Справа № 944/2128/25
Провадження №1-кп/944/1193/25
30.10.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2025 року за № 62025140110000056, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
В провадженні Яворівського районний суд Львівської області перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 календарних днів з подальшим його утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без визначення застави.
На обґрунтування клопотання зазначає, що згідно з обвинуваченням ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він під час проходження військової служби за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи намір тимчасово ухилитись хилитись від проходження військової служби, 02 липня 2024 року без поважних причин покинув розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 , тривалістю понад три доби, та перебував поза її межами до 06 січня 2025 року, чим вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та відповідно до положень ст. 12 КК України цей злочин є тяжким.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 21 березня 2025 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Ухвалою Яворівського районного суду від 19 травня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 18 липня 2025 року.
Ухвалою Яворівського районного суду від 07 липня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 05 вересня 2025 року.
Ухвалою Яворівського районного суду від 04 вересня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 02 листопада 2025 року.
Водночас, строк дії ухвали від 04 вересня 2025 року завершується, а кримінальне провадження по суті не розглянуто, ризики, наведені в ухвалі суду про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, не відпали, не змінилися, не зменшилися та продовжують існувати через що виникла необхідність в продовженні запобіжного вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Необхідність продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо обвинувачений буде залишатися на волі, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, у разі повернення до розташування військової частини.
З врахуванням вищенаведеного, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у тяжкому злочині, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, просила таке задовольнити.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо клопотання, зважаючи на таке. Вказав, що наведені прокурором ризики, зазначені у клопотанні, це лише припущення, кримінального минулого у його підзахисного немає. Окрім цього, у нього є зареєстроване місце проживання, останній має намір продовжити військову службу. Відтак, просив змінити запобіжний захід на менш суворий або визначити обвинуваченому мінімальний розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Суд, оцінивши доводи клопотання, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити, з таких підстав.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 21 березня 2025 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19 квітня 2025 року з утриманням в ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 04 вересня 2025 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 листопада 2025 року.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами у їх сукупності.
Згідно зі змістом ст. ст. 131, 132 Кримінального процесуального кодексу України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування наведених в клопотанні ризиків, саме таких.
Переховуватися від суду, оскільки за інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, без можливості звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, а тому знаючи про можливе призначене покарання за скоєне, може переховуватися від суду.
Ризик втечі, який є суттєвим при вирішенні питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні підтверджується як тяжкістю покарання так і зібраним обсягом доказів причетності ОСОБА_4 до інкримінованого злочину, які роблять таку ймовірність обґрунтованою. Окрім цього, слід зазначити, що обвинувачений проживає на значній відстані від місця проведення досудового розслідування, через що належний контроль з боку прокурора за виконанням вимог запобіжного заходу не пов'язаного з ізоляцією від суспільства вбачається ускладненим.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може вчиняти інші злочини.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що прокурором під час судового засідання доведено існування ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Таке переконання суду ґрунтується на таких обставинах, встановлених в ході розгляду клопотання: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення (вагомість наявних доказів); тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Водночас, будь-яких вагомих та обґрунтованих обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності наведених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , суд не встановив.
Також, з врахуванням наведеного вище, суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри (обвинувачення) та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з менш суворих запобіжних заходів, в тому числі у виді цілодобового домашнього арешту, на даній стадії досудового провадження не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків.
Суд також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 205 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів - до 28 грудня 2025 року включно, з утриманням в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1