30 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/20193/25
Провадження № 22-ц/820/2152/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Плінська І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс Вишневий-2», Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «ОМІС», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне мале підприємство «Лідер», Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з незаконного володіння та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 серпня 2025 року про забезпечення позову,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс Вишневий-2» (далі - Кооператив), Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «ОМІС» (далі - ПВКМП «ОМІС»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне мале підприємство «Лідер» (далі - ПМП «Лідер»), Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (далі - Управління з питань реєстрації), про визнання права власності на нерухоме майно, витребування майна з незаконного володіння та скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.
ОСОБА_1 зазначив, що 2 червня 2020 року між ним і ПМП «Лідер» укладено договір купівлі-продажу майнових прав №3/02-06/2020, за умовами якого ПМП «Лідер» продав, а позивач купив майнові права на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 56,64 кв.м (далі - квартира). Згідно з довідкою ПМП «Лідер» від 2 червня 2020 року позивач повністю оплатив вартість майнових прав на квартиру. На підставі договору про організацію будівництва від 17 січня 2018 року ПВКМП «ОМІС» виступило замовником, а ПМП «Лідер» - забудовником будівництва вказаного багатоквартирного будинку. У липні 2024 року ПВКМП «ОМІС» передало Кооперативу обов'язок завершення будівельних робіт і прийняття житлового будинку в експлуатацію. 27 березня 2025 року багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 (будівельна адреса), був прийнятий в експлуатацію. Після відмови позивача вступити в члени Кооперативу та сплатити членські внески Кооператив передав квартиру у власність ОСОБА_2 , яка 23 травня 2023 року зареєструвала своє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивач набув у встановленому законом порядку право власності на квартиру, яка без його відома була зареєстрована за іншою особою, внаслідок чого він вправі витребувати квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 .
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд:
витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на свою користь квартиру АДРЕСА_3 ;
скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 79112046 від 27 травня 2025 року та зобов'язати Управління з питань реєстрації скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_3 , за ОСОБА_2 ;
визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
У серпні 2025 року ОСОБА_1 подав суду заяву про забезпечення позову посилаючись на те, що існує реальна загроза відчуження ОСОБА_2 спірної квартири на користь інших осіб, що унеможливить або значно ускладнить розгляд судового спору та виконання рішення суду у разі задоволення позову.
ОСОБА_1 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , та заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо цієї квартири.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 серпня 2025 року заяву задоволено частково.
Заборонено вчинення будь-яких дій будь-яким особам щодо квартири АДРЕСА_3 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі №686/20193/25.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Визначено, що ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Суд керувався тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Оскільки у справі відсутні належні правовстановлюючі документи щодо оформлення права власності на спірну квартиру, то забезпечити позов слід шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо неї. Решта вимог є необґрунтованою.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що застосований судом захід забезпечення позову обмежує право ОСОБА_2 на мирне володіння своїм майном, є очевидно протизаконним і незрозумілим, не відповідає критеріям адекватності та співмірності. Крім того, суд не вирішив питання зустрічного забезпечення позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Інші учасники справи не подали відзив на апеляційну скаргу.
Щодо розгляду справи апеляційним судом за відсутності сторін і їх представників
Відповідно до статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.
Ухвалою від 26 вересня 2025 року справа була призначена до судового розгляду в суді апеляційної інстанції на 30 жовтня 2025 року об 11 годині.
Позивач ОСОБА_1 бере участь у справі через свою представницю адвокатку Карєпову Г.А., а відповідачка ОСОБА_2 - через свого представника - адвоката Ксьондзика Ю.Ю.
Відповідно 29 вересня 2025 року та 9 жовтня 2025 року адвокат Ксьондзик Ю.Ю. та адвокатка Карєпова Г.А. одержали судові повістки про виклик у судове засідання, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с. 98, 104). 3 жовтня 2025 року відповідачка ОСОБА_2 одержала судову повістку про виклик у судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 107). Крім того, направлена на зазначену у справі адресу ОСОБА_1 судова повістка повернулася до суду з відміткою у поштовому повідомленні про відсутність останнього за адресою місця проживання (а.с. 109).
Отже сторони та їх представники повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді у порядку, передбаченому частиною шостою статті 128, частиною п'ятою статті 130 ЦПК України.
Адвокат Ксьондзик Ю.Ю. звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи посилаючись на свою хворобу. Водночас адвокатка Карєпова Г.А. подала апеляційному суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що вона перебуває у відрядженні.
Учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання.
Оскільки поважність причини неявки сторін і їх представників не підтверджена, відповідачка ОСОБА_2 та адвокат Ксьондзик Ю.Ю. реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, то апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні. При цьому суд апеляційної інстанції враховує, що відкладення розгляду справи призведе до порушення розумного строку розгляду апеляційної скарги.
2.Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виник спір щодо права власності на квартиру АДРЕСА_3 .
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
За змістом частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
В силу пункту 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Із положень статті 153 ЦПК України слідує, що за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно зі статтею 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
За своєю правовою природою забезпечення позову є гарантією належного виконання рішення суду про задоволення позову та ефективного відновлення порушених прав позивача. Вжиття судом цих заходів встановлює до прийняття рішення по справі певні обмеження здійснення учасниками справи, зокрема відповідачами, цивільних прав.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Також підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо-обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених процесуальним законом, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, в залежності від обставин справи, суд може, але не зобов'язаний вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення лише у разі, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Також зустрічне забезпечення застосовується, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Предметом заявленого ОСОБА_1 позову є право власності сторін на квартиру АДРЕСА_3 .
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що існує реальна загроза подальшого відчуження реєстраційним власником спірної квартири майна, а невжиття заходу забезпечення позову ОСОБА_1 може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист і поновлення порушених прав позивача.
При цьому визначений судом спосіб обтяження майна є співмірним із заявленими вимогами.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність забезпечення позову ОСОБА_1 у спосіб заборони вчинення певних дій стосовно спірного майна не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та чинних нормах закону.
Заборона вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірної квартири не позбавляє ОСОБА_2 права на користування та володіння квартирою, а тому її доводи про порушення цих прав є необґрунтованими.
Підстави для обов'язкового застосування судом зустрічного забезпечення відсутні, оскільки ОСОБА_2 має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України, а у справі відсутні докази того, що майновий стан ОСОБА_1 або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачки, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Доводи ОСОБА_2 про порушення судом норм процесуального права при розгляді заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову є безпідставними.
3.Висновки суду апеляційної інстанції
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 серпня 2025 року про забезпечення позову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2025 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Стефанишин С.Л.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 2