні до суду з даним цивільним позовом в розмірі 1656 грн 50 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн 00 коп., а також витрати пов'язані з проведенням автотоварознавчої експертизи, вартість якої склала - 12000 грн.
11 вересня 2025р. ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання (а.с. 50).
Позивач по справі ОСОБА_1 та його представник - адвокат Хомич О.В. в підготовче засідання не з'явились, адвокат Хомич О.В. подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності сторони позивача. Просить позов задовольнити (а.с. 73-76).
Відповідач по справі ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилась, її представник - адвокат Ясинська Н.Є. подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони відповідача, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, відшкодування сплаченого судового збору та витрат на проведення експертизи визнає, щодо стягнення витрат на правничу допомогу просить суд врахувати їхню реальність, розумність та співмірність із складністю даної цивільної справи (а.с. 70).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ПАТ «ПЗУ Україна» будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень щодо даного цивільного позову до суду не подав (а.с. 53, 55).
Частинами 1, 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 17.02.2025 року о 15 год. 45 хв. в с. Жидичин, по вул. Шевченка, Луцького району Волинської області, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 » по другорядній дорозі в напрямку головної дороги М-19, не надала переваги в русі транспортному засобу марки «Hyundai Kona», державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі М-19 в напрямку с. Княгининок в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів, які отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 лютого 2025р. (справа №158/548/25, провадження №3/0158/178/25), яка набрала законної сили, визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладеного на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень (а.с. 14).
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується той факт, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована у ПАТ «ПЗУ Україна», яка в межах ліміту відповідальності нарахувала та виплатила потерпілому - позивачу по справі ОСОБА_1 156800 грн 00 коп. страхового відшкодування. Виплата грошових коштів позивачу підтверджується копією платіжної інструкції №00137841 від 13 березня 2025р. (а.с. 16).
Як вбачається із експертного висновку №0027 від 30.03.2025 року:
вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), завданого власнику автомобіля HYUNDAI KONA ELECTRIC, номерний знак для разових поїздок №03 EX 0979, внаслідок його пошкодження в цінах на момент ДТП - 17.02.2025 року становить 547195 (п'ятсот сорок сім тисяч сто дев'яносто п'ять) грн 00 коп.;
- вартість відновлювального ремонту автомобіля HYUNDAI KONA ELECTRIC, номерний знак для разових поїздок №03 EX 0979, на момент проведення дослідження становить 520395 (п'ятсот двадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн 89 коп., з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні;
- величина втрати товарної вартості вказаного автомобіля на момент проведення дослідження становить 26798 (двадцять шість тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн 81 коп. (а.с. 17-26).
Згідно протоколу (акт) огляду транспортного засобу №2672 від 25.02.2025р., експертом - автотоварознавцем Демидюком В.Т. було проведено огляд транспортного засобу марки: HYUNDAI KONA ELECTRIC, номерний знак для разових поїздок №03 EX 0979 із зазначенням наявних пошкоджень (а.с. 27).
Доказів сплати відповідачем позивачу різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту суду не надано та матеріали справи не містять. Будь-яких клопотань в ході розгляду даної цивільної справи, зокрема, про призначення судової автотоварознавчої експертизи відповідач ОСОБА_3 суду не заявляла, погодившись з доказами наданими стороною позивача, що стверджується заявою про визнання позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків - п. 9 Постанови).
Як встановлено судом, сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, що мала місце 17.02.2025 року о 15 год. 45 хв. в с. Жидичин, по вул. Шевченка, Луцького району Волинської області, вина відповідача по справі ОСОБА_2 у спричиненні даної ДТП та виплата позивачу страховою компанією суми страхового відшкодування в межах ліміту у розмірі 156800 грн 00 коп.
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст. 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням належного йому автомобіля марки HYUNDAI KONA ELECTRIC, номерний знак для разових поїздок №03 EX 0979 внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням в розмірі 165650 грн 00 коп.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Щодо витрат на оплату послуг експерта, що визнається відповідачем.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Згідно з ч.ч. 6-8 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Позивач заявив до стягнення з відповідачки 12000 грн. витрат на оплату послуг експерта за проведення експертизи згідно договору про надання послуг №0023/25 від 25.02.2025р., рахунок №0024 від 25.02.2025, квитанція до платіжної інструкції №1.98956465.1 від 26.02.2025р., акт прийому - передачі виконаних робіт експертом (а.с. 33-36), які підлягають стягненню з відповідачки в користь позивача.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню витрати на оплату послуг експерта в розмірі 12000 грн.
Також при зверненні до суду з даним цивільним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1656 грн 50 коп.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Оскільки позов підлягає до задоволення, тому судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 1656 грн 50 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Позивач по справі ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 в його користь 10 000 витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надає суду договір про надання правничої допомоги №01/11-04 від 11.04.2025р., додаткова угода №1 до договору від 11.04.2025р. (розрахунок судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи), акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 29.10.2025р., квитанція №1 від 29.10.2025р. про оплату гонорару адвоката в сумі 10000 грн., ордер на надання правничої допомоги серії АС №1153834 від 16.10.2025р. (а.с. 81-85).
У заяві про визнання позовних вимог відповідач по справі ОСОБА_2 щодо стягнення витрат на правничу допомогу просила суд врахувати їхню реальність, розумність та співмірність із складністю даної цивільної справи.
В частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Враховуючи положення цивільного процесуального законодавства суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Врахувавши конкретні обставини цієї справи, час, витрачений адвокатом на надання правової допомоги, відсутність судових засідань в присутності представника позивача, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру у зв'язку з чим суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, яку слід стягнути з відповідача в користь позивача в сумі 8000 грн 00 коп.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі ст. ст. 10, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) 165650 (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 00 коп. матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп. відшкодування витрат понесених на проведення експертного дослідження.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) 1656 (одна тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн 50 коп. судового збору та 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Волинського апеляційного суду безпосередньо або через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ;
представник позивача: адвокат Хомич Олена Володимирівна, юридична адреса: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34, офіс №204, РНОКПП: НОМЕР_5 , діє на підставі договору про надання правничої допомоги №01/11-04 від 11.04.2025р. та ордера на надання правничої допомоги серії АС №1153834 від 16.10.2025р.;
відповідач: ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
представник відповідача: адвокат Ясинська Надія Євгенівна, юридична адреса: селище Ратне, вул. Василя Стуса, 10, Ковельського району Волинської області, РНОКПП: НОМЕР_6 , діє на підставі договору про надання правничої допомоги Б/Н від 20.10.2025р. та ордера на надання правничої допомоги серії АС №1160447 від 21.10.2025р.;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «ПЗУ Україна», юридична адреса м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ: 20782312.
Суддя Ківерцівського районного суду
Волинської області С.В.Поліщук