Справа № 729/1250/25
3/729/562/25
22 жовтня 2025 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря Шолудько Ю.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Києва, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 , одружений, не працює, раніше до адмінвідповідальності не притягувався,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_1 27.07.2025 о 17 год. 20 хв. в с. Браниця Ніжинського району Чернігівської області по вул. Шевченка, 1 керував автомобілем марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820, результат огляду склав 1,59 проміле, тест 1531, чим порушив п. 2.9 а ПДР та скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також ОСОБА_1 27.07.2025 о 17 год. 20 хв. в с. Браниця Ніжинського району Чернігівської області по вул. Шевченка, 1, керуючи автомобілем марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на паркан, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР та скоїв адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою від 01 серпня 2025 року адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, ч.1 ст. 130 КУпАП об'єднано в одне провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю, а за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та пояснив, що 27.07. 2025 року близько 17 год. 20 хв. керував транспортним засобом марки Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 в с. Браниця по вул. Шевченка. Під час руху автомобіля виникли технічні несправності, в результаті чого він не справився з керуванням та здійснив наїзд на паркан. Після вчинення ДТП він разом з власником домогосподарства, якому пошкодив паркан домовились про його ремонт, а потім вживали спиртні напої. До вчинення пригоди він спиртних напоїв не вживав та керував автомобілем тверезим. На місце пригоди через деяких час приїхали працівники поліції та на їх вимогу він пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду склав 1,59 проміле, який йому було оголошено. Працівники поліції повідомили його про те, що на нього буде складено протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАп. Вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнає, оскільки працівники поліції не з'ясували у нього коли саме він вживав спиртні напої до вчинення дорожньо -транспортної пригоди чи після. Він особисто їм також таких обставин не повідомляв, разом з тим не заперечував що вживав спиртні напої. Крім того перед тим як пройти огляд на стан сп'яніння працівники поліції не провели тестування газоаналізатора разом з трубкою. Про те, що він не згоден з результатом огляду працівникам поліції не повідомляв, протоколи та акт огляду підписував добровільно. Дії працівників поліції він не оскаржував.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 27 липня 2025 року в с. Браниця він біля магазину пив каву, в цей час до нього на автомобілі під'їхав ОСОБА_1 , який перебував за кермом. Вони декілька хвилин поговорили і ОСОБА_1 поїхав в сторону школи, при цьому він був тверезий. Через декілька хвилин він почув звук удару. Згодом він дізнався, що за участю ОСОБА_1 сталася дорожньо - транспортна пригода.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 27.07.2025 після обіду точного часу він не пам'ятає зустрівся з ОСОБА_1 , який їхав на автомобілі, він зупинився, поговоривши про свої справи ОСОБА_1 поїхав далі. Останній був тверезий, запаху алкоголю він не відчував.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що 27.07.2025 року вони під час чергування отримали повідомлення про дорожньо -транспортну пригоду в с. Браниця. Прибувши через декілька хвилин на місце пригоди вони побачили, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 пошкодив паркан по вул. Шевченка, 1. Останній пояснив, що в нього виникла поломка у автомобілі, в результаті чого сталась ДТП. При цьому водій вів себе не адекватно, виражався нецензурною лайкою, сварився та погрожував фізичною розправою власнику господарства, бив руками по автомобілю. На їх зауваження не реагував. У нього були ознаки алкогольного сп'яніння і на їх вимогу водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер. Перед проведенням огляду було здійснено тестування, згідно якого газоаналізатор був готовий для проведення тесту і водій особисто відкрив трубку, вставив в газоаналізатор та пройшов тест, результат якого становив 1,59 проміле, про що було повідомлено водія та роз'яснено, що на нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП - за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Жодного тиску на нього не було здійснено, навпаки вони намагалися його заспокоїти. Про те, що він вживав спиртні напої разом з власником пошкодженого паркану вже після вчинення дорожньо транспортної пригоди він не повідомляв., говорив тільки що вживав спиртні напої. З актом огляду погоджувався про що поставив свій підпис. Також добровільно підписав протоколи про адміністративні правопорушення, та отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, про що поставив свій підпис.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, надані в судовому засіданні, свідків, суд приходить до такого висновку.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надаючи правову оцінку діянню ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП суд вважає зазначити наступне.
Згідно п.п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Факт дорожньо - транспортної пригоди 27.07.2025 о 17 год. 20 хв. в с.Браниця по вул. Шевченка, 1 за участю автомобіля Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №832116 від 27.07.2025 підтверджено в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , схемою ДТП, на якій зафіксовані місце зіткнення транспортного засобу з парканом господарства № 1 по вул. Шевченка в с. Браниця. письмовими пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з яких вбачається, що 27.07.2025 у вечірній час водій автомобіля форд фієста, здійснив наїзд на паркан по вул. Шевченка, 1 та пошкодив ворота, 9 секцій бетонного паркану та хвіртку домогосподарства; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; відеозаписом з бодікамери поліцейських на якому зафіксовано, що ОСОБА_8 спілкуючись з працівниками поліції не заперечує того, що він вищевказаним автомобілем в'їхав у паркан господарства по вул. Шевченка, 1.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів.
Відповідальність згідно ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Враховуючи зазначені докази, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.
Надаючи правову оцінку діянню ОСОБА_8 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд зважає на наступне.
У відповідності до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 1.3 ПДР водії зобов'язані неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, в тому числі і п. 2.9 «а» .
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Відповідно до пункту 3, 7 розділу І даної Інструкції,ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як видно із дослідженого відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських після прибуття останніх на місце події у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. У відповідності до вимог Інструкції поліцейськими СРПП ВП№2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області було запропоновано пройти водієві огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки.
На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого становив 1,59 проміле, з яким був ознайомлений останній. Поліцейськими повідомлено, що на нього буде складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Висловлюючи вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння працівники поліції виконали вимоги вищезазначеної інструкції, послідовність їх дій відповідає нормам закону.
Твердження ОСОБА_1 про те, що йому поліцейські не озвучили результат огляду з яким він був не згоден, не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються підписаним ним особисто актом огляду, де він погоджується з його результатом, а також відеозаписом на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 вказує, що 1,59 проміле алкоголю виявленого в нього знаходиться в межах допустимої норми алкоголю в крові, яка становить 2 проміле. При цьому поліцейські роз'яснили ОСОБА_1 , що допустима норма не 2 проміле, як він вважає, а 0,2 проміле, а тому він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Також слід звернути увагу, щона відеозаписі відсутня будь-яка незгода з результатом огляду, протоколом складеним за ч.1 ст. 130 КУпАп, яку ніби - то висловлював ОСОБА_1 . Натомість зафіксовано, що останній неодноразово повідомляв поліцейським, що вживав спиртні напої.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність як за керування транспортним засобом в стані сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнав себе винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена в судовому засіданні зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 843218 який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, роздруківкою тестування на алкоголь до вказаного протоколу, в якому зазначений результат тесту 1,59 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів підписаний особисто ОСОБА_1 , з якого вбачається, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розпискою, яка підтверджує відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Згідно положень ст. 277 КУпАП про адміністративні правопорушення, як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є данні, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу, у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитись у зазначений час, дати правдиві пояснення.
Крім того, інспектор поліції, уповноважений на складання протоколу про адміністративні правопорушення, складає його як службова особа, яка спостерігала це правопорушення і не може скласти протокол зі слів інших осіб, не прибувши на місце та не переконавшись в дійсності тих подій, що відбулися.
При цьому, інспектор поліції може бути допитаний у судовому засіданні з приводу фактичних обставин, встановлених під час оформлення ним матеріалів, або ж надати пояснення з приводу фактів, що викликають заперечення.
У даному випадку, поліцейські були допитані у судовому засіданні, ОСОБА_1 ставив їм запитання, а суд оцінивши їх покази у сукупності з іншими наявними доказами у матеріалах справи та вважає їх правдивими, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, а також підтверджуються відеозаписом, переглянутим в судовому засіданні.
Чинне законодавство про адміністративні правопорушення не містить особливого порядку залучення доказів по справі.
Разом з цим, суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскільки вони не були очевидцями події та перебувають в приятельських стосунках із особою, яка притягується до адмінвідпоідальності, а тому зацікавлені в уникненні ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він вживав спиртні напої разом з власником пошкодженого паркану, після вчинення дорожньо - транспортної пригоди не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються показами поліцейських ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка зазначили, що після повідомлення про ДТП вони прибули на місце пригоди через невеликий проміжок часу, ОСОБА_1 не заперечував про те, що він вживав спиртні напої, але не говорив, про те, що він їх вживав вже після пригоди. Крім цього пояснили, що останній був агресивно налаштований щодо власника паркану, ображав його нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, кидався до нього битися, тому малоймовірно щоб вони разом вживали спиртні напої. Також спростовуються його доводи і відеозаписом дослідженим в судовому засіданні, з якого вбачається що на місце пригоди поліцейські прибули о 17год. 30 хв., що відображено на записі, а згідно рапорту чергового, повідомлення від ОСОБА_6 на службу 102 надійшло о 17 год.18 хв. Тому суд вважає, що малоймовірно за короткий час вживання алкоголю в такій кількості, щоб результат на вміст алкоголю в крові становив 1,59 проміле. На відеозаписі також не зафіксовано про те, що водій повідомляв працівників поліції про вживання ним алкоголю після пригоди, він тільки стверджував про те, що він дійсно вживав спиртні напої. В судовому засіданні, на запитання суду, ОСОБА_9 відповів, що йому нічого не заважало повідомити про цей факт працівникам поліції. Тому суд вважає такі доводи останнього надуманими, так як не підтверджені жодними доказами.
Твердження ОСОБА_1 про те, що під час проведення огляду на стан сп'яніння поліцейські не протестували газоаналізатор з вставленою трубкою, не заслуговують на увагу, оскільки з відеозапису видно, що працівник поліції налаштовує прилад та повідомляє, що прилад готовий до проведення огляду. Трубку, необхідну для його проведення ОСОБА_1 особисто розпаковує та продуває газоаналізатор. Результат огляду становить 1,59 проміле.
Також доводи про те, що він розпаковував трубку брудними руками, перемотаними брудними ганчірками, які були надані працівниками поліції для того щоб зупинити кров, що могло вплинути на результат огляду на стан сп'яніння не можуть бути взяті до уваги, враховуючи таке.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ цієї Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Вміст алкоголю вимірюється газоаналізаторами, які перераховують вміст алкоголю в повітрі у вміст алкоголю в крові за відповідним співвідношенням.
Алкотестер - це прилад, який використовується, щоб визначити рівень алкоголю в крові у особи, тобто прилад, який допомагає визначити кількість концентрації алкоголю в крові людини шляхом аналізу повітря, яке видихає людина.
Пунктом 5 статті 8 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Цифровий показник тесту у водія ОСОБА_1 складав 1,59 проміле, що значно більше 0,2 проміле алкоголю в крові, що поза розумним сумнівом доводить його винуватість в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а проведення огляду з брудними руками перемотаними брудними ганчірками жодним чином не впливає на результат огляду - на рівень вмісту алкоголю в крові.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право в суспільстві відображається в поведінці його членів та має вид соціального факту. Встановлені в суспільстві правила поведінки є обов'язковими для всіх членів суспільного життя. За порушення особи встановлених правил поведінки в суспільстві передбачається юридична відповідальність.
Вид і міра покарання за вчинення діяння, передбаченого ст.130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків.
Вказане обґрунтовується тим, що коли особа перебуває під дією певних речовин, які знижують увагу і швидкість реакції, вона нездатна належно реагувати на особливості дорожньої обставини.
Тобто, життя та здоров'я учасників дорожнього руху залежать від випадку чи трапиться на руху такої особи аварійна ситуація або складна дорожня обстановка, чи ні.
Тому, діяння за ст.130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху та має посилену юридичну відповідальність в суспільстві.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, наголошено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи зазначені докази, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Згідно з приписами ст. 36 КУпАП, якою передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП суд враховує характер вчинення правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обставини, що обтяжують відповідальність, майновий стан, та приходить до висновку про можливість застосування до правопорушника адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 124, ч.1 ст. 130, ст.ст. 280-284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП і призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений особою, щодо якої він застосований, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі несплати штрафу у встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП строк, стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя Л.М.Демченко