16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1250/25
Провадження № 2/730/566/2025
"03" листопада 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, яка навчається,
ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) щомісячно в розмірі частини від всіх видів його доходу з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання дитини, але не більше, ніж до досягнення нею 23-річного віку.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що їх спільний з відповідачем син ОСОБА_4 зареєстрований та проживає разом з нею; знаходиться на її утриманні; із 01.09.2025 є здобувачем вищої освіти першого (бакалаврського) рівня другого курсу денної форми навчання Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва спеціальності 051 Економіка, освітньої програми Економіка підприємств ІТ-бізнесу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, з фінансуванням навчання за рахунок коштів фізичної особи. За умови повного виконання навчального плану та успішного складання державних екзаменів він закінчить навчання 30.06.2028. Після досягнення повноліття він продовжує навчання, інших доходів не має, перебуває на повному утриманні своєї матері, але цих коштів не вистачає й ОСОБА_4 потребує фінансової допомоги, тоді як батько ОСОБА_2 також спроможний і повинен підтримувати його матеріально, але добровільно матеріальної допомоги не надає.
Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач був повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_2 (відповідач по справі) та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Борзнянського районного управління юстиції, актовий запис № 07.
На даний час шлюб між батьками розірвано згідно рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 07.06.2013 у справі № 730/784/13-ц.
25.07.2015 ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Плисківською сільською радою Борзнянського району Чернігівської області.
ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір'ю, ОСОБА_3 , вітчимом ОСОБА_7 та братом ОСОБА_8 , й після досягнення повноліття продовжує навчатися на першому (бакалаврському) рівні другого курсу денної форми навчання Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва спеціальності 051 Економіка, освітньої програми Економіка підприємств ІТ-бізнесу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, з фінансуванням навчання за рахунок коштів фізичної особи. Термін навчання до 30.06.2028.
Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч.1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб".
Статтею ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
У своїй постанові від 29 січня 2018 по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 № 6-186цс14.
Разом з цим необхідно пам'ятати, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи те, що відповідач є працездатною особою та має фізичну можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої дочки під час навчання, суд уважає, що аліменти можуть бути стягнуті в розмірі частини від всіх видів його доходу.
Позивачкою доведено, що вона утримує спільного з відповідачем сина, який набув повноліття та не досяг віку 23 років, при цьому він продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням.
Таким чином суд приходить до переконання, що, оскільки утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, є обов'язком батьків, а відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу, хоча може її надавати, стягнення аліментів є обґрунтованим.
Зазначені обставини підтверджуються копіями паспортів, витягу з реєстру територіальної громади, свідоцтв про народження, шлюб рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області про розірвання шлюбу, договору про навчання, додаткової угоди до Договору про надання платної освітньої послуги, довідками про склад сім'ї, про навчання.
З врахуванням наданих сторонами доказів, з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі частини від всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з дня подачі даної позовної заяви і до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-річного віку за умов продовження навчання, що, на думку суду, є достатнім для забезпечення рівня життя повнолітнього сина, виходячи з засад розумності та справедливості.
Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання. За змістом приписів ст. 201 СК України до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
У даній конкретній справі, аліменти з відповідача на користь позивачки слід стягувати з дня пред'явлення позову до суду - 26 серпня 2025 і до припинення навчання, але не пізніше 23 липня 2030 (досягнення ОСОБА_4 23-річного віку).
Крім того, у даній справі суд ураховує висновки Верховного Суду, а саме те, що законодавець визначив обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, тобто на весь період навчання, який охоплює час від вступу до закінчення навчання чи відрахування з навчання. Таким чином, відповідач не звільняється від обов'язку сплачувати аліменти під час перебування дитини на канікулах (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17).
Крім того, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, не залежить від форми навчання (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 644/3610/16-ц).
Зважаючи на звільнення позивачки від сплати судового збору при подачі позовної заяви в даній категорії справ (п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 1073,60 грн судового збору.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.199-201 СК України, ст.ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на навчання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти в розмірі частини від всіх видів його доходу щомісячно, починаючи з 26 серпня 2025, і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше, ніж до 30 червня 2028.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ріхтер В.В.