Справа №195/1725/25
Провадження № 1-кп/195/136/25
31.10.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду у судовому засідання в приміщенні суду в с-щі Томаківка в порядку спрощеного провадження, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025046590000069відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїва, громадянина України, одруженого, не є депутатом, не перебуває на соціальному забезпеченні, інваліду ІІ групи (внаслідок війни), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», 01.02.2025 року, призначеного на посаду радіотелефониста 2 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , 27.02.2025 звільненого від займаної посади та зарахованому в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , раніше судимого:
-21.01.1998 Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.145 КК України до 3 років позбавлення волі. Застосовано ст.46-1 КК України, відстрочене виконання вироку на 2 роки. Штраф 500 грн;
-18.08.1998 Новоархангельським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.140, 42, 43 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців; 14.11.2000 постановою Петриківського районного суду Кіровоградської області звільнений умовно-достроково з Петриківської ВК-49 Кіровоградської області, невідбутий строк 10 місяців 19 днів;
-26.08.2005 Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі; 29.02.2012 постановою Самарського районного суду Дніпропетровської області звільнений умовно-достроково з Ігренського ВЦ Дніпропетровської області (№133), невідбутий строк 1 рік 22 дні;
-12.01.2020 Нікопольським ВП ГУНП обрано запобіжний захід в КП 12020040340000075 від 08.01.2020 у вигляді тримання під вартою п.13 ч.2 ст.115 КК України до 07.03.2020 року; 26.05.2021 ухвалою Нікопольського міського суду Дніпропетровської області на підставі с. 182, 184 КПК - домашній арешт, звільнений з залу суду; 23.05.2023 Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження призупинене до закінчення проходження військової служби на час особливого періоду,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України,
органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046590000069 від 09.09.2025 року, відповідно до обвинувального акту встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який був неодноразово продовжений, та 07 серпня 2025 року продовжений на 90 діб та, відповідно, діяв станом на 08 вересня 2025 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 10.03.2022, громадянин України ОСОБА_3 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , перебуває у військовому званні «солдат».
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 37 від 01.02.2025 ОСОБА_3 вважати таким, що з 01.02.2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою в повному обсязі та призначений на посаду радіотелефониста 2 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , 27.02.2025 звільненого від займаної посади та зарахованому в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України; ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи військовою службовою особою, солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.ст. 6, 9, 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити «Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗС України), військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, застосовувати зброю лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Незважаючи на це, солдат ОСОБА_3 всупереч вимог вищенаведеного законодавства, діючи з прямим умислом, та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажав їх настання, став на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставин.
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи протиправний умисел, спрямований на використання підробленого документа, 08.09.2025 приблизно о 19:40 год., будучи зупиненим працівниками групи реагування патрульної поліції ВП №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на блокпосту Д-09, автошлях Р73, поблизу с. Чумаки Томаківської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області, керуючи автомобілем марки ЗАЗ моделі 110247, д.н.з. НОМЕР_3 , пред'явив посвідчення водія НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що воно підроблене, інспектору групи реагування патрульної поліції ВП №3 Нікопольського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/104-25/35926-ДД від 12.09.2025 зображення лицьового та зворотного боку посвідчення водія серія та номер НОМЕР_4 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 », виготовлені способами термографічного друку за допомогою знакосинтезуючих пристроїв типу сублімаційного, термічного принтерів тощо. Бланк посвідчення водія серія та номер НОМЕР_4 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 », не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення лицьового та зворотного боку посвідчення водія серія та номер НОМЕР_5 , заповненого на ім'я « ОСОБА_3 », виготовлені способами термографічного друку за допомогою знакосинтезуючих пристроїв типу сублімаційного, термічного принтерів тощо.
Умисні дії громадянина ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Також в обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання про розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Згідно із заявою громадянина ОСОБА_3 від 22 жовтня 2025 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Громадянин ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, складену у присутності захисника щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням із обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, про винуватість громадянина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: використання завідомо підробленого документа.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд у відповідності із ст.ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, який призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу.
Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.
Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.
Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
визнати винним громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у вигляді у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню:
-посвідчення водія НОМЕР_4 від 10.04.2025, яке поміщено до полімерного спец-пакету №6071280 та знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити та зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.33);
-диск світлого кольору із записом з нагрудної боді-камери поліцейського, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити та зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.43).
Стягнути з громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-25/35926-ДД від 12.09.2025 року на користь держави в розмірі 3110 (три тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 90 коп.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
31.10.2025