31 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/620/25
Провадження № 22-ц/820/1982/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 9 липня 2025 року,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ТОВ «Бізнес Позика» зазначило, що 31 травня 2024 сторони уклали в електронній формі договір №471594-КС-007 про надання кредиту (далі - кредитний договір), за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 25 000 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти. ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 14 січня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 70 041 грн 24 коп., із яких 24 865 грн 83 коп. - прострочені платежі по тілу кредиту та 45 175 грн 41 коп. - прострочені платежі по процентам.
За таких обставин ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 70 041 грн 24 коп. заборгованості за кредитним договором і 2 422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 9 липня 2025 року в позові відмовлено.
Суд керувався тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів, а також існування заборгованості за цим договором.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало кредитні кошти на заявлений відповідачем картковий рахунок. Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, то з нього на користь позивача підлягає стягненню неповернутий кредит і нараховані проценти. Укладення сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У письмових поясненнях ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Суд першої інстанції не з'ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення сторін, неправильно витлумачив норми статей 207, 526, 1048, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та не застосував приписи статей 81, 89 ЦПК України.
У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
31 травня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу споживчий кредит у розмірі 13 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а той зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором і Правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (пункти 2.1, 2.6 кредитного договору).
Строк кредиту: 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована; знижена процентна ставка: в день 1,15123690, фіксована; комісія за надання кредиту: 3 750 грн; строк дії договору: до 15 листопада 2024 року; орієнтовна загальна вартість кредиту: 74 115 грн 57 коп. (пункти 2.3, 2.4, 2.5, 2.7, 2.8 кредитного договору).
Договір укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором UA-3367).
Пунктом 3.2.1 кредитного договору визначено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в пункті 2.4 договору.
У пункті 3.2.2 кредитного договору сторони домовилися, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіка платежів, що наведений в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), унаслідок чого виникає прострочка по кредиту та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4 договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення терміну договору.
31 травня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало кредитні кошти на банківський рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ).
На виконання зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 сплатив товариству 16 269 грн 30 коп.
З 26 липня 2024 року ОСОБА_1 не виконує зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15 листопада 2024 року (день закінчення строку кредитування) заборгованість за кредитним договором склала 70 041 грн 24 коп., із яких 24 865 грн 83 коп. - неповернутий кредит і 45 175 грн 41 коп. - нараховані проценти.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон №675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із положень частини першої статті 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. ОСОБА_1 підписав цей договір одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) - UA-3367.
Отже ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, підстав сплати комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» перерахувало грошові кошти (25 000 грн) на картковий рахунок ОСОБА_1 , про що свідчать: інформаційна довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Платежі онлайн» №1230/01 від 16 січня 2025 року (т. 1 а.с. 40); довідка Акціонерного товариства «Таскомбанк» №797/47.7.-БТ від 17 лютого 2025 року та виписка по особовому рахунку (т. 1 а.с. 84-90).
ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти в установлений кредитним договором строк кредитування (15 листопада 2022 року), внаслідок чого на цю дату виникла заборгованість у розмірі 70 041 грн 24 коп., із яких 24 865 грн 83 коп. - неповернутий кредит і 45 175 грн 41 коп. нараховані проценти.
Розмір указаної заборгованості не спростований відповідачем.
Висновки суду першої інстанції про недоведеність укладення сторонами кредитного договору та одержання ОСОБА_1 кредитних коштів, а також виникнення заборгованості за цим договором не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими. Ці висновки суду не ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заявлену заборгованість за кредитним договором.
3. Висновки суду апеляційної інстанції
При вирішенні спору суд першої інстанції не з'ясував усі обставини справи та не застосував правильно норми чинного законодавства, а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
З ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 70 041 грн 24 коп., яка складається з 24 865 грн 83 коп. неповернутого кредиту та 45 175 грн 41 коп. нарахованих процентів.
Щодо судових витрат
Вирішуючи питання щодо зміни розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користь позивача слід присудити 2 422 грн 40 коп. судового збору за подання позову та 3 633 грн 60 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, а всього - 6 056 грн (2422,40+3633,60).
Керуючись статтями 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 9 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, розподіл судових витрат між сторонами змінити.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження - 01133, мсто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 41084239) 70 041 гривню 24 копійки заборгованості за кредитним договором і 6 056 гривень витрат зі сплати судового збору, а всього - 76 097 гривень 24 копійки.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Шевцова Л.М.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 27