Справа № 457/1618/25
провадження №2-а/457/17/25
30 жовтня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
у складі:
головуючого судді Грицьківа В.Т.,
з участю секретаря Ринди О.О.,
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Касандяка Володимира Васильовича до інпектора ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Шубеляка Богдана Богдановича, ГУНП у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожного руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Касандяк Володимир Васильович звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з адміністративним позовом до інпектора ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Шубеляка Богдана Богдановича, ГУНП у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожного руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 2 жовтня 2025 року, інспектор відділення поліції № 2 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівський області старший лейтенант поліції Шубеляк Богдан Богданович порушив справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних проступків, передбачених ч. 4 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за результатом розгляду якої виніс постанову серії ЕНА № 5851495 про накладення на позивача штрафу в розмірі 510 гривень за порушення п/п "б" п. 9.9 Правил дорожнього руху та склав протокол серії ЕПРІ № 471604 про порушення позивачем п. 2.5 ПДР.
На думку позивача, в ході здійснення адміністративних процедур у вище зазначеній справі про адміністративне правопорушення, з боку службових осіб Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівський області допущено ухвалення протиправного рішення, вчинено протиправні дії та бездіяльність.
Так, 2 жовтня 2025 року приблизно о 17.00, Касандяк Р.В., повертаючись з роботи до місця свого проживання, припаркував керований ним автомобіль Dacia Logan НОМЕР_1 у дозволеному місці на прибудинковій території в районі будинку № 1 по вулиці В. Стуса у місті Трускавець. У той же час, позивач помітив поліцейський автомобіль, який зупинився позаду його автомобіля, та особу поліцейського, який наближався до автомобіля позивача.
Згодом з'ясувалося, що поліцейським є старший лейтенант поліції Шубеляк Б.Б., який вважає, що зупинив автомобіль позивача з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки одержав інформацію про те, що автомобілем Dacia Logan НОМЕР_1 може керувати особа, яка позбавлена права керувати транспортними засобами. У зв'язку з чим, інспектор Шубеляк Б.Б. вирішив розпочати процедуру у справі про адміністративне правопорушення відносно ознак адміністративного проступку передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП у діях позивача.
В ході адміністративної процедури було встановлено, що постанова Трускавецького міського суду Львівської області від 4.08.2025 у справі № 457/1158/25, якою ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортним засобами на 1 рік, не набрала законної сили. А відтак, згідно вимог припису зазначеного у ст. 284 КУпАП, інспектор Шубеляк Б.Б. повинен був винести постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Однак інспектор Шубеляк Б.Б. вирішив утриматись від складання постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного проступку передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки розпочав інше адміністративне провадження у тій самій справі про адміністративне правопорушення, а саме: адміністративне провадження за ознаками адміністративного проступку передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях того самого ОСОБА_1 .
Без належного інформування позивача про початок і підстави адміністративного провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного проступку передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, без одержання від позивача пояснень щодо ознак сп'яніння, які нібито були виявлені поліцейським, без попереднього вручення позивачеві акту огляду на стан сп'яніння, інспектор Шубеляк Б.Б. запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на предмет алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Позивач погодився пройти медичний огляд у найближчому закладі охорони здоров'я та висунув до інспектора вимогу видати йому на руки направлення до відповідного закладу охорони здоров'я і поінформував про свій намір дістатися до цього закладу самостійно. Однак інспектор Шубеляк Б. Б. вирішив за необхідне роз'яснити позивачеві його права та обов'язки як особи, що притягається до адміністративної відповідальності за адміністративний проступок передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Позивачеві було рекомендовано викласти свої заперечення проти дій поліцейського та свої пояснення щодо незгоди із висунутими обвинуваченнями у будь-якому процесуальному документі, який інспектор Шубеляк Б. Б. вручить позивачеві для ознайомлення і підписання.
Через півтори години, з моменту як позивач припаркував свій автомобіль для стоянки у дозволеному на те місці, інспектор Шубеляк Б.Б.: без повідомлення позивачеві про початок адміністративної процедури з притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що полягає у порушенні вимог п/п "б" п. 9.9 ПДР (не увімкнення аварійної світлової сигналізації у разі зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського ); без наведення будь-яких обґрунтувань/мотивів, з яких поліцейський прийшов висновку про створення позивачем небезпеки для дорожнього руху та про наявність вини позивача у порушенні п/п "б" п. 9.9 ПДР; без одержання від позивача пояснень, з приводу його обвинувачення у порушенні п/п "6“ п. 9.9 ПДР, та, відповідно, без врахування аргументів та доводів позивача, склав постанову серії ЕНА № 5851495 від 2.10.2025 про накладення позивача штрафу в розмірі 510 гривень за порушення п/п "б" п. 9.9 ПДР, причому, відмовився вручити позивачеві копію постанови серії ЕНА № 5851495 від 2.10.2025 для ознайомлення і підписання.
Представник позивача вважає, що в ході здійснення процедури у справі про адміністративне правопорушення, що породила спірні правовідносини, інспектор ОСОБА_2 висунув позивачеві підозру у вчиненні адміністративного проступку передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, збирав докази обвинувачення та надавав їм оцінку, однак утримався від складання та вручення позивачеві відповідного рішення, яке належало інспекторові ухвалити за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо обов'язку поліцейського ОСОБА_2 скласти та вручити позивачеві постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного проступку передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На думку позивача, інспектор Шубеляк Б.Б. здійснюючи процесуальну фіксацію подій та обставин справи про адміністративне правопорушення, які мають значення для доведення факту порушення позивачем вимог п. 2.5 ПДР, діяв недобросовісно, а відтак, протиправно, оскільки вніс до протоколу серії ЕПРІ № 471604 від 2.10.2025 відомості про особу ОСОБА_1 , які явно не відповідають дійсним обставинам справи в частині, що стосується волі позивача до проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я та спотворюють суть подій в частині, що стосується поведінки позивача у спірних правовідносинах, яка підлягає правовій кваліфікації на предмет встановлення складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно постанови серії ЕНА № 5851495 від 2.10.2025, у її розділі де належить викладати суть і обставини правопорушення, зазначено про те, що 2 жовтня 2025 року о 17 годині 59 хвилин, позивач не відкинув аварійні вогні під час зупинки працівниками поліції чим порушив п. 9.9 Б ПДР.
За визначенням інспектора Шубеляка Б.Б. вище зазначені дії позивача утворюють склад адміністративного проступку передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Втім відповідно до п/п " б " п. 9.9 ПДР, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Подія та обставини адміністративного правопорушення, що зафіксовані у постанові інспектора Шубеляка Б.Б. від 2.10.2025 серії ЕНА № 5851495, не відповідають подіям та обставинам, що зафіксовані на відео-файлах, які долучені тим самим інспектором Шубеляком Б.Б. до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Крім того у постанові інспектора Шубеляка Б.Б. від 2.10.2025 серії ЕНА № 5851495, відсутні будь-які відомості із змісту яких можна з'ясувати суб'єктивне ставлення позивача до висунутого йому з боку поліцейського обвинувачення у порушенні вимог п/п " б п. 9.9 ПДР.
Тому представник позивача просить суд надати судовий захист правам, свободам та інтересам позивача у публічних правовідносинах, що мали місце у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, шляхом:
А) визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в ухиленні інспектора Шубеляка Б.Б. від виконання обов'язку ухвалити рішення за наслідком розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, та зобов'язання відповідача забезпечити складання та вручення позивачеві рішення, у формі постанови поліцейського, про закриття справи про адміністративне правопорушення за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного проступку передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення;
В) визнання протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні інспектором Шубеляком Б.Б. до протоколу серії ЕПРІ № 471604 від 2.10.2025 недостовірних відомостей про особу позивача, та зобов'язання відповідача забезпечити вилучення із протоколу серії ЕПРІ № 471604 від 2.10.2025 відомостей про те, що Касандяк Р.В. " від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився ";
С) визнання протиправним рішення відповідача про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривен за порушення п/п "б" п. 9.9 Правил дорожнього руху та скасування постанови від 2.10.2025 серії ЕНА №5851495, що винесена інспектором відділення поліції № 2 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівський області старшим лейтенантом поліції Шубеляком Богданом Богдановичем, і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно особи Касандяка Романа Васильовича.
Згідно ч. 6 ст. 162, ч. 5 ст. 262, КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про інше та відповідачем не надано відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Представник позивача подав суду клопотання, в якому просить визнати зловживанням процесуальними правами поведінку представника Головного управління Національної поліції у Львівський області, яка полягає в ухиленні від виконання процесуального обов'язку подати суду, у встановлений ним строк, належним чином оформлений відзив на позовну заяву Касандяка Р.В., що належить до предмету судового розгляду у справі № 456/1618/25; постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з Головного управління Національної поліції у Львівський області штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; ухвалу суду, що постановлена за результатом судового розгляду даної заяви позивача, викласти окремим документом.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно вказаних процесуальних норм, подання відзиву на позов відповідачем є його правом, а не обов"язком, і його неподання не є порушенням, за яке слід застосовувати заходи процесуального примусу, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності наявні у справі докази, що стосуються фактів, на які посилається представник позивача, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що інспектором відділення поліції №2 Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівський області старшим лейтенантом поліції Шубеляком Б.Б. винесено постанову серії ЕНА № 5851495 від 02.10.2025, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02.10.2025, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Dacia Logan ВС 763400, не виконав вимогу п. 9.9 б ПДР України та не увімкнув аварійні вогні під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Крім того, 02.10.2025 відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №471604 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого останній 02.10.2025, керував транспортним засобом Dacia Logan ВС 763400 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно п. 9.9б Правил дорожнього руху України, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена, зокрема, у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зовнішніми освітлювальними приладами транспортного засобу є фари ближнього та дальнього світла для механічних транспортних засобів, фари або ліхтарі для мопедів і гужових возів, а також габаритні ліхтарі для причепів та буксируваних транспортних засобів. Крім них, використовуються також денні ходові вогні, протитуманні фари та задні протитуманні ліхтарі.
Аварійна світлова сигналізація транспортного засобу - це попереджувальний сигнал, який вмикається для привернення уваги інших учасників руху.
З огляду на викладене, аварійна світлова сигналізаціяі не відносяться до зовнішніх освітлювальних приладів транспортного засобу, тому її не ввімкнення під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, як це вимагає п. 9.9б ПДР України, не підпадає під вимоги диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що постанова серії ЕНА №5851495 від 02.10.2025 є незаконною та підлягає скасуванню.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає в ухиленні інспектора Шубеляка Б.Б. від виконання обов"язку ухвалити рішення за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП та зобов"язання відповідача забезпечити складання та вручення позивачеві рішення у формі постанови поліцейського про закриття справи про адміністративне правопорушення, то суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що 02.10.2025 поліцейський здійснював розгляд справи про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, відсутній відеозапис вказаної події, а тому в задоволенні вказаної позовної вимоги необхідно відмовити.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні інспектором Шубеляком Б.Б. до протоколу серії ЕПР1 №471604 від 02.10.2025 недостовірних відомостей про особу позивача та зобов"язання відповідача забезпечити вилучення з даного протоколу відомостей про те, що ОСОБА_1 «від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп"яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився», то відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому, з огляду на вищевказане, на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України, суд не наділений процесуальними правами, про які просить позивач - зобов"язання відповідача забезпечити вилучення з протоколу про адміністративне правопорушення відомостей, а тому в задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат, то з врахуванням часткового задоволення позову, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 1/3 частину сплаченого ним судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 194, 211, 217, 288, 289, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5851495 від 02.10.2025, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, провадження у справі закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь ОСОБА_1 201,9 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом .
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області, площа Генерала Григоренка, 3, Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 40108833.
Відповідач: ОСОБА_2 , інспектор ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, м.Трускавець, вул.Мазепи, 19А.
Суддя: В. Т. Грицьків