Справа № 485/1173/25
Провадження № 2/485/536/25
03 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника ООП Снігурівської міської ради - Наріжньої І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Снігурівка у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Снігурівської міської ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення їх батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_4 та призначення його опікуном дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Він є рідним дядьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з травня 2025 року проживає разом з ним та перебуває повністю на його утриманні.
Відповідачі ОСОБА_2 (рідний брат) та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту народження племінниця ОСОБА_4 проживала зі своїми батьками та дідусем і бабусею. Однак, через вживання алкоголю відповідачі не виконували своїх батьківських обов'язків, а тому весь тягар за вихованням дитини був покладений на бабусю та дідуся. З моменту проживання дитини разом з позивачем батьки жодним чином не цікавляться життям дитини, не надають фінансової допомоги на її утримання.
Відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, не приймають участі в її житті, не надають матеріальної допомоги, не піклуються про неї, не цікавляться її розвитком, здоров'ям, успіхами та проблемами, що негативно впливає на дитину, оскільки вона позбавлена можливості придбати життєві навички, та підтримувати психічний та духовний розвиток.
Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від вимоги про призначення його опікуном малолітньої ОСОБА_4 , провадження у справі у цій частині вимог закрито.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що підставою для звернення до суду з даним позовом є те, що його рідний брат ОСОБА_2 та його колишня співмешканка ОСОБА_3 тривалий час не виконують своїх батьківських обов'язків відносно доньки, дитина була залишена без батьківського піклування, у зв'язку із чим ССД Снігурівської міської ради тимчасово влаштована у його сім'ю, де на даний час і проживає. Відповідачі своєї поведінки не змінюють, зловживають алкогольними напоями, повернення їм дитини спричинить повторне її вилучення та влаштування у державний заклад, що не буде відповідати її інтересам. Дівчинку всім необхідним забезпечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, подав заяву, в якій позовні вимоги визнав /вх.№7658/25-вх.від 17.09.2025/.
Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлялась у порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, через оголошення, опубліковане на сайті суду на порталі Судова влада України.
Представник третьої особи Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області Наріжня І.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Твердила, що позбавлення відповідачів батьківських прав є необхідним для забезпечення прав дитина на належне дитинство, яке батьки їй відмовляються забезпечити, тривалий час зловживають алкогольними напоями, не забезпечують необхідний догляд. ОСОБА_5 близько двох тому покинула дитину та її долею не цікавиться. Батько ОСОБА_6 не вживає заходів для повернення дитини, продовжує зловживати алкогольними напоями, від виховання дитини відмовляється. Сім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_5 тривалий час перебуває під контролем ССД Снігурівської міської ради, соціальний супровід позитивних результів не надав. ООП Снігурівської міської ради вважав за доцільне позбавлення відповідачів батьківських прав.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст.165 СК України особа, в сім'ї якої проживає дитина. має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
Позов про позбавлення батьківських прав позивачем обґрунтовується на підставі п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України.
Відповідно до вказаної норми права мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записами даних про батьків у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 03 січня 2017 року Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за актовим записом №197 від 13 жовтня 2016 року, та копією актового запису про народження №197 від 13 жовтня 2016 року /а.с.5, 52/.
Відповідачі у зареєстрованому шлюбі не перебували, проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом начальника Служби у справах дітей Снігурівської міської ради Наріжньої І. №61 від 03 жовтня 2023 року, малолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських обов'язків /а.с.18/.
Згідно відповіді №275/06-03 від 30 червня 2025 року, наданої в.о. директора Центру надання соціальних послуг Снігурівської міської ради Музикою С., соціальний супровід сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передбачає комплекс соціальних послуг, спрямованих на допомогу у розв'язанні проблем сім'ї, що спричинили складні життєві обставини. Фахівцем із соціальної роботи було розроблено та надано на виконання індивідуальний план щодо подолання складних життєвих обставин сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який останніми не виконаний через постійне вживання алкогольних напоїв, позитивний результат від консультувань з відповідних питань відсутній. В серпні 2023 року ОСОБА_3 знята з реєстрації місця проживання. Місце проживання та перебування ОСОБА_3 невідомо. Систематична безвідповідальність батьків у заходах передбачених індивідуальним планом соціального супроводу спричинила порушення прав і свобод дитини /а.с.49/.
Згідно відповіді №7417/66-2023 від 17 вересня 2023 року, наданої т.в.о. заступника начальника ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Мацютою С., ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягувався. ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності в 2023 році за ст.183 та ч.1 ст.178 КУпАП /а.с.14/.
Крім того, постановою Снігурівського районного суду від 16 травня 2024 року (справа №485/832/24) ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 та накладено адміністративне стягнення у виді попередження /а.с.67/.
Крім того, ОСОБА_3 притягувалася до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 КК України, за яким ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області провадження закрито за п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення /а.с.69/.
Відповідно до інформаційного листа №416/06-02 від 12 вересня 2025 року, наданого Центром надання соціальних послуг Снігурівської міської ради, сім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають під соціальним супроводом з 23 серпня 2023 року по теперішній час у відділенні соціальної роботи Центру надання соціальних послуг Снігурівської міської ради.
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 07 березня 2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що в будинку за даною адресою проживає ОСОБА_2 , його донька ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_8 . Мати ОСОБА_3 з дитиною не проживає та не спілкується, батько ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями. Перевіркою встановлено, зокрема, що умови для навчання та відпочинку дитини задовільні, однак житлове приміщення потребує прибирання та провітрення кімнат /а.с.6/.
За повторного обстеження згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 15 квітня 2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що в будинку за даною адресою проживає ОСОБА_2 , його донька ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_8 . Перевіркою встановлено, зокрема, що умови для навчання та відпочинку дитини відсутні, в будинку брудно, речі розкидані, дитина проживає в одній кімнаті з батьком та його співмешканкою, спить на підлозі. Батько дитини ОСОБА_2 та його співмешканка ОСОБА_8 зловживають алкогольними напоями, зокрема ОСОБА_8 . б'є дитину, коли перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 15 квітня 2025 року, наданих Службі у справах дітей Снігурівської міської ради, останній зазначив про фізичне насилля у відношенні його доньки ОСОБА_4 з боку його співмешканки ОСОБА_8 , та засвідчив про попередження щодо можливості позбавлення його батьківських прав у разі не усунення причин насильства в сім'ї /а.с.12/.
Службою у справах дітей Снігурівської міської ради ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виносилися попередження про неналежне виконання батьківських обов'язків та відповідальність за ухилення від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків, що підтверджується актами попередження від 05 квітня 2024 року та від 15 квітня 2025 року /а.с.10,11/.
За даними відповіді №9/1589 від 08 травня 2025 року, наданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , ОСОБА_2 28 квітня 2025 року призваний на військову службу під час мобілізації до в/ч НОМЕР_2 /а.с.19/.
Наказом начальника Служби у справах дітей Снігурівської міської ради Наріжньої І. №39 від 02 травня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано з 02 травня 2025 року на тимчасове влаштування в сім'ю ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та є дядьком дитини /а.с.17/.
З акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 05 травня 2025 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що в будинку за даною адресою проживає ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 . Перевіркою встановлено, зокрема, що умови для навчання та відпочинку дитини задовільні, в будинку санітарно-гігієнічні умови в нормі, дитина має власну кімнату, продуктами харчування забезпечена. Мати ОСОБА_3 з дитиною не проживає, батько ОСОБА_2 перебуває в лавах ЗСУ, дитина залишилась без батьківського піклування. ОСОБА_1 (дядько дитини) має всі належні умови для повноцінного проживання, виховання, навчання та розвитку дитини /а.с.7/.
За даними відповіді №4093 від 07 жовтня 2025 року, наданої військовою частиною НОМЕР_2 , солдат ОСОБА_2 28 квітня 2025 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . З 30 червня 2025 року в умовах воєнного стану самовільно залишив місце служби в Дніпропетровській області, що підтверджується витягом з ЄРДР від 10 вересня 2025 року, номер кримінального провадження 62025170030018382 /а.с.125/.
Згідно акту обстеження умов проживання від 17 вересня 2025 року, проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним обстеженням встановлено, що у будинку чисто. За присутності ОСОБА_2 під час здійснення вказаного обстеження, останній повідомив, що попереджений про можливість позбавлення його батьківських прав та зазначив, що заперечень з цього приводу не має /а.с.97/.
Згідно акту обстеження умов проживання, за проведеним обстеженням умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 за вказаною адресою не проживає, предмети її присутності відсутні. Вказаний акт надійшов до суду 23 вересня 2025 року /а.с.101/.
Згідно характеристик на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наданих заступником міського голови Снігурівської міської ради Миколаївської області Колісниченко Р., протягом 2024-2025 р.р. до Снігурівської міської ради скарг та заяв стосовно їх поведінки не надходило. На засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Снігурівської міської ради питання про адміністративні правопорушення, вчиненні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не розглядались, протоколи щодо них не складались та до адміністративної відповідальності не притягувались /а.с.56,57/.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування в особі служби у справах дітей Снігурівської міської ради Миколаївської області від 21 липня 2025 року визнано за доцільне позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_4 /а.с.62/.
Свідок ОСОБА_11 суду показала, що є матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З 2020 по квітень 2025 року проживала у сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_13 . Відповідачі не виконували батьківські обов'язки, постійно зловживали алкогольними напоями, дитиною не займалися. ОСОБА_5 часто йшла з дому, покидаючи дитину на неї та її чоловіка. Більше року про ОСОБА_5 нічого не відомо, з дитиною вона не спілкується. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, його співмешканка била дитину, у зв'язку з чим дитину забрав до себе ОСОБА_14 . Вона та її чоловік, який є інвалідом та лежачий, вже не можуть доглядати ОСОБА_15 . Їх самих доглядає син ОСОБА_16 , у якого вони також проживають. ОСОБА_17 відвідує школу, у зв'язку з тим, що з нею ніхто не займався, вона лишилася повторно у 2 класі, займається з репетитором. ОСОБА_16 не бажає лікуватися від алкогольної залежності.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пленум Верховного суду України в пунктах 15 та 18 постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Верховний Суд у постанові від 26 січня 2022 року у справі № 203/3505/19 виснував, що відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків, оскільки вони самоусунулися від виховання та утримання дитини, не піклуються про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, свідомо нехтують своїми батьківськими обов'язками, виявили байдужість до долі дитини.
Відповідачка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покинули дитину, тривалий час її долею не цікавляться, не забезпечують матеріально.
Вжитими державною заходами свою поведінку у кращу сторону відповідачі не змінили.
Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради враховуючи інтереси дитини вважав за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_4 .
Заслухана судом у присутності психолога ОСОБА_4 пояснила, що на даний час проживає у дядька, де їй добре. До батька повертатися не хоче. Батько їй телефонує, з мамою тривалий час не розмовляла і не бачила її. Коли вона з мамою і батьком проживали разом батьки часто пили горілку, особливо коли батько міг взяти у борг. Мама часто йшла від них, бо їй не подобалося з ними жити. Їжу для неї готувала бабуся. Коли мати пішла, батько привів жінку, яка її зовсім не любила та била її.
Така поведінка матері та батька є винною по відношенню до дитини. Суд визнає їх поведінку ухиленням від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав відповідачів є засобом захисту прав дитини. Позбавлення відповідачів батьківських прав, як крайній захід впливу через не виконання ними батьківських обов'язків є виправданим та співмірним, та в інтересах дитини, враховуючи тривалість свідомого невиконання ними батьківських обов'язків.
Оцінивши в сукупності надані докази по справі, висновок органу опіки та піклування, враховуючи інтереси дитини, суд вважає, що є правові підстави для позбавлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав, як крайнього заходу, оскільки повернення дитини батькам, які свідомо не бажають виконувати свої батьківські обов'язки, є небезпечним для її здоров'я і морального виховання.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Снігурівської міської ради Миколаївської області, Орган опіки та піклування Снігурівської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав стосовно малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя І.А.Квєтка