Справа № 953/9389/25
н/п 2/953/3910/25
(заочне)
30 жовтня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Колесник С.А.,
секретар судового засідання - Смаль Ю.О.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
08.09.2025 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Сарана А.О.., який діє на підставі довіреності, звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 23.08.2024-100002964 від 30.08.2024 у розмірі 20400,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) № 23.08.2024-100002964. За умовами вказаного договору позичальнику був наданий кредит у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.08.2024 року, строком на 105 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. ОСОБА_1 зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на день звернення до суду з позовною заявою у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 20 400 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000 грн, заборгованість за процентами - 6720,00 грн., комісія 1680 грн. та неустойка за кожний день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання у розмірі 4000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2025 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.09.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
30.08.2024 року ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти), відповідно до пункту 3.1 якої, Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором).
Зазначений договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е419.
Згідно умов, викладених у заявці кредитного договору № 23.08.2024-100002964 (кредитної лінії) від 30.08.2024, підписаний ОСОБА_1 : сума кредиту 8000,00 гривень строк, на який надається кредит 105 днів з дати його надання; Дата повернення кредиту12.12.2024; Продовження (лонгація, пролонгація) строку договору не передбачена.
Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку(п.6).
Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку(п.7).
Підписавши вказану Заявку одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив, Позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1, 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii), примірник цього договору, паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України "Про споживче кредитування"(п.22).
Позивачем було здійснено перерахування кредитних коштів в сумі 8000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу: Видача за договором кредиту №23.08.2024-100002964.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заявки про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження Е419, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 8000 грн.
З наданої позивачем довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №23.08.2024-100002964 від 30.08.2024 становить 20 400,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 6720 грн., комісії за надання 1680 грн., неустойки 4000 грн.
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Між позивачем та відповідачемукладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачкою не надано.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
У договорі № 23.08.2024-100002964 від 30.08.2024, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання ТОВ «Споживчий центр» перед відповідачем виконав, перерахувавши останньому обумовлені кредитним договором кошти.
Враховуючи, що ОСОБА_1 , взятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконав, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надав, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 14 720,00 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 8000,00 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 6720,00 гривень.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості за нарахованою комісією не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Пунктом 8 заявки споживача від 10.02.2025, яка є невід'ємною частиною кредитного договору визначено, що Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 7% від суми Кредиту та дорівнює 560 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.
Окрім того, пунктом 9 визначено - Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 560 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
З Довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 23.08.2024-100002964 від 30.08.2024 вбачається, що за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за комісією в розмірі 1680 грн.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Частиною четвертою статті 42 Конституції Українипередбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно з ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом ч.3 ст.509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниє обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07.06.2023 у справі №686/14530/15 (провадження №61-13299св22).
Враховуючи те,що відповідачевівстановлено щомісячну плату за послуги Банку,які зазаконом повиннінадаватись безоплатно та відсутність в матеріалах справи доказів надання таких послуг, суд дійшов висновку проте, що положення пунктів 8-9 договору № 23.08.2024-100002964 від 30.08.2024 є нікчемними, а тому сума заборгованості по простроченій комісії в розмірі 1680 грн. стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, то суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило стягнути із відповідача неустойку, в розмірі 4000,00 гривень.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Щодо посилань представника позивача на те, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
З системного аналізу як приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», про які вказує скаржник, так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Враховуючи викладене вище, з урахуванням викденого на території України військового стану, дія якого неодноразово продовжувалась, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки слід відмовити.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнує з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр" заборгованість у розмірі 14720,00 гривень, яка складається із: основного боргу в розмірі 8000,00 гривень, заборгованості по процентам в розмірі 6720,00 гривень.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (72.16%) та стягує з відповідачки на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1748,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,19,81,141,263-265,268,272,273-276,280-284 ЦПК України, ст.ст. 207,610,627-629,638,525,526,536,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 23.08.2024-100002964 від 30.08.2024 в розмірі 14 720 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ: 37356833, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А;
Відповідач: ОСОБА_1 ,, РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 30.10.2025.
Суддя С.А.Колесник