Справа № 461/6214/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р. Р.
Провадження № 33/811/1523/25 Доповідач: Галапац І. І.
31 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 22 вересня 2025 року,
з участю потерпілого - ОСОБА_2
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійки) в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 26 липня 2025 року о 05 год. 56 хв. по вул.Барвінських,7 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «BMW 640D» р.н. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «VOLKSWAGEN CC» р.н. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.п.2.3(б), 13.1 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 26 липня 2025 року о 05 год. 56 хв. по вул.Барвінських,7 у м.Львові, керував автомобілем марки «BMW 640D» р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Drager ALCOTEST 6810», тест 3038, прилад ARCD 0504, результат позитивний - 2.15%, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, такою, що не грунтується на засадах верховенства права, та ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що в матеріалах справи відсутній факт керування ним транспортним засобом, крім цього, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт дорожньо-транспортної пригоди за його участі. Звертає увагу на те, що працівниками поліції порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння та вимог ст. 266 КУпАП. Акцентує увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та схема місця ДТП оформлені за відсутності події та без фіксації будь -яких обставин, що підтверджують його участь у дорожньо-транспортній пригоді.
Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
Справа двічі 21 та 31 жовтня 2025 року призначалась до розгляду в приміщенні Львівського апеляційного суду, однак 21 жовтня 2025 року захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Рісна Ю.Б. подала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим вказана справа була відкладена на 31 жовтня 2025 року, проте у зазначену дату правопорушник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Рісна Ю.Б., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, і клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за їх відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Заслухавши думку потерпілого ОСОБА_2 про залишення постанови місцевого суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, прийшов до вірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП, який грунтується на сукупності досліджених та перевірених судом доказів.
Такий висновок суду першої інстанції, за обставин, встановлених місцевим судом і викладених у постанові, обгрунтований наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими й перевіреними в судовому засіданні, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 402967 та серії ЕПР1 № 402971 від 26 липня 2025 року, де викладені фабули вчинених правопорушень; схемою дорожньо-транспортної пригоди від 26 липня 2025 року; письмовими поясненнями учасників ДТП; відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції; відеозаписом з місця події камер зовнішнього спостереження; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; даними роздруківки приладу «Drager Alkotest» з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, результат обстеження - 2,15 проміле; рапортом працівника поліції від 26 липня 2025 року та іншими матеріали справи, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що докази по справі є належними, допустимими, а також достатніми, для підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявні в матеріалах справи протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 402967 та серії ЕПР1 № 402971 від 26 липня 2025 року, складені щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, містять у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника.
При цьому, схема ДТП підписана обома її учасниками на місці події без зауважень чи заперечень та є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта в частині недоведення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення, та відхиляє їх.
Що стосується доводів правопорушника ОСОБА_1 щодо порушення проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, то такі суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить «Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858.
Відтак, на переконання апеляційного суду, з наданих матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції дотримано вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Таким чином, твердження правопорушника ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції враховуючи дані про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступенем тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення із врахуванням положень вимог ст. 36 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 22 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням положень ч.2 ст.36 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,0 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійки) в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.