Справа № 192/2679/25
Провадження № 2-з/192/15/25
03 листопада 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про витребування доказів до пред'явлення позову,
13 жовтня 2025 року представник АТ КБ «Приватбанк» - Дудка В. Б. звернулася до суду з заявою про витребування доказів до пред'явлення позову в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України.
У вказаній заяві просить витребувати від Солонянської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та від виконавчого комітету Солонянської селищної ради або від іншого територіального органу, до повноважень якого входять питання реєстрації місця проживання фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця реєстрації проживання померлого ОСОБА_1 - інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату його смерті.
На обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-Заяву б/н від 29 грудня 2018 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер. На момент смерті він не виконав взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим за вищезазначеним договором залишилась заборгованість у загальному розмірі 51 900 гривень. Тому 01 лютого та 05 травня 2025 року банк звернувся з претензією кредитора до Солонянської державної нотаріальної контори, яка у листах від 11 лютого 2025 року та 16 травня 2025 року повідомила, що нею було заведено спадкову справу після смерті позичальника, а претензії кредитора долучені до матеріалів спадкової справи. Однак не надала інформацію про спадкоємців позичальника. Отримання банком самостійно інформації про спадкоємців Позичальника є не можливим у зв'язку з дією положень ст. 8 Закону України “Про нотаріат»
Враховуючи викладене, представник АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, оскільки не володіє інформацією щодо кола спадкоємців, а відтак не може визначити підсудність майбутнього позову та виконати вимоги процесуального закону в частині зазначення у позові інформації про відповідача.
Представник заявника просив розгляд заяви здійснювати за його відсутності.
Відповідно до положень ч.3 ст.118 ЦПК України неявка заявника у судове засідання не перешкоджає розгляду поданої заяви.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ознайомившись із заявою про забезпечення доказів та дослідивши додані до неї документами, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1- 3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Отже, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України).
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Разом з цим, згідно зі ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Зі змісту заяви АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що заявник просить до подачі позову забезпечити докази шляхом їх витребування, зокрема, витребувати копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувати інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату його смерті.
Необхідність забезпечення доказів до подачі позову у такий спосіб АТ КБ «Приватбанк» обґрунтовує тим, що без інформації про спадкоємців банк позбавлений можливості захистити свої права та інтереси у судовому порядку, оскільки ОСОБА_2 на момент смерті мав невиконанні кредитні зобов'язання перед АТ КБ «Приватбанк».
Суд зазначає, що забезпечення доказів - це механізм не лише здобуття доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігання їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №367/6751/18-ц (провадження №61-23322св19).
Таку ж правову позицію щодо вирішення судами питання про забезпечення доказів висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові 11 березня 2020 року у справі №9901/608/19.
Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене та враховуючи, що заявник володіє інформацією щодо місця перебування спадкової справи, яка зберігається в Солонянський державній нотаріальній конторі, мету заяви - необхідність встановити коло спадкоємців ОСОБА_1 для подальшого звернення до суду із вимогами про стягнення кредитної заборгованості та оцінюючи у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України надані докази, суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» не довело наявність достатніх підстав вважати, що з часом докази, про витребування яких просить, а саме: спадкова справа та інформація про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату його смерті, можуть бути безповоротно втрачені або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Крім того, щодо вимоги в частині витребування інформації про осіб, зареєстрованих за однією адресою зі спадкодавцем станом на дату смерті померлого, то суд звертає увагу на те, що в матеріалах, доданих до заяви про витребування доказів до пред'явлення позову відсутні будь-які докази того, що заявником самостійно вживалися заходи щодо отримання таких відомостей. Також відсутні підстави вважати, що отримання цих доказів згодом стане неможливим.
Посилання АТ КБ «Приватбанк» на те, що метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, що підтверджено відповідними доказами, на увагу не заслуговують, оскільки у даному випадку заява про забезпечення доказів подана в порядку ч. 4 ст. 84 ЦПК України, а отже такі докази суд може витребувати у порядку, встановленому ст. ст. 116-118 цього Кодексу.
Тому, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст. ст. 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, що може бути подане учасником справи відповідно до ст. 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Також слід розрізняти і витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст. ст. 116-118 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, суд вважає що правові підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки така заява не містить обґрунтування того, що докази, які просить витребувати заявник до пред'явлення позову, можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Керуючись ч.3, ч.4 ст.12, ч.1 ст.81, ч.4 ст.84, ст.116-118, 258- 260 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Дудки Вікторії Борисівни про витребування доказів до пред'явлення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 03 листопада 2025 року.
Суддя Н. О. Щербина