20.10.2025 Єдиний унікальний номер 205/3117/25
Провадження №2/205/2492/25
20.10.2025 року м.Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Курбанової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Вольф В.М.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості, -
Позивач ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22.03.2016р. ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» було надано у тимчасове платне користування ОСОБА_1 жилі кімнати № 5 та АДРЕСА_1 . У вказаних кімнатах гуртожитку були прописані також члени його сім'ї, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на цей час неповнолітня особа), загалом чотири особи. Гуртожиток, в якому мешкають відповідачі до цього часу, в період позовних вимог був власністю позивача. Станом на 01.02.2025р. відповідачі мають заборгованість перед позивачем по сплаті за житлово - комунальні послуги у розмірі 26028,92 грн. Незважаючи на неодноразові повідомлення, добровільно погасити заборгованість відповідачі не бажають, чим задають підприємству позивача матеріальні збитки. Останнє повідомлення про необхідність сплатити заборгованість було відправлене позивачем 29.07.2024 року, відповідачі його отримали, але на нього ніяк не відреагували, борг не сплатили. Тож загальна сума заборгованості за житло і комунальні послуги з 01.02.2022р. по 31.12.2023р. складає: 26028,92 грн. Щодо водопостачання та водовідведення: заборгованість відповідачів нарахована з 01.02.2022 року по 01.10.2022 року, оскільки з 01 жовтня 2022року КП «Дніпроводоканал» відкрило мешканцям гуртожитку особисті рахунки і ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» припинив бути посередником у постачанні води та водовідведення до корпусів гуртожитків. Всі розрахунки за водопостачання, водовідведення та електроенергію позивач надає з урахуванням чотирьох мешканців кімнат №5 і № НОМЕР_1 в гуртожитку, оскільки, Положення про користування гуртожитками ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» встановлює плату за «воду» і світло» відповідно за кількістю мешканців певного корпусу гуртожитку. В 2024 році відповідачка, ОСОБА_2 , подала до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська позов до відповідача ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (справа № 205/14603/24, провадження 2/205/4866/24). Про це позивач дізнався лише 11.02.2025 року раптово, в розмові представника позивача з працівником суду, і цього ж дня представник позивача ознайомилася з даної матеріалами справи. Оскільки відповідач, ОСОБА_1 , не надав до ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» заяви про виселення з гуртожитку, як це передбачене пунктом 17 Положення про користування гуртожитками, плата за його проживання у гуртожитку є включеною у заборгованість за спожиті енергоресурси: воду і електроенергію, згідно пункту 9 Положення про гуртожитки ПАТ «Дніпропетровський трубний завод». З 1 липня 2018 року позивач надавав відповідачам рахунки, складені відповідно до цього Положення, але фактично для відповідачів нічого не змінилося, ані щодо вартості проживання у гуртожитку, ані щодо порядку сплати за комунальні послуги. Відповідачі отримували рахунки на оплату комунальних послуг, які споживали чотири особи сім'ї ОСОБА_5 (чоловік, дружина і їх два сини). На підтвердження правильності розрахунків заборгованості відповідачів позивач надає довідку про кількість мешканців гуртожитку та розрахунок заборгованості за кожен місяць, як це передбачене Положенням про користування гуртожитками ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» від 01.07.2018р. Просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» заборгованість 26028 грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», Бондаренко І.В. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи без її участі та визнання позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачі у ОСОБА_1 , ОСОБА_3 судове засідання не з'явилися за невідомих суду причин, про день, час і місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем у тимчасове платне користування ОСОБА_1 , а також членам його сім'ї разом у складі на 4 осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на цей час неповнолітня особа), було надано жилі кімнати №5 та АДРЕСА_1 , що підтверджується копією ордеру №1372 від 22.03.2016 р., виданого на підставі спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» 17.03.2016 р.
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 20.02.2025 року № 03/25, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - син.
Згідно розрахунку заборгованості відповідачів №06/25 від 20.02.2025 р. (за кожен місяць, як це передбачено Положенням про користування гуртожитками ПАТ «ДТЗ» від 01.07.2018 рок) та довідки №04/25 від 20.02.2025 р. про заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_2 :
- сума заборгованості за плату проживання в гуртожитку за період з 01.02.2022 року по 30.09.2023 року становить 1687,20 грн.,
- сума заборгованості за комунальні послуги з 01.02.2022 р. по 31.12.2023 р. становить 33037,94 грн.
Загальна сума заборгованості з 01.02.2022 р. по 31.12.2023 р. становить 34725,14 грн.
За період з 01.02.2022 р. до 30.06.2024 р. було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 8696,22 грн.
Станом на 01.02.2025 р. загальна сума заборгованості за період з 01.02.2022 р. по 31.12.2023 р. становить 26028,92 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством України.
Нормами статті 131 ЖК України передбачено, що «Примірне положення про користування гуртожитками» затверджується Кабінетом Міністрів України після консультацій з громадськістю, що проводяться відповідно до законодавства.
На підставі першого підабзацу абз. 1 п. 11 «Примірного положення про користування гуртожитками», затвердженого Постановою КМУ від 20.06.2018р. № 498, наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов'язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом.
Локальний нормативний акт Дніпропетровського трубного заводу «Положення про користування гуртожитками» був складений на підставі «Примірного положення про користування гуртожитками» затвердженого Постановою КМУ від 20.06.2018р. № 498, і був затверджений позивачем 01.07.2018 року.
В п.9 цього положення вказаний порядок розрахунків мешканців гуртожитку за проживання та комунальні послуги: спожиті «вода» і « світло» компенсуються згідно показників лічильників всіма мешканцями гуртожитку, в якому ці лічильники встановлені.
Відповідачі отримували рахунки на оплату комунальних послуг, які споживали кількість членів сім'ї ОСОБА_5 , які фактично проживали в певні періоди часу у гуртожитку.
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно доч.1ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання
У пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що споживач зобов'язаний вносити щомісячну плату за надані послуги згідно встановлених тарифів.
Згідно із п. 35 Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типові договори про надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.
Відповідно до п. 15 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09 листопада 2017 року, який введено в дію 01 травня 2019 року, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20.04.2016 року № 6-2951цс15.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07 липня 2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачі, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надали суду жодних доказів, які б спростовували факт наявності вказаної заборгованості.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи викладені норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачами допущено порушення вимог Закону щодо несплати житлово-комунальних послуг, внаслідок чого у останніх виникла заборгованість по оплаті таких послуг за період з 01.02.2022 р. по 31.12.2023 р. у розмірі 26028,92 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує із відповідачів сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 гривень у рівних частках з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.02.2022 року по 31.12.2023 року в розмірі 26028 (двадцять тисяч двадцять вісім) грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., по 1009 (одна тисяча дев'ять) грн. 33 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного тексту рішення 24.10.2025 р.
Суддя Курбанова Н. М.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський трубний завод», ЄДРПОУ 05393122, 49068, м.Дніпро, вул.Маяковського, б.31
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3