Справа № 195/1684/24
Провадження № 2/195/103/25
27.10.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі судового засідання - Левкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник - Підлетейчук Мирослав Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Балковий Руслан Леонідович, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору,
Описова частина.
Короткий зміст позовної заяви.
представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Підлейтечук М.М., звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1201-7818 від 07.05.2023 року в розмірі 90000 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 72000 грн., а також суму сплаченого судового збору 2422,4 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.05.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598 і громадянином ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1201-7818.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1683, для підписання кредитного договору 1201-7818 від 07.05.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.
Таким чином на підтвердження факту видачі кредиту, кредитодавець додає до цієї позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Станом на 15.07.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 178 110,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 160 110,00 гривень.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме
часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 88110,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 90 000,00 гривень.
Таким чином, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 18000,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 72000,00 гривень, що разом становить 90 000,00.
У разі здійснення позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 90000,00 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 88110,00 гривень, а дію кредитного договору -
припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу позичальника.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Балковий Р.Л., звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору.
Позов обґрунтовує тим, що на початку травня 2023 року, ОСОБА_1 прямував в м. Запоріжжя з села Настасіївка електропотягом. Мобільний телефон як завжди був у передній кишені брюк. Мобільним телефоном не користувався, вхідних дзвінків не робив, жодних сайтів не відвідував. Вийшов з електропотягу на станції Дніпробуд-2 в м. Запоріжжя, і лише через декілька годин помітив, що телефон втратив. Паролю на ньому не мав, був встановлений додаток «Дія», і малися лише фотокопії документів що підтверджують особу. В поліцію не звертався, так як матеріальної цінності телефон не має. До того ж в чохлі для телефону була стара платіжна карта АТ КБ «ПриватБанк» на яку отримував стипендію коли навчався у навчальному заході. Платіжною карткою не користувався вже давно, оскільки студентом вже не був, та кошти на неї не надходили. Про кредит дізнався 09.01.2025, коли отримав копію позовної заяви в листі від Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
Вважає, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось з позовом безпідставно, тому що саме він кредитів не брав, жодними грошима не користувався.
Відповідно ч.5 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом), проведення фінансової операції, відкриття рахунка.
Слід звернути увагу на що відповідно нормі обов'язковою є не лише верифікація особи, а і її ідентифікація. І для того щоб якісно здійснювати заходи ідентифікації та верифікації осіб, що звертаються до фінансових установ законодавець наділив останніх значним обсягом прав для отримання необхідної інформації.
Так на підставі вищенаведеного можна зробити висновок, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» для виконання вимог належної перевірки мав право: витребувати офіційні документи у контрагента; витребувати необхідну інформацію в державних органах та у державних реєстраторів. До того, Положенням «Про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженої постановою Правління НБУ №107 від 28.07.2020 в редакції від 15.01.2021 року, так як саме вона була чинна на момент «укладання» оспорюваного договору.
Так як висновок, у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до укладання будь якого Договору кредитування є прямий обов'язок ідентифікувати та верифікувати особу контрагента. Якщо ідентифікація може бути проведена на підставі інформації наданої клієнтом, то його верифікація в будь якому випадку вимагає надання офіційних документів кредитодавцю.
Так з'ясовується, що для отримання кредиту від будь якой Кредитної спілки і від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в тому числі, необхідно надати оригінали ідентифікаційних документів. Або фізично бути присутнім при верифікації з працівником установи, або за допомогою відеозв'язку.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» належним чином особу що скористалась паспортними даними відповідача не встановлювали, так як у випадку належної верифікації кредитний договір не міг би бути укладеним взагалі, тому що він укладався не ОСОБА_1 .
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Можливість підписати договір електронним підписом одноразового ідентифікатора прямо передбачена ЗУ «Про електронну комерцію», і вже знайшла своє місце у судовій практиці. Однак, для використання такого засобу підписання є певні обмеження. Як вбачається з постанови від 29 травня 2024 року у справі № 545/1750/21 для використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором особа підписанта повинна бути верифікована, так як в іншому випадку неможливо ідентифікувати особу підписанта. До того ж для обрання такого способу підписання необхідна письмова згода його сторін.
Так відповідно до описаного в при укладанні правочину були порушені вимоги встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: кредитодавець в супереч ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не здійснив необхідних заходів для верифікації та ідентифікації особи що укладала договір; волевиявлення ОСОБА_1 не було направлено на отримання кредитних коштів, він взагалі до дня отримання копій позовної заяви не знав про факт укладання Договору 1201-7818 від 07.05.2023 від його імені; правочин по суті не був спрямований на надання кредитних коштів для задоволення потреб ОСОБА_1 , так як ці кошти де-факто він не отримав.
Тобто, не дотримання усіх вимог законодавства щодо індифікації та верифікації клієнта, призвело до укладання правочину, який не повинен був укладатися взагалі.
Таким чином, просить позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовільнити в повному обсязі, визнати оспорюваний Договір кредитування від 07.05.2023 № 1201-7818 між «ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 недійсним. Стягнути з «ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211.20 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2025 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 21.01.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Балковий Руслан Леонідович, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору об'єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник - Підлетейчук Мирослав Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, перейдено до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року закрито підготовче провадження по справі за призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Резуєв Є.В подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник відповідача - адвокат Балковий Р.Л., у своєму клопотанні просить провести судове засідання за його відсутності, у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відмовити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
20.01.2025 року представник відповідача - адвокат Балковий Р.Л. подав відзив на позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у якому зазначив, що відповідач заперечує взагалі укладання Договору 1201-7818 від 07.05.2023. Жодних звернень до кредитодавця не ініціював, кредитними коштами не користався.
На початку травня 2023 року, прямував в м. Запоріжжя з села Настасівка електропотягом. Мобільний телефон як завжди був у передній кишені брюк. Мобільним телефоном не користувався, вхідних дзвінків не робив, жодних сайтів не відвідував. Вийшов з електропотягу на станції Дніпробуд-2, і лише через декілька годин помітив, що телефон втратив. Паролю на ньому не мав, був встановлений додаток «Дія», і малися лише фотокопії документів що підтверджують особу. В поліцію не звертався, так як матеріальної цінності телефон не має. До того ж в чохлі для телефону була платіжна карта АТ КБ «ПриватБанк» на яку отримував стипендію. Платіжною карткою не користувався певний час, оскільки вона була для нарахувань
стипендії, а на час втрати картки та телефону, студентом вже не був. Про кредит дізнався 09.01.2025, коли отримав копію позовної заяви в листі від Томаківського районного суду Дніпропетровської області. Вважає, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось з позовом безпідставно, тому що саме він кредитів не брав, жодними грошима не користувався.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так відповідно норм ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію» законодавець передбачає укладання договору кредитування в електронній формі. Однак порядок підписання договору може регулюватися і самим договором. За загальним правилом викладеним в ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» направлення контрагенту акцепту, що у випадку договору 1201-7818 від 07.05.2023 р. є використання споживачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно п. 3.8 договору 1201-7818.
Так по суті Кредитодавець минув стадію підписання договору, що прямо вбачається з повного тексту п. 3.8 договору 1201-7818 від 07.05.2023: «У разі погодження із запропонованими Кредитодавцем умовами Договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції Кредитодавця (акцепт) шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС - повідомлені або надається шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий Позичальником, що вважається підписанням Договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Накладення Позичальником електронного підпису в формі одноразового ідентифікатору здійснюється шляхом введення отриманого одноразового паролю у відповідне поле форми веб-сайті Кредитодавця.»
Так наявність підпису цього договору як підтвердження волевиявлення сторін є обов'язковою.
Згідно з Постановою від 29 травня 2024 року у справі № 545/1750/21 Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду «Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».
Через те що відповідно до п. 3.8 договору 1201-7818 погодження з умовами договору (акцепт) і стадія його підписання поєднанні в одну стадію дійсно відрізнити наміри осіб щодо згоди з умовами, та прийняттям цих умов шляхом підписання неможливо.
Також докази, що підтверджують факт підписання цього договору стороною позичальника відсутні. Сама по собі згода з умовами договору, не створює для контрагентів обов'язку його підписувати, і кожен з таким контрагентів може відмовитись від укладання договору вже після прийняття акцепту.
Також згідно пункт 3.9 договору 1201-7818: «Безпосередньо після отримання акцепту від позичальника що є укладанням Договору відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на Договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу».
Однак, додатках позовної заяви відсутній сертифікат кваліфікованої печатки з кваліфікованою електронною позначкою часу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Також в самому договорі наявне лише текстове сповіщення про накладання такої печатки (пункт 12), а дата та час його «підписання» введені власноруч на першій сторінці договору. Що також ставить під сумніви факт його підписання не тільки позичальником а і кредитодавцем.
Відповідно до договору 1201-7818 від 07.05.2023 позичальником є ОСОБА_1 , однак сам відповідач заперечує факт укладання вказаного договору.
Так, номер мобільного телефону та адреса електронної пошти відповідачу не належать. Тому звернутися до кредитодавця за вказаними засобами він не міг.
Однак, серія та номер паспорту та номер ІПН належать відповідачу.
Відповідно до п. 3.2 Договору 1201-7818 сам позичальник вказує на сайті кредитодавця особисті данні, заповняючи форму надану кредитодавцем. А відповідно пункту 3.4. Кредитодавець здійснює перевірку інформації, що надав позичальник.
Пункт 3.5. присвячений саме ідентифікації та верифікації клієнта. Зважаючи на те, що договір укладається в електронній формі кредитодавець в будь якому випадку повинен ідентифікувати особу, як мінімум для визначення обсягу цивільної дієздатності останнього. Аналізуючи пункт 3.5. Договору 1201-7818 ідентифікація здійснюється відповідно до вимог ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та Правил відкриття кредитної лінії ТОВ «УКР ФІНАНС КРЕДИТ». Однак пункт 4.13 Правил знову відсилає до ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Офіційні документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані. Копії офіційних документів, крім нотаріально засвідчених, на підставі яких суб'єкт первинного фінансового моніторингу здійснив верифікацію, засвідчуються в порядку, встановленому суб'єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Тож постає питання, яким чином Кредитодавець здійснив ідентифікацію позичальника до укладання Договору 1201-7818 від 07.05.2023, і чи був позичальник ідентифікований взагалі. Докази того, що саме ОСОБА_1 був тим самим ідентифікованим та верифікованим клієнтом відсутні.
У зв'язку із чим, вважає, що позивачем не доведено факт укладання угоди взагалі, та не доведено, що саме відповідач по справі комунікував з представником кредитної спілки, та не доведено, що саме відповідач по справі отримав кошти про які зазначає позивач в своєму позові. Тому вважаємо, що позов є не обґрунтованим та без підставним та є таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі. В даному випадку у сторони відповідача відсутні підстави для звернення до правоохоронних органів за даних обставин, оскільки це кошти, якими заволоділа стороння особа не є потерпілим.
04.02.2025 року представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Кодь. В.О. надав відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 у якому просить відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі посилаючись на слідуюче.
Так, відповідач ОСОБА_1 посилається, що перед укладенням договору про відкриття кредитної лінії №1201-7818 від 07.05.2023 року, відповідачем за зустрічним позовом (позивачем з первісним позовом) не здійснено процедуру ідентифікації у відповідності до вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Так, між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем 07.05.2023 року укладено договір про відкриття кредитної лінії №1201-7818 відповідно до умов якого надано кредит. Перед укладенням договору позивачем здійснено ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 за допомогою технології «BankID».
Електронна дистанційна ідентифікація фізичних осіб з використанням системи BankID НБУ відбувається шляхом передачі персональних даних такої особи від абонента ідентифікатора (банку, в якому відкрито рахунок користувача), до абонента надавача послуг, який надає послугу користувачу та є безпечною для користувачів. Тільки користувач (власник персональних даних може ініціювати передачу цих даних від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг.
Система BankID НБУ є маршрутизатором. Учасникам процесу взаємодії в системі BankIDНБУ є: 1) абонента ідентифікатор - банк України, який володіє ідентифікаційними даними користувача та передає їх абоненту-надавачу послуг засобами системи BankID НБУ; 2) абонент надавач послуг - юридична особа -резидент або державна установа, яка надає дистанційну послугу користувачу та для цього отримує його ідентифікаційні дані від абонента-ідентифікатора засобами системи BankID НБУ; 3) користувач - фізична особа, яка ініціювала електронний запит на електронну дистанційну ідентифікацію.
З метою укладення договору, відповідачем було передано позивачу персональні дані, що містяться в кредитному договорі (паспортні дані, ідентифікаційний код, місце реєстрації), як належної ідентифікації ОСОБА_1 .
Додатково надають ідентифікуючі дані використання ОСОБА_1 системи BankID НБУ:
Inn:3769501178
ПІБ: ОСОБА_1
sidBi: d3015702-ae18-4a4f-80ea-eec1df89483c
member_id: НОМЕР_1 (АТ КБ ПРИВАТБАНК)
bank_name: АТ КБ ПРИВАТБАНК
edrpou: 1436057001
Запит від 20.09.2022 10:34
Отже, твердження відповідача щодо порушення процес ідентифікації та верифікації є безпідставними.
Договір про відкриття кредитної лінії між сторонами укладений в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що складають єдиний договір.
Договір був підписаний відповідачем шляхом цифрового ідентифікатора НОМЕР_2 , що отриманий шляхом смс повідомлення на номер телефону НОМЕР_3 , зазначений номер телефону казаний при реєстрації особистого кабінету позичальником.
10.02.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Балковим Р.Л. подано відповідь на відзив по зустрічній позовній заяві зі змісту якої слідує, що твердження представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» протирічать самі собі в частині належної верифікації та ідентифікації Окатого І.О. засобами BankID НБУ.
В своєму відзиві відповідач за зустрічним позовом вказує, що нібито перед укладанням оспорюваного правочину була здійснена верифікація Позивача засобами BankID НБУ. Також на підтвердження доводів відповідач за зустрічним позовом надає ідентифікуючі дані ОСОБА_1 системи BankID від 20.09.2022 року.
Звертає увагу суду, на той факт, що між запитом до системи BankID НБУ до нібито укладання Договору 1201-7818 від 07.05.2023 минуло пів року. Тобто сам відповідач прямо стверджує, що верифікація клієнта під час укладання правочину не проводилась. Окрім цього, для того щоб верифікувати клієнта за допомогою системи BankID НБУ необхідна ініціатива самого клієнта. Таке твердження випливає прямо із Положення про Систему BankID Національного банку України затвердженого Постановою Правління національного банку України від 17.03.2020 року № 32.
Так відповідно ІІІ Розділу 20 пункту Учасниками процесу взаємодії в Системі BankID Національного банку є користувачі та Абоненти. Користувач для отримання послуги на порталі послуг Абонента має обрати електронну дистанційну ідентифікацію через Систему BankID Національного банку.
Тобто абонент - надавач послуг (ТОВ «УРК КРЕДИТ ФІНАНС» в даному випадку), може отримати ідентифікаційні дані користувача ( ОСОБА_1 ) лише через волевиявлення самого користувача.
Так Положенням встановлена процедура верифікації клієнта засобами BankID НБУ.
Додатком 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу і встановлений такий порядок. Підпункт 1 пункту 30 Додатком 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу Установа може здійснити верифікацію клієнта - фізичної особи також за допомогою Системи BankID НБУ в такому порядку:
1. Отримати ідентифікаційні дані такої фізичної особи за допомогою засобів Системи BankID НБУ;
2. Отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений КЕП клієнта;
3. Здійснити перевірку ідентифікаційних даних, що містяться в копії ідентифікаційного документа, КЕП та файлі, отриманому за допомогою Системи BankID НБУ від банку, що є абонентом-ідентифікатором, на їх відповідність.
Так на підставі аналізу Підпункт 1 пункту 30 Додатком 2 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу можна дійти висновку, що процес верифікації в будь якому випадку вимагає надання офіційних документів Кредитодавцю.
Ні в своєму відзиві на зустрічний позов, ні в первісному позові ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не зазначають про передачу ОСОБА_1 жодного офіційного документа. Не надають ні суду, ні стороні про справі копію, скан-копію, електронний документ підписаний КЕП завдяки якому була реально встановлена особистість клієнта, який укладав оспорюваний правочин.
Так як з'ясувалось вище відповідач не проводив верифікацію клієнта в обсязі визначеному Порядком і додатками до нього. Тоді постає питання, яким чином відповідачу стали відомі ідентифікаційні дані ОСОБА_1 , який не ініціював перевірку його особистості засобами BankID НБУ. Наведені данні відповідачем не підтверджуються жодними доказами. Вони просто надруковані у відзиві. Також відповідач не наводить підстав, з яких він не міг би отримати докази, які б підтверджували що такий запит дійсно був.
Також для з'ясування правдивості відомостей доречно звернутись до технічної документації системи BankID НБУ. Так в Специфікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку України, що затверджені Рішенням Ради Системи BankID Національного банку України протоколом від 20.09.2022 № В/57-0003/75064 (зі змінами) і є у публічному доступі є опис інформації, яку може отримати абонент надавач послуг від абонента ідентифікатора (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - згідно відзиву). Так відповідно 5 абзацу підрозділу 3.1 3 Розділу вказано: Журнал аудиту абонентського вузла Абонента-надавача послуг повинен містити відомості про факт:
- відправлення електронного запиту на ідентифікацію Центральному вузлу, отримання електронного підтвердження ідентифікації від Центрального вузла, результат розшифрування електронного підтвердження ідентифікації, результат перевірки кваліфікованого електронного підпису/печатки, накладеного Абонентом- ідентифікатором;
- звернення користувача Системи BankID НБУ, результат опрацювання звернення користувача Системи BankID НБУ, факт відправлення електронного підтвердження ідентифікації Центральному вузлу;
- проходження електронного запиту на ідентифікацію від Абонента-надавача послуг через Центральний вузол до Абонента-ідентифікатора та проходження електронного підтвердження ідентифікації від Абонента-ідентифікатора через Центральний вузол до Абонента-надавача послуг.
Підрозділом 2.3.3 Розділом 2 закріплена електронна анкета з описом ключів, їх значенням, і їх описом.
Так відповідачем був наведений ключ «Іnn». Згідно його опису зазначеному в анкеті це Реєстраційний номер облікової картки платника податків. Однак сама анкета містить значно більше ключів, і найменувань, які необхідні для ідентифікації особи.
Але відповідач навів лише їх найменшу частину.
Так підсумовуючи вищенаведене можна дійти висновку, що інформація наведена відповідачем є неповною, підтвердження, що вона дійсно сформована системою BankID НБУ відповідачем не надано. Також як з'ясувалось сама по собі авторизація користувача завдяки системі BankID НБУ є лише кроком до його верифікації, інші вимоги відповідачем не виконані. Тому само твердження відповідача про належну ідентифікацію і верифікацію в силу закону є хибним.
Відповідно підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним відповідачем неспростовані.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясування обставин справи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 07.05.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1201-7818 (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п. 4.2. даного кредитного договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу протягом трьох днів з моменту укладення цього договору.
Згідно з пунктом 4.3, тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Згідно з пунктом 4.6, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3,00% за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 5.1 позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше, ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.8 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах.
Відповідно до п. 4.8 кредитного договору, строк кредитування, тобто строк на який надається
кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - строк кредитування). Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Згідно з п. 4.9, реальна річна процентна ставка на дату укладання цього договору складає 572465,00%.
Відповідно до п. 4.10. орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 180000,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом 162000,00 грн.
Також умовами договору передбачено знижену відсоткову ставку - 2,50% в день та порядок її застосування (пункти 10.1 та 10.3 договору).
У пункті 12 «Реквізити сторін» наданого суду примірнику договору про відкриття кредитної лінії №1201-7818 від 07.05.2023 року зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1683.
Даний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з якими відповідачка була попередньо ознайомлена.
Правила надання споживчих кредитів також підписані позичальником електронним цифровим підписом за допомогою одноразового пароля А1683.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А1683, для підписання Кредитного договору №1201-7818 від 07.05.2023 року.
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 21 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день.
Базовий період - це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.
Довідка видана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 17.07.2024 року, з яким ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» уклало договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, підтверджує, що відповідачу були зараховані кредитні кошти на картковий рахунок вказаний в особистому кабінеті, НОМЕР_4 в розмірі 18000 грн.
Згідно довідки виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» станом на 15.07.2024 року за ОСОБА_1 існує нарахування за кредитним договором №1201-7818 від 07.05.2023 року загальною сумою 178110 грн., з яких: 18000 грн. основний борг та 160110 грн. нараховані відсотки.
У позовній заяві позивач зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 88110,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 90 000,00 гривень.
Таким чином, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 18000,00 гривень; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 72000,00 гривень, що разом становить 90 000,00.
У разі здійснення позичальником часткового погашення кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі, який дорівнює сумі заявлених позивачем у цій позовній заяві позовних вимог, а саме у розмірі 90000,00 гривень та компенсації суми судового збору, сплаченої за подачу позовної заяви, кредитодавцем буде здійснено списання залишку заборгованості за Кредитним договором у сумі 88110,00 гривень, а дію кредитного договору - припинено у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу позичальника.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Згідно з частинами 1 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно положень частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 5, 6, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином, судом встановлено, що укладений кредитний договір відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1201-7818 станом на 15.07.2024 року у розмірі 90000,00 грн.
Нараховані проценти у даному випадку не виконують компенсаційну функцію за невиконання зобов'язання (не є неустойкою, а є винагородою позикодавця, яку сторони погодили).
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не укладав Кредитний договір №1201-7818 від 07.05.2023 року через те, що загубив мобільний телефон разом з кредитною карткою, і хтось скориставшись цим від його імені, отримав кредитні кошти, суд не приймає до уваги, вважаючи, що таким способом відповідач намагається уникнути відповідальності за кредитним зобов'язанням.
Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовують факт укладення ним в електронній формі з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитного договору на погоджених умовах.
Так, оспорюваний відповідачем ОСОБА_1 договір про відкриття кредитної лінії №1201-7818 07.05.2023 року укладено в електронній формі. Перед укладенням договору позивачем здійснено ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 за допомогою технології «BankID».
Електронна дистанційна ідентифікація фізичних осіб з використанням системи BankID НБУ відбувається шляхом передачі персональних даних такої особи від абонента ідентифікатора (банку, в якому відкрито рахунок користувача), до абонента надавача послуг, який надає послугу користувачу та є безпечною для користувачів. Тільки користувач (власник персональних даних може ініціювати передачу цих даних від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг.
Система BankID НБУ є маршрутизатором. Учасникам процесу взаємодії в системі BankIDНБУ є: 1) абонента ідентифікатор - банк України, який володіє ідентифікаційними даними користувача та передає їх абоненту-надавачу послуг засобами системи BankID НБУ; 2) абонент надавач послуг - юридична особа -резидент або державна установа, яка надає дистанційну послугу користувачу та для цього отримує його ідентифікаційні дані від абонента-ідентифікатора засобами системи BankID НБУ; 3) користувач - фізична особа, яка ініціювала електронний запит на електронну дистанційну ідентифікацію.
За встановлених вище обставин вбачається, що позивач отримав від відповідача ОСОБА_1 персональні дані паспорта, ідентифікаційного номеру, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номера телефону, електронної адреси, тому, що ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг проведена відповідно до закону. Доказів на спростування цих обставин справа не містить.
Згідно із ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов оспорюваного кредитного договору вимогам законодавства.
Окрім того, обраний відповідачем спосіб захисту його прав є неналежним, оскільки визнаватись недійсним може лише укладений правочин, тоді як позивач категорично заперечує факт укладення ним договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним кредитного договору задоволенню не підлягають.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Понесені судові витрати відповідача у зв'язку з розглядом справи залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 526, 611, 629, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник - Підлетейчук Мирослав Миколайович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, заборгованість за кредитним договором №1201-7818 від 07.05.2023 року у розмірі 90000,00 грн (дев'яносто тисяч) гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 72000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Балковий Руслан Леонідович, до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про визнання недійсним кредитного договору - відмовити.
Повний текст рішення виготовлено 31.10.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. В. Колодіна