Справа № 466/6425/24 Головуючий у 1 інстанції: Федорова О.Ф.
Провадження № 22-ц/811/3228/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
30 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С. М.,
суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
секретар судового засідання - Марко О. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів,
в проваджені Шевченківського районного суду м. Львова перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів задоволено.
Визнано неправомірним та скасовано оформлене протоколом №04/02-Н (пункт 18) від 27.02.2024 рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про задоволення Акту про порушення №000172 від 04.04.2023, складене відносно ОСОБА_1 .
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
25 липня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 , підписана його представником адвокатом Микушем Дмитром Михайловичем, про компенсацію здійснених витрат по справі.
У заяві зазначено про те, що у позовній заяві вказувався орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат, які позивач ОСОБА_1 очікує понести у зв'язку з розглядом справи, який становить 30 000, 00 грн. Серед іншого, адвокатом було підготовлено та подано до суду позовну заяву, відповідь на відзив. У ході підготовки, зібрання, перевірки необхідних доказів по справі, адвокатом було підготовлено адвокатські запити, заяву про компенсацію здійснених витрат по справі. Крім того, вчинялися інші дії, як то, вивчення законодавства, обрання правової позиції по справі, надання стороні відповідних консультацій, роз'яснень, прийняття участі у судових засіданнях та інше. З врахуванням здійсненої адвокатом правничої допомоги просить стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо надання правничої (правової) допомоги в розмірі 33 000 грн.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 , підписану представником адвокатом Микушем Дмитром Михайловичем, про компенсацію здійснених витрат по справі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів - задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) на користь ОСОБА_1 понесену суму судових витрат щодо надання правничої (правової) допомоги по справі № 466/6425/24 в розмірі 33 000, 00 гривень.
Додаткове рішення суду оскаржило акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», подавши у вересні 2025 року апеляційну скаргу, в якій міститься прохання скасувати додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 вересня 2025 року повністю і ухвалити нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю додаткового рішення, оскільки судом першої інстанції не було враховано та не було оцінено той факт, що відповідачем надано лише три квитанції, виданих АТ «УкрПошта» на загальну суму 0 гривень, жодного іншого документу, який би свідчив про дійсну оплату витрат на правничу допомогу в розмірі 33 000, 00 грн надано не було.
Суд першої інстанції також не дослідив, що дана категорії справ не є надскладною, а є досить типовою. Окрім того, в розумінні статті 19 ЦПК України, є малозначною та розглядається в спрощеному провадженні, а тому наявні обґрунтовані сумніви щодо заявлених витрачених 6 годин на написання позовної заяви. До предмету доказування у таких справах не входять значна кількість обставин, а сама позовна заява об'єктивно не потребує значного часу для її підготовки. Позовна заява у цій справі була складена на 8 сторінках. Більша ж частина позовної заяви складається з переліку норм матеріального та процесуального права, прохальної частини та переліку додатків.
Таким чином, заявнику не зрозуміло, на підставі чого суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу повністю, оскільки існують доволі істотні сумніви щодо обґрунтованості таких заявлених витрат, так як не було надано належних доказів, що довели б необхідність таких витрат.
Вважають, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є неспівмірними зі складністю цієї справи, та не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а відтак є необґрунтованими.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи.
Представник апелянта направив до суду заяву, у якій апеляційну скаргу підтримав і просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник позивача направив до суду заяву, у якій заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просить розгляд справи проводити у його та його довірителя відсутності.
Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та ін.
Враховуючи, що сторони не з'явились в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, подали заяви у яких висловили свою позицію щодо апеляційної скарги та про розгляд справи без їх участі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог які були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
До такого висновку колегія суддів дійшла виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У справі, що переглядається встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів задоволено.
Визнано неправомірним та скасовано оформлене протоколом №04/02-Н (пункт 18) від 27.02.2024 рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про задоволення Акту про порушення №000172 від 04.04.2023, складене відносно ОСОБА_1 .
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн.
25 липня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 , підписана його представником адвокатом Микушем Дмитром Михайловичем, в якій міститься прохання стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь позивача ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 33 000 грн.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Згідно зі частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас згідно з частиною четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Звертаючись із цим позовом позивач ОСОБА_1 зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, яку він очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи в суді складає 30 000,00 грн.
В подальшому, а саме 25 липня 2025 року позивач до заяви про компенсацію здійснених витрат по справі долучив: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 12 від 12 березня 2024 року, розрахунок витрат на правничу допомогу згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 12 від 12 березня 2024 року, Акт приймання -виконання робіт (надання правничої допомоги) від 24 липня 2025 року.
28 серпня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Пучак Ірини Андріївни, у якій вона просила відмовити у задоволенні заяви про компенсацію здійснених витрат по справі. Зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критерію реальності, розумності їхнього розміру, є необґрунтованими, а заявником не подано документу, який би свідчив про дійсну оплату витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. Вказує, що дана категорія справ не є надскладною.
Перевіряючи оскаржуване судове рішення, колегія суддів враховує наступне.
Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.
У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям.
Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У справі, що переглядається, встановлено, що 12 березня 2024 року між адвокатом Микуш Д. М. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги № 12 від 12 березня 2024 року.
В розділі 4 такого визначено порядок оплати послуг (гонорара) та порядок розрахунків.
Зокрема, в п. 4.1. такого зазначено, що сторони погодили щодо надання правової (правничої) допомоги адвокатом Микушем Д. М. становить 1 500, 00 грн за 1 год роботи, які клієнт оплачує виконавцеві протягом 10 днів з дня вступу рішення суду в законну силу.
В розрахунуку витрат на правничу допомогу, згідно договору про надання правової (правничої) допомоги, наведено перелік послуг, кількість затрачених годин та вартість таких.
Зокрема, адвокатом надано такі послуги: консультації, вивчення матеріалів справи та законодавства, підготовка та подання відзиву на позовну заяву та інших заяв ; підготовка та подання адвокатських запитів, клопотань та інше, участь в судових засіданнях - сумарна кількість годин 22 год 00 хв. - 33 000 грн.
В Акті приймання - виконання робіт (надання правничої допомоги) від 24 липня 2025 року відображено наступні послуги: вивчення та аналіз норм чинного законодавства, усні консультації - 6 годин - з 12 березня 2024 - 12 червня 2024 року; складання адвокатського запиту до Самбірського відділення АТ «Львівгаз» - 1 година - 05 квітня 2024 року; складання адвокатського запиту до АТ «Оператор газорозподільні сиситеми «Львівгаз» - 05 квітня 2024 року та 16 травня 2024 року; складання позовної заяви - 6 годин - 13 червня 2024 року; складання відповіді на відзив на позовну заяву - 1 година - 27 липня 2024 року; складання заяви про компенсацію понесених витрат - 1 година - 24 липня 2025 року; участь в судових засіданнях - 6 годин.
Загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 33 000 грн.
Здійснивши аналіз вищенаведених послуг, колегія суддів звертає увагу на те, що безумовно, адвокатом надано позивачу ряд послуг з надання правничої допомоги, однак, час, затрачений адвокатом для надання таких послуг, зокрема: вивчення та аналіз норм чинного законодавства, усні консультації - 6 годин - з 12 березня 2024 - 12 червня 2024 року; написання позовної заяви - 6 годин, складання адвокатських запитів - сумарна кількість годин - 3; участь в судових засіданнях - сумарна кількість годин 22 год 00 хв., на думку колегії суддів, з урахуванням категорії даної справи, є завищеним, тому, і розмір гонорару 33 000 грн не відповідає критеріям реальності, необхідності розумності та справедливості.
Виходячи з вищенаведених критеріїв і обставин даної справи, з урахуванням наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді першої інстанції, підлягають стягненню частково, і складають 15 000 грн. Такі належить стягнути з відповідача акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь позивача. У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
У цьому зв'язку додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 12 вересня 2025 року слід змінити, зменшивши суму стягуваних витрат на професійну правничу допомогу з 33 000, 00 грн до 15 000, 00 грн, у звязку з чим абзаци перший та другий резолютивної частини такого викласти в новій редакції. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» задовольнити частково.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 вересня 2025 року змінити, виклавши абзаци перший та другий резолютивної частини рішення в новій редакції:
«Заяву ОСОБА_1 , підписану представником адвокатом Микушем Дмитром Михайловичем, про компенсацію здійснених витрат на професій правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (код ЄДРПОУ 03349039) на користь ОСОБА_1 понесену суму судових витрат щодо надання правничої (правової) допомоги по справі № 466/6425/24 в розмірі 15 000, 00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.»
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 31 жовтня 2025 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич