Справа №203/5914/24
Провадження №2/0203/328/2025
30.10.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Гапоновій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення,
1. 21 жовтня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що мешканцям житлового будинку АДРЕСА_1 він регулярно надає послуги з водопостачання та водовідведення. У квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку мешкає відповідач, який не оплачує ці послуги, у результаті чого за період від 01.10.2014 по 30.09.2024 утворилася заборгованість в сумі 27 025,37 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість не повертає, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього вказаної заборгованості з урахуванням трьох процентів річних та інфляційних збитків загальною сумою 30 821,38 грн (а.с.а.с. 1 - 3).
2. 22 вересня 2025 року відповідач подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що між сторонами відповідний договір було укладено лише 2025 року, отже нарахування заборгованості за період, що передував цьому, є незаконним. Позивач не надав суду належних доказів, що свідчать про існування самої заборгованості. Крім того, відповідач просив застосувати до спірних правовідносин правила позовної давності (а.с.а.с. 55, 56).
3. 30 вересня 2025 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що між сторонами відповідний і до 2025 року діяв договір приєднання, протягом дії якого відповідач споживав послуги, що надавалися йому позивачем. Позовна давність застосуванню до спірних правовідносин не підлягає, оскільки її дія була зупинена (а.с.а.с. 80 - 82).
4. Представниця позивача до суду не з'явилася, звернувшись із заявами про розгляд справи за її відсутності (а.с.а.с. 22, 49).
5. Відповідач до суду також не з'явився, був повідомлений належним чином.
6. Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
7. Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
8. Судом було встановлено, що відповідач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 (а.с. 18).
9. Позивач регулярно надає відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення, проте останній плату за користування вказаними послугами вносить неналежно, у зв'язку з чим за період від 01.10.2014 по 30.09.2024 утворилася заборгованість в сумі 27 025,37 грн (а.с.а.с. 8 - 10).
10. Відповідно до статей 256, 257, частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.
11. Згідно з частиною 1 статті 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
12. За правилами, встановленими частиною 1 статті 261 ЦК, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
13. Частинами 3, 4 статті 267 ЦК визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
14. Судом встановлено, що за спірними правовідносинами у період від 01.10.2014 по 30.04.2017 позовна давність закінчилася.
15. 2 квітня 2020 року набрали законної сили зміни до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо продовження строків, визначених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК на час дії карантину, а після початку військової агресії російської федерації 24.02.2022 - на час дії воєнного стану.
16. З огляду на викладене позивач не втратив право на стягнення заборгованості за період від 01.05.2017 по 30.09.2024.
17. Відтак, оскільки відповідач звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності, а позивач подав позов з частковим порушенням вказаного строку, суд, керуючись приписами частини 4 статті 267 ЦК, вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог про стягнення заборгованості, що виникла до 01.05.2017.
18. Суд не знаходить підстав для поновлення позивачеві строку позовної давності, оскільки про поважність причин його порушення останній не повідомив.
19. За приписами частини 1 статті 2 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII) предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
20. Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону №2189-VIII комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
21. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону №2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
22. За правилами, встановленими частиною 1 статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
23. Статтею 22 Закону України від 10.01.2002 №2918-ІІІ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, що споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
24. За приписами статті 526 ЦК зобов'язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред'являються.
25. Відтак, ураховуючи той факт, що відповідач порушує зобов'язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, суд вважає вимогу позивача про стягнення з нього заборгованості за період від 01.05.2017 по 30.09.2014 у сумі 23 691,15 грн такою, що підлягає задоволенню.
27 025,37 - 3 334,22 = 23 691,15, де:
-27 025,37 - заборгованість, задекларована позивачем;
-3 334,22 - заборгованість, по якій спливла позовна давність.
26. Розв'язуючи позов у частині стягнення трьох процентів річних та відшкодування інфляційних втрат, суд виходить з такого.
27. Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
28. Матеріали справи не містять відомостей про встановлений між сторонами інший розмір процентів за несвоєчасне виконання зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат обґрунтована й підлягає задоволенню.
29. Три проценти річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за період від 01.07.2018 по 31.01.2022 становить 412,53 грн, а інфляційні втрати за той же період - 2 988,17 грн (з урахуванням зменшення суми заборгованості).
30. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне заявлений позов у частині стягнення з відповідача трьох процентів річних та відшкодування інфляційних втрат задовольнити частково.
31. У порядку статті 141 ЦПК з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню компенсація понесених судових витрат загальною сумою 3 028,00 грн (а.с. 16).
32. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 275, 279 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код - 03341305; 49101, Україна, місто Дніпро, вулиця Троїцька, 21А) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 27 091,85 гривень (основна заборгованість - 23 691,15 гривень, три проценти річних - 412,53 гривень, інфляційні втрати - 2 988,17 гривень), компенсацію судових витрат у сумі 3 028,00 гривень, разом - 30 119, 85 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя М.О. Католікян