Справа № 944/3855/24 Головуючий у 1 інстанції: Швед Н.П.
Провадження № 22-ц/811/963/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
03 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
15.07.2024 ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 200 000 грн моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 28 вересня 2023 року близько 20 год. 00 хв., відповідач ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel Zafira» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Львів - Грушів» в бік с. Грушів Яворівського району Львівської області, порушив п. 2.3 (б, д), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме, будучи неуважним не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміни, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи на зустрічну смугу руху з метою обгону гужового возу, який рухався в попутному напрямку, не надав перевагу зустрічному мотоциклу марки «Suzuki» без реєстраційного номерного знаку під керуванням ОСОБА_3 , який перевозив із собою пасажира ОСОБА_2 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він, як пасажир мотоцикла марки «Suzuki», отримав наступні тілесні ушкодження: багатофрагментарний перелом кісток носу, імпресійний перелом передньої стінки лівого верхньощелепного синусу з переходом на нижню стінку очниці, гемосинусу, контузійної зміни правої лобної частки, підапоневротичної гематоми лобної ділянки та тім'яних ділянок, дефекту м'яких тканин параорбітальної ділянки ліворуч, відкритої рани інших ділянок голови, струс головного мозку, перелом кісток носа, множинні переломи стопи, множинні відриті рани гомілки, травми декількох структур колінного суглоба, закритий перелом 2-3-4 плесневих кісток лівої стопи зі зміщенням фрагментів, перелом лівої в-гомілкової кістки в в-3, перелом основних фаланг 2 -3 пальців, що відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, протягом тривалого часу йому довелося лікуватись стаціонарно в лікарні Святого Миколая ТМО №1 м. Львова з 28.09.2023 по 05.10.2023, та з 06.10.2023 по 17.10.2023, тобто сумарно 27 днів. Крім того, після стаціонарного лікування він тривалий час лікувався амбулаторно та проходив реабілітацію.
На час перебування на стаціонарному лікуванні він був обмежений у спілкуванні з сім'єю, друзями та знайомими. По даний час його турбують наслідки тілесних ушкоджень, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, він втратив здоровий сон та душевний спокій, а фізичні страждання постійно нагадують йому неприємні обставини дорожньо-транспортної пригоди. Після ДТП у нього часто виникає роздратованість, переживання, тривога, емоційна напруга та нервозність.
Вироком Яворівського районного суду Львівської області від 04.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Вирок не оскаржувався та набрав законної сили.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одну тис ячу двісті одинадцять тисяч) грн 20 коп.
21.03.2025 рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що у рішенні суду зазначено, що відповідач позовні вимоги щодо стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн на користь позивача визнав у повному обсязі, тому такі обставини не підлягають доказуванню і у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності обставин та добровільності їх визнання відповідачем. Він подав заяву про розгляд справи у його відсутності, тому визнати позовні вимоги він не міг.
Крім того, ним було подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечив визначений позивачем розмір моральної шкоди. Вважає, що позивач не надав належних доказів на підтвердження моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн, а суд лише зіслався на те, що відповідач позов визнав. Звертає увагу суду, що автомобіль Opel Zafira реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на момент ДТП перед третіми особами був застрахований в ПрАТ СУ «ПЗУ Україна» (Поліс №21338083) і позивач отримав від страхової компанії відшкодування матеріальної шкоди та моральну шкоду в розмірі 5% від суми виплаченої матеріальної шкоди.
Вказує, що тілесні ушкодження, спричинені позивачу внаслідок ДТП не призвели до суттєвих змін у його житті, оскільки позивач працює та веде активний спосіб життя. Крім того, враховуючи свої матеріальні можливості, він пропонував позивачу відшкодувати моральну шкоду в сумі 30 000,00 грн, однак позивач відмовився. Суму моральної шкоди, яку бажає отримати позивач, він не має змоги виплатити, оскільки перебуває в скрутному матеріальному становищі. Визначений судом розмір моральної шкоди вважає таким, що не відповідає вимогам розумності та справедливості.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнути з нього на користь позивача моральну шкоду в розмірі 30 000,00 (тридцять тисяч) грн.
У засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 скаргу підтримали з підстав, наведених у ній, просили скаргу задоволити.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом встановлено, що 28 вересня 2023 року близько 20 год. 00 хв. відповідач ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel Zafira», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Львів - Грушів» в бік с. Грушів Яворівського району Львівської області, порушив вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, а саме: 2.3 (б, д), 10.1, 11.3, що виразилося в тому, що він, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи на зустрічну смугу руху з метою обгону гужового возу, який рухався в попутному напрямку, не надав перевагу зустрічному мотоциклу марки «Suzuki» без реєстраційного номерного знаку під керуванням ОСОБА_3 , який перевозив із собою пасажира ОСОБА_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.
Вина відповідача ОСОБА_1 у ДТП встановлена вироком Яворівського районного суду Львівської області від 04.06.2024року, який набрав законної сили.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_2 , будучи пасажиром мотоцикла марки «Suzuki» без реєстраційного номерного знаку отримав тілесні ушкодження у виді: багатофрагментарного перелому кісток носу, імпресійного перелому передньої стінки лівого верхньощелепного синусу з переходом на нижню стінку очниці, гемо синусу, контузійної зміни правої лобної частки, підапоневротичної гематоми лобної ділянки та тім'яних ділянок, дефекту м'яких тканин параорбітальної ділянки ліворуч, відкритої рани інших ділянок голови, струсу головного мозку, перелому кісток носа, множинних переломів стопи, множинних відритих ран гомілки, травм декількох структур колінного суглоба, закритого перелому 2-3-4 плесневих кісток лівої стопа зі зміщенням фрагментів, перелому лівої в-гомілкової кістки в в-3, перелому основних фаланг 2 3 пальців, що відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 в повному обсязі, районний суд виходив з того, що внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень позивач тривалий час лікувався стаціонарно, в подальшому амбулаторно та проходив реабілітацію, зазнав значних моральних страждань, був обмежений у спілкуванні з сім'єю, друзями, та знайомими. Фізичні страждання, які залишилися після отриманих травм постійно нагадують йому неприємні обставини дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок отриманих травм змушений був тривалий час, виходячи з характеру ушкоджень, вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з нього моральної шкоди на користь позивача визнав.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки такий відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Зокрема, відповідно до вимог ч.1 ст.82 ЦПУ України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи їх представників.
Доводи апелянта про те, що він не визнавав позовні вимоги про стягнення з нього в користь позивча моральної шкоди в сумі 200 тис. грн, про що ним зазначалося у відзиві на позовну заяву, спростовуються його заявою від 23.12.2024 року (а.с.63) у якій апелянт (відповідач) зазначив, що позов визнає та просить проводити розгляд справи у його відсутності.
З наведених мотивів, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 03 листопада 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра