Провадження № 33/803/1484/25 Справа № 214/1637/25 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.
06 жовтня 2025 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А. захисника особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Гаркавого М.С. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2025 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно постанови 18.02.2025 о 17 год. 48 хв., в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вул. Вільної Ічкерії, біля будинку №6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Land Rover Range Rover Sport д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. На законну вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров'я КП «КБЛНПД» ДОР водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475198, 475344. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З таким судовим рішенням не погодився захисник Ільчук Д.Ю. який діє в інтересах ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку, вважаючи, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що протокол складено з грубими порушеннями, вказано лише на «ознаки сп'яніння», а не на «стан алкогольного сп'яніння», що не відповідає диспозиції ст.130 КУпАП та п.2.5 ПДР. Протокол складено без присутності двох свідків, як того вимагає Порядок, та без проведення огляду на місці чи у закладі охорони здоров'я в належний спосіб. Направлення на медичний огляд вважається недопустимим доказом, оскільки не містить підпису ОСОБА_2 про ознайомлення, не було йому вручено, а зазначені у ньому ознаки сп'яніння відрізняються від протоколу. Акт огляду взагалі відсутній у матеріалах справи, що свідчить про не проведення огляду. При цьому ознаки сп'яніння, зазначені в документах, не співпадають та не підтверджуються доказами. Вказує, що на відео відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом - на відеозаписах рух авто не зафіксований, не зазначено підстав зупинки. Протокол містить численні недоліки: відсутні докази правомірності зупинки, не надано довідку про технічний засіб відеозапису, були допущені порушення правил його оформлення, права ОСОБА_2 не роз'яснювались. Вказує, що усі сумніви тлумачаться на користь особи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження - закриттю за відсутністю події та складу правопорушення.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторони захисту, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону судом першої інстанції належним чином не дотримані.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, та не надав належної оцінки наданим доказам. Це призвело до передчасного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ознаки сп'яніння, оголошені водієві працівниками поліції під час зупинки автомобіля, не відповідають ознакам, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, а також відрізняються від ознак, наведених у направленні водія на медичний огляд, є слушними. Вказані документи містять розбіжності у відомостях щодо ознак сп'яніння, що свідчить про непослідовність та неналежне виконання службових обов'язків працівниками поліції під час фіксації таких ознак.
Як убачається з матеріалів справи та відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, перший екіпаж патрульної поліції зупинив автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів і спілкування між собою один поліцейський запитав у напарника: «Запаху нема?», на що той відповів: «Ні».
Надалі працівники поліції виявили у водія певні зовнішні прояви, які вони розцінили як можливі ознаки сп'яніння. Ці ознаки згодом були зазначені у направленні водія для проходження медичного огляду: «запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці».
При цьому зазначене направлення було заповнене одним працівником поліції, але підписане іншим - тим, який прибув пізніше у складі другого екіпажу.
Відеозапис підтверджує, що працівник поліції другого екіпажу, до моменту прибуття не спілкувався з водієм та не проводив його безпосереднього огляду. Після прибуття на місце зазначена працівниця поліції, не спілкуючись із водієм, який у цей час стояв на відкритій місцевості та розмовляв телефоном, одразу повідомила про виявлення ознаки сп'яніння - «запах алкоголю з порожнини рота».
У подальшому між працівниками поліції відбулася розмова, під час якої працівниця другого екіпажу запитала у своїх колег: «Тільки запах?», на що отримала відповідь: «Запах, тремтіння, почервоніння». При цьому самі працівники поліції одразу висловили припущення, що почервоніння обличчя та тремтіння рук могли бути спричинені холодною погодою, зазначивши, що ці ознаки вже внесені до направлення.
Після цього працівниця другого екіпажу повідомила, що буде оформлювати матеріали від свого імені, та повторно озвучила ознаки сп'яніння: «запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя». Проте остання ознака - зміна кольору шкіри - взагалі не була відображена у письмовому направленні. У подальшому працівниця поліції висунула вимогу до водія пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Зазначені обставини чітко зафіксовані на відеозаписах із нагрудних камер працівників поліції, що долучені до матеріалів справи.
Аналіз цих відеоматеріалів свідчить, що працівники поліції першого екіпажу не встановили наявності запаху алкоголю, а ознаки почервоніння та тремтіння поставили під сумнів, оскільки було холодно. Натомість працівниця другого екіпажу зазначила про наявність запаху алкоголю, не спілкуючись безпосередньо з водієм, та додатково назвала ознаку, яку не зазначила у направленні, а ті ознаки які були вписані у направленні, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає дійсності, взагалі не повідомила водію.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції свідчать про упереджене ставлення до водія та формальний підхід до оформлення матеріалів справи. У зв'язку з цим вимогу працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі не можна визнати обґрунтованою та законною.
За таких обставин дії працівників поліції не можуть бути визнані правомірними, а складені ними процесуальні документи - належними та допустимими доказами у справі, оскільки вони суперечать один одному та не підтверджують факт перебування водія у стані сп'яніння.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надані поліцією матеріали не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вини в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника Ільчука Д.Ю. задовольнити.
Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя