Іменем України
29.10.2025 Справа №607/21623/25 Провадження №1-кс/607/6198/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 18.10.2024 про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
17.10.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 18.10.2024 про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Скарга мотивована тим, що 18.10.2024 старшим слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 у зв'язку з відсутністю в діях працівників Державної податкової адміністрації в Тернопільській області (далі за текстом - ДПА в Тернопільській області) складу кримінального правопорушення, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та суперечить фактичним обставинам справи та зібраним доказам, оскільки висновки слідчого ґрунтуються виключно на показаннях осіб, які вчиняли протиправні дії.
Так, слідчим не перевірені показання свідка ОСОБА_5 , який при відсутності події кримінального правопорушення склав та подав рапорт про виявлене ним кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 . Так само слідчим не враховано те, що у матеріалах кримінального провадження наявні протоколи допитів інших свідків, які вказують на те, що 17.04.2008 мав місце факт незаконного затримання та утримання ОСОБА_3 у приміщенні ДПА в Тернопільській області, а також наявні показання свідка ОСОБА_6 , який підтвердив факт застосування до ОСОБА_3 спеціальних засобів (кайданків).
Крім цього, факт застосування 17.04.2008 до ОСОБА_3 спеціальних засобів (кайданків) встановлений у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.05.2023, винесеному у справі № 607/13485/25.
З урахуванням викладеного скаржник вважає, що слідчим вибірково досліджені зібрані докази та не враховані обставини, викладені у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.05.2023.
За таких підстав ОСОБА_3 просить скасувати постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 18.10.2024 про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав з підстав, викладених у скарзі, та просив скаргу задовольнити. Вказав, що у межах кримінального провадження № 42013210070000003 були здобуті показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших осіб, які мають доказове значення для встановлення обставин даного кримінального провадження. При цьому скаржнику невідомо, чи протоколи допиту цих свідків були вилучені разом з іншими матеріалами при виділенні кримінального провадження № 62024140140000276 з кримінального провадження № 42013210070000003. Однак навіть за наявності таких показань у матеріалах досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий не надав їм належну правову оцінку під час винесення оскаржуваної постанови. Вказав, що, на його думку, усі необхідні докази у цьому кримінальному провадженні здобуті органом досудового розслідування, однак належна, об'єктивна та обґрунтована оцінка їм не надана. Зауважив, що на момент його незаконного затримання він не перебував у статусі обвинуваченого у кримінальному провадженні та рішення про застосування до нього запобіжного заходу на той час також прийняте не було.
У судове засідання старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з'явився. Подав до суду заяву про здійснення судового розгляду у його відсутність та просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_8 .
Указане згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши зміст скарги та додані до неї документи, а також матеріали кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді як судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Так, Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140140000276 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Як вбачається зі змісту постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 27.09.2024, Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013210070000003 від 25.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 365, ч. 1, 2 ст. 366, ч. 1, 2 ст. 367, ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 384 КК України.
Даною постановою під час досудового розслідування з кримінального провадження № 42013210070000003 від 25.02.2013 виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення за фактом незаконного затримання 17.04.2008 службовими особами ДПА у Тернопільській області ОСОБА_3 з метою визнання ним вини у кримінальній справі № 1681122 та утримування цього дня впродовж восьми годин без складання протоколу в порядку ст. 115 КПК України (в редакції КПК України 1960 року).
Виділеному кримінальному провадженню присвоєний номер кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Відомості про дане кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР на підставі звернення ОСОБА_3 за фактом незаконного затримання 17.04.2008 службовими особами ДПА у Тернопільській області ОСОБА_3 з метою визнання ним вини у кримінальній справі № 1681122 та утримування цього дня впродовж восьми годин без складання протоколу в порядку ст. 115 КПК України (в редакції КПК України 1960 року).
Постановою старшого слідчого в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 18.10.2024 дане кримінальне провадження закрите відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Як вбачається зі змісту указаної постанови, в обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження слідчий зазначив, що органом досудового розслідування встановлено, що повідомлені ОСОБА_3 факти про його незаконне затримання 17.04.2008 та утримання у приміщенні ДПА у Тернопільській області, застосування працівниками поліції щодо нього психологічного та фізичного насильства, наявність тілесних ушкоджень не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження.
З урахуванням викладеного слідчий вважав, що наявні підстави дійти висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та наявність підстав для закриття кримінального провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідча суддя доходить висновку, що постанова слідчого від 18.10.2024 про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 є немотивованою та передчасною, виходячи з такого.
Частина 2 ст. 9 КПК України встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Оцінюючи на предмет законності оскаржувану постанову, слідча суддя враховує, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
У ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий, дізнавач в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч. 1 ст. 284 КПК України, має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Повнота дослідження обставин кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Разом з тим для прийняття відповідного процесуального рішення, зокрема про закриття кримінального провадження, положення ч. 1 ст. 94 КПК України покладають на слідчого, дізнавача обов'язок на підставі всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
При цьому постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим за наявними в провадженні матеріалами, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, і відповіді на всі порушені нею питання, які виключають провадження у справі та обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обов'язком органу влади є проведення «ефективного офіційного розслідування», здатного призвести до встановлення фактів справи та, якщо скарги виявляться правдивими, до встановлення та покарання винних осіб (рішення ЄСПЛ у справі «Дєдовський та інші проти Росії»).
При цьому мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою ЄСПЛ, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (рішення ЄСПЛ у справі «Алексахін проти України»).
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 слідча суддя встановила, що старший слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 при закритті цього кримінального провадження вказаних вимог закону не дотримався.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчим здійснені такі слідчі (розшукові) та процесуальні дії: відібрані пояснення у ОСОБА_9 ; проведені допити потерпілого ОСОБА_3 ; проведений допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; проведені одночасні допити ОСОБА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 ; проведений одночасний допит ОСОБА_3 та ОСОБА_12 ; проведений одночасний допит ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Разом з тим слідчий не провів належних та достатніх слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у даному кримінальному провадженні, зокрема але не виключно, не здійснив допит осіб, що не є заінтересованими особами у даному кримінальному провадженні, а у разі здійснення таких допитів не надав оцінку указаним доказам.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом незаконного затримання 17.04.2008 службовими особами ДПА у Тернопільській області ОСОБА_3 з метою визнання ним вини у кримінальній справі № 1681122 та утримування цього дня впродовж восьми годин без складання протоколу в порядку ст. 115 КПК України (в редакції КПК України 1960 року).
Так, обґрунтовуючи постанову про закриття кримінального провадження, слідчий покликався на показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 та ОСОБА_6 . При цьому слідчий без достатніх на те підстав надав перевагу показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 та відхилив показання потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 на момент події, яка розслідується у цьому кримінальному провадженні, були службовими особами, саме на яких потерпілий вказав як на осіб, що вчиняли відносно нього протиправні дії. Відтак указані особи у даному кримінальному провадженні можуть бути потенційними підозрюваними у разі встановлення достатніх даних для обґрунтованості підозри, що у свою чергу, дає підстави для критичного оцінювання наданих цими свідками показань.
Натомість доводи потерпілого ОСОБА_3 стосовно обставин та події, що мали місце 17.04.2008 щодо його незаконного затримання, є логічними та послідовними впродовж указаного тривалого періоду часу, узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх достовірності.
Більше того з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 05.05.2024 подавав органу досудового розслідування клопотання про проведення допиту ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 стосовно подій, що мали місце 17.04.2008, однак указані слідчі дії уповноваженими особами органу досудового розслідування проведені не були, оскільки протоколи допиту ОСОБА_7 та ОСОБА_15 відсутні у матеріалах кримінального провадження.
Так само відсутній у матеріалах кримінального провадження протокол допиту свідка ОСОБА_16 , який на момент події перебував у приміщенні службового кабінету уДПА у Тернопільській області, де, як зазначає потерпілий, останній незаконно утримувався.
Крім цього, як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 17.09.2014, під час проведення допиту на запитання слідчого про те, чи мав ОСОБА_3 можливість вільно пересуватися 17.04.2008 у приміщенні службового кабінету у ДПА у Тернопільській області, ОСОБА_6 відповіді не надав, що свідчить про те, що слідчим належним чином не з'ясовані та не зафіксовані такі обставини.
Поряд з цим слідчим не надана правова оцінка встановленому у рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.05.2023, винесеному у справі № 607/13485/25, факту застосування 17.04.2008 до ОСОБА_3 спеціальних засобів (кайданків). Дані обставини встановлені судом з показань свідка ОСОБА_6 , який показав, що станом на 17.04.2008 працював у відділі аудиту Гусятинського відділу ДПС у Тернопільській області та 17.04.2008 в першій половині дня свідок перебував у приміщенні ДПС у Тернопільській області та мав намір вручити ОСОБА_3 наказ про проведення аудиту, який був завчасно виданий. Після приходу в кабінет слідчого свідок побачив, що у кабінеті перебуває ОСОБА_16 та ОСОБА_3 , який був в кайданках.
У зв'язку з цим слідча суддя вважає, що існують обставини, що вказують на поверхневість здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, та, як наслідок, рішення слідчого про закриття кримінального провадження слід оцінювати як невмотивоване.
Такі обставини беззаперечно свідчать про недотримання органом досудового розслідування вимог закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, а також належної обґрунтованості прийнятої постанови, яка б не викликала жодних сумнівів в правильності прийнятого рішення.
Таким чином скарга ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 18.10.2024 про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова повинна бути скасована як така, що винесена передчасно, без повного та всебічного встановлення всіх обставин, що становить безумовне порушення такої засади кримінального провадження як законність.
При цьому слідча суддя вважає, що на теперішній час не вичерпано процесуальної можливості встановлення об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні шляхом проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 62024140140000276 від 27.09.2024. Під час проведення досудового розслідування належить вжити всіх заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі провести необхідні слідчі (розшукові) дії, зазначені в мотивувальній частині цієї ухвали, та надати належну правову оцінку вже здобутим доказам, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо подальшого провадження у справі, яке у будь-якому випадку має бути належним чином обґрунтованим з всебічним аналізом фактичних обставин справи.
Керуючись ст. 2, 9, 84, 91, 92, 303, 306, 307, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Скасувати постанову старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 18.10.2024 про закриття кримінального провадження № 62024140140000276 від 27.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Копію ухвали надіслати Четвертому слідчому відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, для продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62024140140000276 від 27.09.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1