Справа № 473/5752/25
Номер провадження 1-кс/473/1217/2025
іменем України
"03" листопада 2025 р. м. Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , слідчий ОСОБА_3 , підозрюваний ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором, в кримінальному провадженні №12025152190000846 від 31.10.2025 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Коштулени Унгенського району Молдова, громадянин України, українець, не одружений, з неповною середньою освітою, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проходить військову службу на посаді командира міномету НОМЕР_1 окремої механізованої бригади військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», УБД та має нагороди, отримані під час несення служби, раніше не судимий,
Слідчим відділом Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152190000846 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 має статус військовослужбовця по мобілізації та не набувши у встановленому законодавством порядку права керування транспортними засобами, не дотримуючись та не виконуючи вимоги Закону України «Про дорожній рух», а також пункти «Правил дорожнього руху України» (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, порушуючи вимоги п.2.1 «а» ПДР України, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, керував належним йому мотоциклом марки «Минск» без державного номерного знаку.
31.10.2025 близько 17 години 10 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , керуючи належним йому мотоциклом марки «Минск» без державного номерного знаку з порушенням вимог п.2.1 «а», «б», «ґ», 2.3 «г», 2.9 «а» ПДР України, а саме керуючи не зареєстрованим належним чином транспортним засобом, не маючи посвідчення водія на право на керування транспортними засобами, чинного страхового полісу, не одягнувши на голову шолому, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухався по проїзній частині провулку Бузьких Козаків, м.Вознесенськ, Миколаївської області у напрямку вул.Михайлівська.
На мотоциклі під керуванням ОСОБА_4 в якості пасажира їхав ОСОБА_6 , який сидів позаду ОСОБА_4 .
В цей же час справа на ліво відносно напрямку руху мотоцикла ОСОБА_4 у межах своєї смуги руху по вул.Михайлівській у напрямку пров.Ветеринарного, м.Вознесенськ, Миколаївської області рухався автомобіль марки «Ford Focus» з державним номерним знаком НОМЕР_3 під керування водія ОСОБА_7 .
У подальшому при поступовому зближенні вказаних транспортних засобів ОСОБА_4 , проявивши недбалість, усвідомлюючи, що повинен беззастережно виконувати вимоги ПДР України та маючи можливість їх виконувати, недбало ставлячись до можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України «Дати дорогу», грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б», 16.11 ПДР України, а саме проявив неуважність, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, здійснив виїзд з другорядного провулку Бузьких Козаків на головну дорогу вул.Михайлівська, не надавши переваги у русі водію автомобіля марки «Ford Focus» з державним номерним знаком НОМЕР_3 , у результаті чого у межах смуги руху водія автомобіля відбулося зіткнення між вищевказаними транспортними засобами.
У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоциклу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесне ушкодження у виді закритого перелому правої гомілки зі зміщенням.
31.10.2025 СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області за даним фактом внесено відомості до ЄРДР за номером №12025152190000846 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.286-1 КК України.
В клопотанні зазначено, що 31.10.2025 року о 22:20 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України та 01.11.2025 року повідомлено про підозру за ч.1 ст.286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.
В межах даного провадження 03 листопада 2025 року слідчому судді надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 .
В клопотанні слідчий вказав, що з огляду на наявність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. існують підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений час доби.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, вказавши, що судово-медичну експертизу ушкоджень, що є у потерпілого ще не призначено, так як той ще проходить лікування. Щодо тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, то вказав, що при кваліфікації дій підозрюваного взяв до уваги пояснення, які надав судово-медичний експерт.
Підозрюваний просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши, що наразі проходить лікування від загального захворювання. Не заперечував, що перед ДТП вживав алкоголь.
Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, вказавши, що підозра є необгрунтованою, оскільки відсутній висновок експерта про тяжкість тілесних ушкоджень у потерпілого.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що відповідно до ст.194 КПК України суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий чи прокурор, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Доказів необґрунтованої підозри сторони слідчому судді не надали.
Дії ОСОБА_4 попереднього кваліфіковані за ч.1 ст.286-1 КК України.
В даній справі поки проведено невідкладні слідчі дії, а саме затримання підозрюваного, огляд місця події, допитано можливого потерпілого та свідків - очевидців події. Висновку СМЕ у справі поки не отримано, проте надано копію довідки КП «КНП Вознесенська БЛ» Вознесенської міської ради від 31 жовтня 2025 року про те, що ОСОБА_6 31 жовтня 2025 року з 17.40 год. був на лікуванні з попереднім діагнозом з.перелом правої гомілки зі зміщенням, поверхневі рани лобної частини голови, направлений для подальшого лікування в МОЛ.
Незгода захисника із підозрою, про яку повідомлено ОСОБА_4 , не свідчить про її необгрунтованість, тим більше, що питання кваліфікації дій підозрюваного на початковій стадії слідства ґрунтується виключно на тих доказах, що надані слідчому судді, і такі докази не є вичерпними та будуть отримуватися в ході слідства шляхом проведення інших слідчих дій, в тому числі й шляхом проведення експертизи, що відповідно може вплинути на подальшу кваліфікацію дій підозрюваного.
Окрім того остаточно питання про кваліфікацію дій підозрюваного може бути вирішено лише після завершення досудового слідства.
Так слідчий суддя враховує, що обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. У Рішенні "Нечипорук і Йонкало проти України" (п. 175) ЄСПЛ зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи.
Також у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Щодо ризиків, то з переліку визначених ст.177 КПК України слідчий суддя вважає доведеним ризик переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років. Проте за обставинами справи не виключено те, що підозрюваний міг вчинити правопорушення у стані сп'яніння, що підвищує суспільну небезпеку його дій.
Натомість як відсутні докази можливого перешкоджання з боку підозрюваного ОСОБА_4 провадженню іншим чином, тим більше він надавав пояснення слідчому, про що свідчить протокол його допиту від 01 листопада 2025 року.
З огляду на обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 України, доведеність одного із ризиків, а також з огляду на дані про особу підозрюваного, який раніше не притягувався до відповідальності, є військовим та УБД, має нагороди, відсутні дані, що негативного його характеризують та така інформація слідчим до клопотання не надана, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.
Так згідно із ч.1, ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру тільки за ч.1 ст.286-1 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавленні волі, що допускає застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Окрім того, згідно із рішенням ЄСПЛ від 4 липня 2019 року у справі «Корбан проти України», а саме п.138 визначено, що: «138. … домашній арешт вважається з огляду на його рівень та суворість позбавленням волі у розумінні цього положення».
В частині обов'язків, які просила застосувати сторона обвинуваченого до підозрюваного на час дії домашнього арешту, то слідчий суддя вважає, що такі обов'язки не мають становити надмірний тягар для підозрюваного, а тому в цій частині клопотання підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи позиції учасників процесу, дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 та з метою належного виконання ним процесуальних обов'язків підозрюваного суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню із застосуванням відносно ОСОБА_4 домашнього арешту у визначений час доби.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 193, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївської області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором ОСОБА_8 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період часу, заборонивши в період дії запобіжного заходу залишати житло, розташоване за адресою АДРЕСА_1 з 22:00 год. до 06:00 год. наступної доби в межах строків досудового слідства, а саме до 30 грудня 2025 року.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора за викликом згідно із вимогами ст.134, 135 КПК України; не відлучатись з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
На підставі ч.3 ст.202 КПК України звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
Ухвала може бути оскаржена на підставі п.4 ч.1 ст.309 КПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1