Справа № 473/3201/25
іменем України
"03" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Ротар М.М.
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката Мальченко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вознесенська міська рада Миколаївської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона, з 2013 року проживала разом з ОСОБА_2 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут з померлим, спільне харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті.
Після смерті ОСОБА_2 , з метою прийняття спадщини вона звернулася до приватного нотаріуса, однак отримала роз'яснення, що неможливо встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а тому неможливо встановити підстави для закликання до спадкування за законом, рекомендовано звернутися до суду.
Просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 .
Ухвалою суду 23 червня 2025 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку окремого провадження.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Мальченко І.О. заяву підтримали у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи Вознесенська міська рада Миколаївської області до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти встановлення факту не заперечує.
Вислухавши пояснення заявника, покази свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вознесенську Миколаївської області помер ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 .
З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу, однак нотаріусом було роз'яснено про необхідність підтвердження факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. (довідка нотаріуса від 05.03.2024 року №33/01-16).
Відповідно до Інформації зі Спадкового реєстру від 21.08.2025 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тлумачення ч. 1 ст.293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, підтверджується довідкою про склад сім'ї від 12.06.2025 року та показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Надані заявницею докази є належними та допустимими, з точки зору закону, її проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , наявності спільного побуту, та ведення спільного господарства.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У своїй постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявниця вірно звернулася в суд зі заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням принципу "балансу вірогідностей", що підтверджують правдивість обставин, на які посилалася заявниця на обґрунтування своїх вимог, доказами, що знаходяться у матеріалах справи та обставинами, встановленими під час розгляду цієї цивільної справи, суд приходить до висновку про доведеність факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як чоловіка та жінки без шлюбу.
Встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству України і не порушує прав третіх осіб або охоронюваних законом інтересів.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, оскільки факт спільного проживання вказаних осіб знайшов своє підтвердження та був доведений належними доказами, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 19, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 259, 260, 305-308 ЦПК України, суд,
ухвалив
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Вознесенська міська рада Миколаївської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлено 03 листопада 2025 року.
Суддя М.М. Ротар